Справа № 522/8404/25-Е
Номер провадження № 2/521/4414/25
30 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Леонова О.С.,
при секретарі судового засідання Должненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем понад п'ять років-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У квітні 2025 року до Приморського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Одеської міської ради, в якому ОСОБА_1 просить встановити факт її проживання однією сім'єю зі спадкодавицею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном понад п'ять років - з вересня 2017 року по день смерті спадкодавиці.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що вона з другої половини вересня 2017 року постійно проживала разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що вони були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, ОСОБА_1 здійснювала догляд за померлою, яка мала слабке здоров'я, забезпечувала її матеріально, купувала продукти харчування та ліки, сплачувала комунальні послуги. Також ОСОБА_1 вказує, що за власний кошт придбала у квартиру меблі та побутову техніку. Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 за власні кошти організувала поховання та поминальні заходи. Метою встановлення факту є оформлення права на спадщину за законом у четверту чергу, оскільки постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність доказів постійного проживання зі спадкодавцем (а.с. 1-4).
Відповідач, Одеська міська рада, скористався правом на подання відзиву, в якому проти задоволення позову заперечує у повному обсязі, вважаючи його необґрунтованим. Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_3 з 2005 року перебувала на обліку в територіальному центрі соціального обслуговування як одинока особа. Крім того, згідно з матеріалами спадкової справи, спадкодавиця у період з 22.10.2019 року по 11.09.2022 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , а також складала заповіти на інших осіб (у 2012 та 2022 роках), що, на думку відповідача, спростовує факт проживання однією сім'єю з Позивачем. Відповідач також ставить під сумнів надані письмові докази: квитанції про сплату комунальних послуг датовані періодом після смерті спадкодавиці та виписані на її ім'я; чеки на придбання товарів містять рукописні дописування невідомого походження або видані в іншому місті (м. Миколаїв); організація поховання, на думку відповідача, є лише актом доброї волі і не підтверджує факту спільного проживання (а.с. 54-59).
У відповіді на відзив ОСОБА_1 не погодилася з аргументами Відповідача, зазначивши, що статус "одинокої особи" ОСОБА_3 використовувала для отримання субсидій, при цьому фактично проживаючи з іншими особами. Щодо шлюбу з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 стверджує, що він був давнім знайомим померлої, мав алкогольну залежність і навіть після реєстрації шлюбу не проживав постійно за адресою спадкодавиці. Позивач також надала пояснення щодо доказів: замовлення техніки з іншого міста через інтернет є поширеною практикою, а наявність у неї оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру та свідоцтв про смерть родичів спадкодавиці підтверджує факт її постійного проживання у спадковому житлі та доступ до особистих речей померлої (а.с. 60-62 зв.).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21 квітня 2025 року справу було передано за підсудність до Хаджибейського районного суду міста Одеси.
Після надходження справи до Хаджибейського районного суду міста Одеси, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 02 травня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавицею понад п'ять років. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Цією ж ухвалою судом задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Валієвої В.В. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 .
19 травня 2025 року представник позивача - адвокат Мірошніченко А.О. подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, посилаючись на віддаленість свого місцезнаходження (м. Миколаїв) та умови воєнного стану.
У судовому засіданні 28 травня 2025 року представником позивача заявлено клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28 травня 2025 року клопотання задоволено: здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.
У підготовче засідання 01 серпня 2025 року сторони не з'явилися, надавши заяви про проведення засідання за їхньої відсутності.
Ухвалою суду від 01 серпня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 вересня 2025 року.
У судовому засіданні 01 серпня 2025 року судом було задоволено клопотання сторони позивача про виклик та допит свідків. Судом приведено до присяги та допитано свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Представник відповідача - Одеська міська рада, скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. Позивачем було подано відповідь на відзив.
Інших заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, зокрема щодо забезпечення позову, зупинення провадження тощо, від учасників справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про таке.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 04.07.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Причиною смерті стала атеросклеротична хвороба серця (а.с. 20, 21).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з квартири загальною площею 57,6 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_2 від 24.03.2011 року та витягом про державну реєстрацію прав від 31.03.2011 року (а.с. 17).
15 серпня 2023 року Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Валієвої В.В. із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 . На підставі заяви була заведена спадкова справа № 6/2023 (зареєстрована у Спадковому реєстрі за № 71090964 (а.с. 76-121).
Постановою приватного нотаріуса Валієвої В.В. від 20.02.2024 року № 28/01-16 ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем понад п'ять років до часу відкриття спадщини, та рекомендовано звернутися до суду (а.с. 26).
Судом встановлено, що інші спадкоємці за законом або за заповітом, які б прийняли спадщину, відсутні. Чоловік спадкодавиці ОСОБА_7 (рідний брат Позивачки) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син спадкодавиці ОСОБА_8 помер; онук ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . В матеріалах спадкової справи наявні заповіти: від 20.02.2012 року на ім'я онука ОСОБА_9 та від 11.08.2022 року на ім'я чоловіка ОСОБА_4 , однак зазначені особи померли до дня смерті спадкодавиці.
Щодо сімейного стану спадкодавиці судом встановлено, що ОСОБА_3 з 22.10.2019 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Шлюб припинився ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок смерті чоловіка.
Позивач стверджує, що проживала зі спадкодавицею ОСОБА_3 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , з другої половини вересня 2017 року по день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_5 , була пов'язана з нею спільним побутом, надавала матеріальну допомогу та здійснювала догляд.
Згідно з листом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 02.08.2024 року № 01-09/205, ОСОБА_3 перебувала на обліку в комунальній установі «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Хаджибейського району м. Одеси» як одинока особа з 18.07.2005 року. Водночас у цьому ж листі зазначено, що з ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_4 .
На підтвердження факту спільного проживання та ведення спільного господарства Позивачем надано:
- Копію договору-замовлення на організацію та проведення поховання № 111739 від 06.07.2023 року та докази оплати ритуальних послуг і кремації, здійснених ОСОБА_1 (а.с. 23).
- Копію гарантійного талону на меблі від 20.05.2019 року з рукописним написом про доставку на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).
- Копію товарного чека на придбання телевізора від 07.09.2020 року (а.с. 19).
- Копію цивільно-правового договору № 3 та договору поставки від 15.11.2020 року, укладених між ТОВ «Матей Юг» та ОСОБА_1 , в реквізитах яких зазначено адресу фактичного проживання Позивача: АДРЕСА_2 (а.с. 28).
- Копії квитанцій про сплату комунальних послуг датовані від 01.05.2024 року по 17.06.2024 року (періодом після смерті спадкодавиці) та виписані на її ім'я ОСОБА_3 (а.с. 9-10).
Раніше ОСОБА_1 зверталася до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю в порядку окремого провадження (справа № 521/9335/24). Ухвалою суду від 27.01.2025 року заяву залишено без розгляду через наявність спору про право (а.с. 32).
У судовому засіданні 02 вересня 2025 року судом було допитано свідка ОСОБА_5 , яка була приведена до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Свідок суду пояснила, що вона проживає по сусідству зі спірною квартирою та знає Позивача з вересня 2017 року. Свідок підтвердила, що бачила, як ОСОБА_1 та померла ОСОБА_3 проживали разом як сестри, спільно купували меблі. Також свідок зазначила, що у ОСОБА_3 було багато котів та собак. Свідок вказала, що через стіну чула, як жінки співали пісні та проводили час, а також особисто була присутня на спільних святах та приходила пити чай до їхньої квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Також у судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_6 , яка була приведена до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Свідок надала суду покази про те, що померла ОСОБА_3 вважала Позивача, ОСОБА_1 , своєю сестрою. Свідку достеменно відомо, що з осені 2017 року і по дату смерті спадкодавиці жінки проживали однією сім'єю. Свідок підтвердила, що ОСОБА_1 постійно допомагала ОСОБА_3 , приносила продукти харчування з ринку «Привоз», оскільки ОСОБА_3 переважно не працювала. Щодо чоловіка померлої на ім'я ОСОБА_10 , свідок пояснила, що він лише приходив та йшов, однак спільно з ОСОБА_3 не проживав.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (Постанова ВС від 02.11.2021 у справі № 753/11869/18 , Постанова ВС від 25.05.2022 у справі № 542/1648/19 ).
Мотивована оцінка аргументів сторін та доказів
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що для задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавицею ОСОБА_3 необхідним є доведення позивачем у судовому порядку факту спільного проживання, пов'язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов'язків (ведення спільного господарства, спільного бюджету) протягом не менш як п'яти років до часу відкриття спадщини, а саме у період з 02.07.2018 року по 02.07.2023 року.
Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Щодо наявності зареєстрованого шлюбу спадкодавиці.
Судом встановлено, що у період з 22.10.2019 року по 11.09.2022 року, тобто протягом значної частини спірного п'ятирічного періоду, ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .
Суд звертає увагу, що законодавство України пов'язує поняття сім'ї першочергово зі шлюбними відносинами. Усталена практика Верховного Суду свідчить про те, що перебування однієї з осіб у зареєстрованому шлюбі з іншою особою під час стверджуваного проживання однією сім'єю є обставиною, яка суттєво впливає на кваліфікацію відносин сторін. Хоча закон прямо не забороняє встановлення факту проживання однією сім'єю за наявності зареєстрованого шлюбу, проте така ситуація вимагає від позивача надання беззаперечних доказів того, що шлюбні відносини були суто формальними.
Крім того, сам факт перебування спадкодавиці у зареєстрованому шлюбі протягом майже трьох років у межах досліджуваного п'ятирічного строку ставить під сумнів твердження Позивача про те, що саме вона та спадкодавиця складали єдину сім'ю у розумінні Сімейного кодексу України та це суперечить твердженням про здійснення стороннього догляду з боку Позивача за спадкодавцем та наявність спільного побуту.
Щодо реєстрації місця проживання та складу мешканців квартири.
Суд враховує надану Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради Довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 08.08.2023 р. № 11-161307-з/п, згідно з якою станом на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована лише одна особа - ОСОБА_3 . Зазначене спростовує можливість офіційного проживання Позивача за вказаною адресою як члена сім'ї.
Більше того, згідно з Витягом з реєстру територіальної громади від 15.08.2023 року, сформованим на запит самої ОСОБА_1 , Позивач з 13.02.2020 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Суд критично оцінює доводи Позивача про постійне проживання з ОСОБА_3 в Одесі з 2017 року, оскільки реєстрація місця проживання в іншому місті (м. Миколаїв) саме в середині спірного періоду (лютий 2020 року) свідчить про те, що центр життєвих інтересів Позивача міг знаходитися не за адресою спадкодавця. Вчинення активних дій щодо реєстрації місця проживання в іншому населеному пункті суперечить твердженням про сталість та безперервність спільного проживання в м. Одесі.
Щодо соціального статусу спадкодавиці. Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебувала на обліку в територіальному центрі соціального обслуговування як одинока особа, яка потребує сторонньої допомоги. Суд враховує правову позицію Верховного Суду, згідно з якою факт перебування спадкодавця на соціальному обслуговуванні як одинокої особи, що потребує допомоги, є вагомим доказом, який спростовує факт проживання такої особи однією сім'єю з іншою особою. Отримання соціальних послуг, призначених для одиноких громадян, є несумісним із твердженням про наявність сім'ї, яка забезпечує постійний догляд та утримання.
Оцінка письмових доказів та показань свідків Суд відхиляє як докази постійного спільного проживання протягом 5 років наступні документи:
Витрати на поховання.
Організація та оплата поховання свідчать про шанобливе ставлення до померлої та виконання морального обов'язку, проте, відповідно до сталої судової практики, самі по собі не є підтвердженням факту спільного проживання та ведення спільного господарства саме як сім'ї протягом визначеного законом строку.
Квитанції про сплату комунальних послуг.
Надані квитанції датовані 2024 роком, тобто сформовані вже після смерті спадкодавиці. Вони не можуть підтверджувати спільний бюджет та участь у витратах на житло у період життя спадкодавця (2018-2023 рр.).
Гарантійний талон та чеки.
Копії гарантійного талону на меблі та чеків підтверджують окремі факти придбання речей, але не є достатніми доказами ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків на постійній основі. Рукописні написи на документах щодо адреси доставки не дозволяють беззаперечно ідентифікувати, ким і коли вони були зроблені.
Показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вказали на близькі стосунки Позивача та померлої ("як сестри"), суд оцінює критично в сукупності з іншими доказами. За наявності документальних підтверджень реєстрації Позивача в м. Миколаєві в 2020 році, перебування спадкодавця у шлюбі з іншою особою та її статусу "одинокої особи" в органах соцзахисту, показання свідків не можуть бути єдиною та достатньою підставою для встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю. Періодична допомога, відвідування та дружні стосунки, навіть тривалі, не є тотожними поняттю "проживання однією сім'єю" у розумінні ст. 3 СК України та ст. 1264 ЦК України.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Наявність у спадкодавця офіційного чоловіка протягом частини спірного періоду, реєстрація місця проживання Позивача в іншому місті та офіційний статус спадкодавця як одинокої особи спростовують доводи Позивача про існування усталених сімейних відносин, що є обов'язковою умовою для виникнення права на спадкування у четверту чергу. Таким чином, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем понад п'ять років.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 17 листопада 2025 року.
Строк складання повного тексту судового рішення обумовлений об'єктивними обставинами, що унеможливили його виготовлення у визначений законом строк, а саме: тривалою відсутністю електропостачання у приміщенні Хаджибейського районного суду м. Одеси внаслідок масованих обстрілів об'єктів критичної інфраструктури, запровадженням графіків екстрених відключень електроенергії, що перешкоджало роботі автоматизованої системи документообігу суду, а також перебуванням головуючого судді у відпустці в період з 12.11.2025 року по 14.11.2025 року включно та вихідними днями (15.11.2025 - 16.11.2025).
Суддя: О. С. Леонов
17.11.25