Справа №521/17679/25
Номер провадження 3/521/6082/25
18 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Шевчук Н.О., за участю секретаря судового засідання Жекової А.О., розглянувши в залі суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомий за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
У жовтні 2025 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, згідно електронного протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР №467019 від 27.09.2025 року, вбачається, що 27.09.2025 року о 21 год. 57 хв. в м. Одесі, по вул. Водопровідна, 13А, було зупинено водія ОСОБА_1 , який керував електросамокатом JET №200148 в стані алкогольного сп'яніння, а саме встановлено різкий запах алкоголю з порожнини рота, зі згоди водія було проведено тест на місці зупинки за допомогою приладу Драгер7510, прилад 0435 тест 2067, результат позитивний 1,61 проміле, чим порушив п. 2.9.А ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції.
15.10.2025 року до суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Погорілого Олександра Валентиновича надійшла заява (вх. №68501) про закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Заяву судом долучено до матеріалів справи.
Зокрема, за доводами заяви, захисник зазначає, що на зафіксованих бодікамерами поліцейських обставинами не мається ані фіксації руху транспортного засобу, ані його зупинки під керуванням водія. При цьому, як визначено захисником, до протоколу Управлінням надано відео з невстановленого носія, що також не підтверджує встановлення жодної з осіб, що перебували на самокаті, на якому зафіксовано двох осіб.
Окрім наведеного, на думку захисника, поліцейський, враховуючи незгоду ОСОБА_1 з результатами тесту за допомогою газоаналізатора Драгер, не запропонував останньому пройти медичний огляд в медичній установі на визначення наявності або відсутності перебування особи в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав, пояснив суду, що в той день не керував транспортним засобом - електросамокатом, керувала його знайома на ім'я Ліза, яка знаходилася попереду нього, яка і запропонувала взяти самокат. Коли ОСОБА_1 почув звук патрульної машини, його знайома зупинила електросамокат. Працівники поліції під час спілкування із ОСОБА_1 не встановлювали обставин того, яка саме особа керувала електросамокатом, а відразу повідомили про необхідніть пройти обстеження саме ОСОБА_1 на місці зупинки.
Захисник Васильєва І.І. в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, в тому числі і з мотивів, викладених у заяві про закриття справи про адміністративне правопорушення. Також захисник просив суд залишити його клопотання, подане ним 15.10.2025 року про витребування доказів - без розгляду, яке було судом задоволене.
Розглянувши матеріали Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП України, письмові пояснення захисника, суд приходить до такого.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, під час судового розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом встановлено, що працівниками поліції відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за яким працівниками Управління встановлено, що 27.09.2025 року о 21 год. 57 хв. в м. Одесі, по вул. Водопровідна, 13А, було зупинено водія ОСОБА_1 , який керував електросамокатом JET №200148 в стані алкогольного сп'яніння, а саме встановлено різкий запах алкоголю з порожнини рота, зі згоди водія було проведено тест на місці зупинки за допомогою приладу Драгер7510, прилад 0435 тест 2067, результат позитивний 1,61 проміле, чим порушив п. 2.9.А ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому, у зазначеному протоколі мається відмітка про те, що особу водія було встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_1 .
До вказаного протоколу Управлінням було долучено відео з ПВР №471653, 470614; довідку про відсутність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП; довідку про те, що ОСОБА_1 станом на 27.09.2025 року посвідчення водія не отримував; роздруківку з приладу Драгер від 27.09.2025 року - 1, 61 проміле; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія до медичної установи для виявлення стану алкогольного сп'яніння від 27.09.2025 року.
Так, з досліджених в судовому засіданні відеозаписів, судом встановлено таке.
З відео з відеореєстратора службового автомобіля, наданого Управлінням до матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається рух двох електросамокатів, на яких розмістилися по дві особи, тобто на кожному самокаті по дві особи. Відеофіксація проводилася із заднього ракурсу електросамокатів, на яких рухалися чотири особи, що унеможливлює встановлення судом обставин, що можуть підтвердити факт керування транспортним засобом, тією чи іншою особою.
З ПВР №470614 судом встановлено, що відеозапис починається о 21 год. 59 хв. з того, що працівник поліції підходить до двох осіб протилежної статі, які перебувають біля електросамокату, не рухаються.
В подальшому, не встановлюючи обставин того, яка саме особа керувала транспортним засобом, не встановлюючи особу, працівник патрульної поліції о 22 год. 00 хв., стверджуючи про наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння, пропонує пройти йому огляд на місці з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння у особи, яка не заперечуючи відразу погодилася.
О 22 год. 13 хв. ОСОБА_1 , що ним також було підтверджено в судовому засіданні, просить працівника поліції поїхати до медичної установи, на що отримує фактичну відмову, оскільки, як зазначено поліцейським дослівно «проходьте Драгер і все» (22 год. 14 хв.) та повідомляє ОСОБА_1 , що у випадку відмови від проходження огляду на місці складе протокол про відмову від огляду на стан сп'яніння та за тією ж статтею відповідальність буде аналогічна. В подальшому, як вбачається з відеозаписів, особа проходить тест на Драгері, висновок якого є позитивним.
Суд зазначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч.1 п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення суддею про водиться в межах тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 звертається увага суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Положення ст.130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння.
Суд, у даному разі, переглядаючи відео та заслухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт керування саме ОСОБА_1 електросамокатом (відеозаписи з відеореєстратору службового автомобіля, пояснення свідків, тощо), враховуючи також те, що поліцейськими такого факту встановлено на місці події не було, що підтверджено показаннями ОСОБА_1 , які він надав в судовому засіданні і щодо того, що транспортним засобом керувала дівчина, яка перебувала попереду ОСОБА_1 .
Інших обставин щодо руху транспортного засобу, керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 під час його руху, відеозаписи не містять
Відтак, суд виснує про недоведеність Управлінням патрульної поліції факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а відтак і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумція факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа « Коробов проти України » № 39598/03 від 21.07.2011 ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 жовтня 2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалах відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме не доводять факт керування останнім транспортним засобом.
При цьому, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), суд зазначає, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
За встановлених судом обставин суд дійшов висновку, що органом поліції не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а тому відсутні правові підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 9, 245, 247, 251-252, 256, 266, 279-280 КУпАП, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомий за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя Н.О. Шевчук