Справа № 515/1387/22
Провадження № 2-во/513/35/25
Саратський районний суд Одеської області
17 листопада 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Миргород В.С.
при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу № 515/1387/22 за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36», про визнання договору оренди землі недійним, в частині виправлення описки, суд -
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 24 липня 2024 року у цивільній справі №515/1387/22 провадження №2/513/120/24 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36», про визнання договору оренди землі недійсним - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представником ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на вищезазначене рішення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року справу № 515/1387/22 за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36», про визнання договору оренди землі недійсним, направлено до Саратського районного суду Одеської області за для усунення недоліків.
13 жовтня 2025 року представником позивача - адвокатом Давиденко К.В. подано заяву про виправлення описки у вступній та резолютивній частинах рішення, а саме замість «про визнання договору оренди землі недійсним» вказати правильно «про визнання договору оренди землі припиненим».
ОСОБА_1 та її представник - адвокат Давиденко К.В., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання в підсистему «Електронний суд» - до суду не з'явилися, заяв та клопотань про перенесення справи до суду не надходило.
Лиманська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, будучи належним чином повідомленою, шляхом надсилання судової повістки в «Електронний суд», до суду також не з'явилася, клопотань та заяв представником сільради до суду не подавалося.
ТОВ «Київське управління механізації № 36», будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за адресою: 03115, вул. Миколи Краснова, буд. 33, м. Київ, яку повернуто з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Клопотань про відкладення розгляду справи від ТОВ не надходило.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних матеріалів.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалою суду питання про виправлення описки вирішується без повідомлення учасників справи.
Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму про виправлення описки в ухвалі суду від 16 листопада 2016 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що "судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності".
Судом встановлено, що до суду надійшов позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36», про визнання договору оренди землі недійсним.
Як вбачається із матеріалів справи № 515/1387/22, 23 січня 2024 року представником позивача адвокатом Давиденко К.В. було подано уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36», просили про визнання договору оренди землі припиненим.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Подані позивачем "уточнення" чи "доповнення" до позову - не дивлячись на те що процесуальним законодавством такі не передбачені - мають розглядатися судом, а не призводити до залишення позову без розгляду (справа № 234/11607/20 від 12.01.2022 р.).
У відповідності до ч. 2 ст. 174 ЦПК України, заявами по суті є: позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Уточнена позовна заява ОСОБА_1 від 23.01.2024 року до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ТОВ Київське управління механізації №36" не розглянута судом, шляхом винесення ухвали про прийняття або про відмову у прийнятті та судом у підготовчому судовому засіданні не заслухано уточнені позовні вимоги та заперечення проти них.
04.04.2024 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації № 36», про визнання договору оренди землі недійним.
Натомість мотивувальна частина рішення від 24 липня 2024 року по справі № 515/1387/22, пояснює мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, включає встановлені судом обставини, правову оцінку доказів та посилання на норми закону, що стосується саме припинення договору оренди землі, а не визнання договору орензи землі недійсним.
Суд відмовляє у виправленні описки, якщо заява фактично спрямована на зміну змісту рішення суду, а не на усунення неточності, або якщо запит не стосується описки чи арифметичної помилки, а є спробою змінити резолютивну частину рішення.
За таких обставин заява представника позивача адвоката Давиденка К.В. про виправлення описки не підлягає задоволенню, оскільки вказана в заяві нібито наявна у рішенні описка, не є опискою в судовому рішенні, в розумінні вимог ст. 269 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 260, 269 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича про виправлення описки у вступній та резолютивній частинах рішення у справі №515/1387/22, а саме замість «про визнання договору оренди землі недійсним» вказати правильно «про визнання договору оренди землі припиненим».
Ухвала є невід'ємною частиною рішення Саратського районного суду Одеської області від 24.07.2024 року у справі № 515/1387/22.
Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.
Суддя В. С. Миргород