521/15011/24
1-кп/521/1081/25
18 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024163470000550 від 30.07.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаїв, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України,
ОСОБА_5 30.07.2024 року приблизно о 10:00 годині перебуваючи в приміщенні авто-мийки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, де проходив стажування з метою подальшого працевлаштування та виконував роботу пов'язану з наданням послуг з миття автотранспорту, отримав від потерпілого ОСОБА_4 електронний ключ від належного останньому автомобіля марки «AUDI Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в кузові чорного кольору для надання послуг з миття вказаного автомобіля, яку він зобов'язався провести до 11:30 години 30.07.2024 року.
В подальшому, 30.07.2024 року приблизно о 10:30 годині ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, таємно, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, вирішив незаконно заволодіти вказаним транспортним засобом «AUDI Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в кузові чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_4 .
У подальшому, ОСОБА_5 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і не зможе перешкодити доведенню його кримінально-протиправного умислу до кінця, за допомогою наявного у нього електронного ключа з вмонтованим чіпом від центрального замку та системи запуску двигуна, відкрив водійські двері автомобіля марки «AUDI Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в кузові чорного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_4 , сів на переднє водійське сидіння, після чого, за допомогою ключа від автомобіля запустив його двигун та поїхав на ньому з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись автомобілем на власний розсуд, тим самим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, який належить ОСОБА_4 , вартістю 814 803 гривень 95 копійок.
Кримінальна відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення передбачена ч.3 ст.289 КК України, а саме за незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що свою вину в угоні транспортного засобу повністю визнає за наведених обставн, але не мав наміру в подальшому привласнити автомобіль або його реалізувати. У вчиненому щиро кається. Пояснив, що він працював на посаді мийника на авто-мийці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , не офіційно, по знайомству. 30.07.2024 року приблизно 09:30 потерпілий приїхав на мийку помити свій автомобіль, мийка повинна була тривати приблизно 2 години. Він почав мити автомобіль та під час мийки посварився з цивільною дружиною ОСОБА_7 , з якою в нього є спільна дитина віком 1 рік 4 місяці, офіційно батьком дитини він не записаний. Посварився з приводу дитини, оскільки він домовлявся зустрітися з дитиною в той день, але не складалося, домовлявся з дружиною заздалегідь. Тривалий час не бачив дитину, після телефонної сварки був на емоціях, у зв'язку з чим в нього виник план взяти цю машину та поїхати до своєї дитини. Машину зверху помив приблизно за 20 хвилин та вирішив, що півтори годин йому вистачить, щоб з'їздити до дитини та вчасно повернутись до приміщення автомийки. Після чого він сів в автомобіль потерпілого, ключи від машини були в нього та вирушив в бік смт.Доброслав, де проживає його цивільна дружина з дитиною. Коли приїхав він зустрівся з дитиною, був там приблизно 20-30 хвилин. В цей час у цивільної дружини ніяких питань з приводу автомобіля не було. Після чого, він поїхав до с.Заводівка до своєї тітки ОСОБА_8 , автомобіль вона не бачила. По дорозі заїхав до магазину та до АЗС. Їхав зі швидкістю десь 200 км/год, щоб встигнути повернути автомобіль. Наміру продавати автомобіль в нього не було, на запчастини продати також не хотів. Ні з ким з приводу продажу автомобіля не спілкувався, знайомих в нього також не має, які займаються продажом авто. Коли він їхав від тітки, їй зателефонували з відділу поліції та повідомили, що це машина воєнного, що буде стрілянина по машини, він злякався та тому не зупинився коли його зупиняла поліція, побачив патрульних, не зміг зупинитися, він злякався. Коли він пробив колесо, він вийшов з машини та побіг в сторону селища, залишив машину в полі недалеко від села. Поїхав до Одеси, зателефонував таксисту та попросив відвести в місто. Він розуміє, що заволодів чужим майном, розкаюється. В той день на роботі був ще власник мийки та інші працівники мийки, які бачили як він поїхав, ніхто його не зупиняв. Контролю за автомобілями на мийці ніхто не здійснював, він коли мив автомобілі то виганяв їх за межі мийки, це ніхто не контролював. Поки він їздив по області ніхто йому з цього приводу не телефонував. Працівники поліції на наступний день, коли він виходив з квартири по вул. Розумовській його затримали. В машині тільки лопнула шина, машина вся ціла, будь якої іншої шкоди не завдав машині, кузов цілий. Зрозумів, що вчиняє правопорушення коли був в Доброславі. Перед потерпілим вибачився, просив суворо його не карати та дати шанс на виправлення. Матеріальну шкоду потерпілому відшкодовував.
Судом під час судового розгляду дослідженні докази у порядку ст.94 КПК України. Незважаючи на визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд дійшов переконання, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, повністю підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, отриманими у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що влітку 2024 року близько 10:00 години він приїхав на мийку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, на свєму автомобілі Ауді. На цій мийці він вже мив авто, зазвичай там був адміністратор, але в цей день його не було. Його зустрів працівник мийки та він запитав в нього скільки буде за часом проходити послуга, йому відповіли, що дві години, він залишив ключі та пішов, попередні рази він віддавав ключі адміністратору мийки, проте в той день адміністратора не було, повернувся через півтори години, на мийці його зустрів власник мийки та сказав що немає його авто, викликали поліцію. В той день обвинувачений вперше мив йому авто. Завдана матеріальна шкода йому компенсована власником мийки, тітка кошти повернула - купила шини, тому цивільний позов не заявляв, родичка обвинуваченого відшкодувала моральну шкоду. Автомобіль знайшли в полі на території Одеської області. Відомостей щодо наміру обвинуваченого продати автомобіль в нього немає, претензій до обвинуваченого немає. Вважає, що один рік в слідчому ізоляторі достатньо щоб все визнати, 8 років для даного обвинувачення забагато. Потерпілий ОСОБА_4 в подальшому надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В судових дебатах потерпілий зазначив, що вважає строк покарання у виді 8 років позбавлення волі є забагатим.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він працює в Березівському районному відділі поліції, у складі СОГ він заступив на добове чергування, точної дати не пам'ятає, події відбувались у 2024 році, десь приблизно в обід поступила орієнтировка від чергового, що в з м.Одеси розшукається машина «AUDI Q5» чорного кольору. Вони у складі групи виїхали в сторону Березівки, черговий дав завдання проїхати містом пошукати даний автомобіль. Вони їздили по вулицям, спустилися до заправки, запитали працівника заправки чи бачив він таку машину, як з орієнтування, працівник заправки сказав бачив, та повідомив, що зазначений автомобіль поїхав в бік села Заводівка, вони доповіли цю інформацію черговому та вирушили в бік цього села. На в'їзді в село біля кладовища виїжджала машина схожа, пробили цю машину по планшету та побачили що все збігається з орієнтуванням. Хлопець, який був за кермом, побачив що вони його помітили та почав тікати, вони його бачили та тримали в полі зору, доповіли черговому, що машину вони бачать. Коли вони їхали за машиною, вони намагались його зупинити, включали сирену, в гучномовець казали, щоб він зупинився та прижався до правої сторони дороги. Машина не реагувала на їх повідомлення та прибавляла швидкість, намагалась відірватись від них. Машина звернула в ліву сторону на село Степуху, там погане покриття, машина їхала приблизно 170 км/год. Вони побачили, що в автомобілі лопнуло колесо, коли вони під'їхали ближче, хлопець почав тікати, про що вони доповіли черговому. Вони його не затримували. В обвинуваченому впізнає особу, яка керувала викраденим автомобілем.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений її племіник, 30.07.2024 року приблизно 13:00 годин вони пішли на море, він проживав у неї, але повернувся після того як цивільна дружина завагітніла. Він ділився із нею як з подругою, розповідав що сварився зі своєю дружиною. Переїхав до неї, допомагав їй, бо вона жила з дитиною. До них прийшла додому поліція, коли він тримав коляску з її дитиною, вона не повірила в те, що племінник міг вчинити злочин. Він прийшов додому червоний. Зателефонувала власнику авто, просила вибачення, пропонувала кошти, так як машина вдарена. Зателефонувала бабусі, вона була в курсі події, зателефонувала сестрі, вона також знала, що за ОСОБА_11 була погоня. Відомо, що коли ОСОБА_11 затримали, він був недалеко від бабусі. Вона одразу зрозуміла і зателефонувала дружині ОСОБА_11 . Вона їй пояснила, що вони з ОСОБА_11 посварилися. Він взяв автомобіль щоб приїхати до дружини ОСОБА_12 , дитина ОСОБА_13 . Угон машини був через сварки з дружиною, він взяв транспортний засіб щоб приїхати до дитини. Дружина не давала дитину, це було вперше, що він взяв чуже авто.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні, пояснив, що він є власником автомобільної мийки де відбулась подія. Взагалі мийка здавалась в оренду в 2024 році. В нього працював мийник, який в той день захворів та попросив свого товариша вийти за нього і попросив ОСОБА_11 . В той день заїхала машина на мийку, обвинувачений почав її мити, він піднявся догори в офіс, спускаючись через пів години побачив, що машини немає та обвинуваченого немає, він зателефонував в поліцію. Він не оформлював офіційно обвинуваченого, потрібно було подивитись як він помиє машину. Раніше з обвинуваченим знайомі не були, в нього працював мийник ОСОБА_15 , якого обвинувачений підміняв в той день. Камери не працювали на мийці в той день. Він відшкодував шкоду потерпілому, матеріальних претензій немає. Не пам'ятає з якого телефону телефонували до поліці, ймовірно могли з його номеру телефонувати.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 30.07.2024 року було прийнято заяву від ОСОБА_4 , що 30.07.2024 року близько 10:00 годин він залишив свій автомобіль марки «Audi Q5» чорного кольору д.н.з НОМЕР_1 2014 року випуску на автомийці, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, працівнику автомийки. Повернувшись об 11:30 годин виявив зникнення свого автомобіля.
Відповідно до витягу з ЄРДР №12024163470000550 від 30.07.2024 року за заявою ОСОБА_4 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, за фактом заволодіння невстановленим чоловіком належного йому автомобіля з території автомийки розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до рапорту служби 102 від 30.07.2024 року заявник ОСОБА_16 повідомив, що з автомийки за адресою: АДРЕСА_3 мийник на ім'я ОСОБА_11 викрав автомобіль марки «Audi Q5» чорного кольору д.н.з НОМЕР_1 .
Відповідно до орієнтування начальника відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області розшукується особа, яка причетна до вчинення вказаного правопорушення та автомобіль марки «Audi Q5» чорного кольору д.н.з НОМЕР_1 .
Відповідно до протоколу огляду місця події від 30.07.2024 року, який розпочато об 11:10 годин та закінчено об 11:20 годин, в присутності понятих та за участю потерпілого ОСОБА_4 було проведено огляд території автомобільної мийки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, під час якого було вилучено 1 слід пальця руки на 1 відрізку ліпкої стрічки. Судом переглянуто додаток до зазначеного протоколу - таблицю ілюстрацій, зміст якого відповідає змісту протоколу огляду.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2024 року потерпілий ОСОБА_4 впізнає особу, яка зображена на фотознімку під №1, як особу який він передав ключи від свого автомобіля на автомийці. Відповідно до довідки до протоколу на фотознімку №1 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2024 року свідок ОСОБА_14 впізнає особу, яка зображена на фотознімку під №3, як особу яка проходила стажування на автомийці. Відповідно до довідки до протоколу на фотознімку №3 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно протоколу огляду місця події від 30.07.2024 року, який розпочато о 16:18 годин та закінчено о 17:02 годин, об'єктом огляду є ділянка місцевості, розміром приблизно 5х5 метрів, яка розташована на ґрунтовому покритті між населеними пунктами м.Березівка та с.Яснопільнє, Березівського району, Одеської області, за координатами: 47,2574,313,30,8509227. Під час огляду місця події виявлено та вилучено автомобіль «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 із ключами запалювання від вказаного ТЗ та 5 змивів із різних частин вказаного ТЗ. Судом переглянуто додаток до зазначеного протоколу - відеозапис та таблицю ілюстрацій, зміст яких відповідає змісту протоколу огляду.
Відповідно до постанови про визнання предметів речовим доказом від 30.07.2024 року постановлено визнати речовим доказом у кримінальному провадженні №12024163470000550 від 30.07.2024 року речі та документи, а саме: автомобіль «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в кузові чорного кольору із ключами запалювання від нього; змив із дверної ручки передньої пасажирської двері автомобіля, змив із дверної ручки передньої водійської двері автомобіля, змив із ролевого колеса автомобіля, змив із перемикача коробки передач автомобіля.
Відповідно до ухвали слідчого судді Малиновського (Хаджибейського) районного суду м.Одеси від 06.08.2024 року накладено арешт на вилучене майно 30.07.2024 року під час огляду місця події між населеними пунктами м.Березівка та с.Яснопільнє, Березівського району, Одеської області, за координатами: 47,2574,313,30,8509227, а саме: автомобіль «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в кузові чорного кольору із ключами запалювання від нього; змив із дверної ручки передньої пасажирської двері автомобіля, змив із дверної ручки передньої водійської двері автомобіля, змив із ролевого колеса автомобіля, змив із перемикача коробки передач автомобіля.
Відповідно до розписки ОСОБА_4 від 31.07.2024 року потерпілий отримав на зберігання автомобіль «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в кузові чорного кольору із ключами запалювання від нього.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2024 року свідок ОСОБА_9 впізнає особу, яка зображена на фотознімку під №2, як особу яка перебувала за кермом автомобіля «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 у с.Заводівка Березівського району Одеської області. Відповідно до довідки до протоколу на фотознімку №2 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від 30.07.2024 року №60.8/СВ-802 надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України.
Відповідно до рапорту заступника начальника відділу УКР ГУНП в Одеській області на виконання доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України від 30.07.2024 року №60.8/СВ-802, проведеними заходами було встановлено, особу яка незаконно заволоділа автомобілем «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 , а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, ОСОБА_5 був зафіксований за кермом автомобіля «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 на перехресті вулиць 7-ї Пересипської та Миколаївської дороги. Під час відстеження маршруту автомобіля марки«Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 після його викрадення, автомобіль фіксувався на камерах «Безпечного міста Одеса» та пошукової системи «Гепард» НПУ. При цьому, мобільний телефон НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_5 пересувався аналогічно маршруту викраденого автомобіля. Проведеними оперативно-технічними заходами було встановлено, що викрадений автомобіль під керуванням ОСОБА_5 виявлено при виїзді з села Завадовка Березівського району Одеської області, але помітивши поліцейських автомобіль звернув на польову дорогу та почав набирати швидкість, однак не впоравшись з керуванням пошкодив передне праве колесо автомобіля та покинувши його, скрився у полі та лісопосадках.
Відповідно до постанови про здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 16.08.2024 року постановлено здійснити зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису у кримінальному провадженні №12024163470000550 від 30.07.2024 року в КУ «ЦЕНТР ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДЕОАНАЛІТИКИ МІСТА ОДЕСИ(ЦЕНТР - «077») для надання технічної допомоги при пошуку та виявлені матеріалів відеозаписів та збережені на носії інформації, пересування автомобіля марки «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 за 30.07.2024 року в період часу з 09:00 годин по 13:00 годин, яке могло бути зафіксоване на камери відеоспостереження програми «Безпечне місто Одеса».
Відповідно до постанови про залучення спеціаліста від 16.08.2024 року залучено спеціаліста для надання відеозапису з камер відеоспостереження по маршруту пересування автомобіля марки «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 за 30.07.2024 року в період часу з 09:00 годин по 13:00 годин, яке могло бути зафіксоване на камери відеоспостереження програми «Безпечне місто Одеса».
Відповідно до протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 27.08.2024 року у період часу з 10:00 годин до 10:30 годин у приміщенні КУ «ЦЕНТР ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДЕОАНАЛІТИКИ МІСТА ОДЕСИ(ЦЕНТР - «077») було вилучено відеозапис пересування автомобіля «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 за 30.07.2024 року в період часу з 09:00 годин по 13:00 годин, а саме під час вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до опису речей і документів, які були вилучені на підставі постанови слідчого від 27.08.2024 року вході зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 27.08.2024 року у приміщенні КУ «ЦЕНТР ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДЕОАНАЛІТИКИ МІСТА ОДЕСИ(ЦЕНТР - «077») було вилучено носій інформації DVD-R диск на якому міститься відеозапис пересування автомобіля «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 за 30.07.2024 року в період часу з 09:00 годин по 13:00 годин, а саме під час вчинення кримінального правопорушення, у вигляді фото зображень та електронної таблиці.
Відповідно до протоколу огляду речей та документів від 28.08.2024 року проведено огляд DVD-R диску 4.7 GB, на якому є написи: «Центр 077 м.Одеса, вул. Розкидалівська, 67а (01.1-13/282з)», який був вилучений з КУ «ЦЕНТР ІНТРЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДЕОАНАЛІТИКИ МІСТА ОДЕСИ (ЦЕНТР - «077»). Під час огляду предмету (Флеш-накопичувача Micro-SD) встановлено у кореневому (головному) каталогу DVD-R диску містяться папка із назвою « НОМЕР_1 », в якій мітиться файли фотознімків з камери «Безпечне місто Одеса». На даних файлах містяться фрагменти фотознімків з зовнішнього спостереження вилученого з КУ «ЦЕНТР СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДЕОАНАЛГПЖН (ЦЕНТР - «077»). Вказані файли містять на собі фотознімки з програми «Безпечне місто Одеса», а саме пересування «Audi Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . з 09:00 год. до 13:00 год., за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.289 КК України.?
На файлах зафіксовано фрагменти з відеозапису з камер зовнішнього спостереження розташованих на перехресті вул. Хімічна - вул. Промислова - вул. М. Боровського (до Хімічної) в м. Одесі. 30.07.2024 року в 09:32:46 автомобіль марки «Audi Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_4 , перетинає перехрестя вул. Хімічна - вул. Промислова - вул. М. Боровського (до Хімічної) в м. Одесі, за кермом перебуває потерпілий ОСОБА_4 . Далі міститься фрагмент з відеозапису камер зовнішнього спостереження, розташованих на перехресті вул. Миколаївська дор. - 7-ма Пересипська (у бік 7-ї Пересипської) в м.Одесі. 30.07.2024 в 10:39:01 автомобіль марки «Audi Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_4 , перетинає перехрестя вул. Миколаївська дор. - 7-ма Пересипська (у бік 7-ї Пересипської) в м. Одесі, за кермом перебуває підозрюваний ОСОБА_5 . Фрагмент з відеозапису камер зовнішнього спостереження, розташованих по вул. Південна дорога (Крижановка) в м. Одесі, виїзд із міста. 30.07.2024 в 10:46:40 автомобіль марки «Audi Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_4 , проїжджає по вул. Південна дорога (Крижановка) в м.Одесі в бік виїзду із міста, за кермом перебуває підозрюваний ОСОБА_5 .Фрагмент з відеозапису камер зовнішнього спостереження, розташованих по вул.Південна дорога (Крижановка) в м.Одесі, виїзд із міста. 30.07.2024 в 10:46:42 автомобіль марки «Audi Q5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_4 , проїжджає по вул. Південна дорога (Крижановка) в м. Одесі, в бік виїзду із міста. Судом переглянуто додаток до зазначеного протоколу- таблицю ілюстрацій, зміст яких відповідає змісту протоколу огляду.
Відповідно до постанови про призначення експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» від 07.08.2024 року постановлено призначити проведення експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» для проведення якої залучено експертів Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Відповідно до висновку експерта від 12.08.2024 року №СЕ-19/116-24/16008-Д слід пальця руки розмірами 16х21 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 26х27 мм, що був виявлений та вилучений 30.07.2024 року в ході огляду місця події - придатний для ідентифікації за ним особи. Слід пальця руки розмірами 16х21 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 26х27 мм, залишений не пальцем рук особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою. Судом переглянуто додаток до зазначеного висновку- таблицю ілюстрацій, зміст яких відповідає змісту протоколу огляду.
Відповідно до постанови про призначення експертизи за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» від 07.08.2024 року постановлено призначити проведення експертизи за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» для проведення якої залучити експертів Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Відповідно до висновку експерта від 11.09.2024 року №СЕ-19/116-24-16016-АВ ринкова вартість наданого на дослідження колісного транспортного засобу марки «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 станом на 30.078.2024 року визначається рівній 814803,95 грн. (вісімсот чотирнадцять тисяч вісімсот три гривні дев'яносто п'ять копійок). Судом переглянуто додаток до зазначеного висновку -таблицю ілюстрацій, зміст яких відповідає змісту протоколу огляду.
Відповідно до постанови про відібрання біологічних зразків букального епітелію та папілярних візерунків від 31.07.2024 року постановлено відібрати зразки букального епітелію та папілярних візерунків у підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу про відібрання біологічних зразків букального епітелію та папілярних візерунків від 31.07.2024 року було проведено відібрання біологічних зразків букального епітелію та папілярних візерунків у підозрюваного ОСОБА_5 .. Зразки букального епітелію та папілярних візерунків були поміщені до паперового конверту.
Відповідно до постанов про призначення судової біологічної експертизи за експертної спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» від 07.08.2024 року постановлено призначити проведення експертизи за експертної спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» для проведення якої залучити експертів Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст.615 КПК України від 31.07.2024 року було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було виявлено та вилучено у затриманої особи: мобільний телефон «Redmi M2006C3LG», в корпусі синього кольору, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Vodafone», грошові кошти у сумі 943 гривні, які відповідно до постанови слідчого від 31.07.2024 року визнані речовим доказом у кримінальному провадженні та ухвалою слідчого судді Малиновського (Хаджибейського) районного суду м.Одеси від 02.08.2024 року накладено арешт на мобільний телефон «Redmi M2006C3LG», в корпусі синього кольору, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Vodafone», грошові кошти у сумі 943 гривні.
Відповідно до протоколу огляду предмета від 03.08.2024 року оглянуті мобільний телефон марки «Redmi» моделі «M2006C3LG», в корпусі синього кольору, у вимкненому стані, із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Vodafone», із s\n: НОМЕР_4 . Під час огляду було встановлено вказаний мобільний телефон перебуває у непрацюючому стані. В подальшому вказаний мобільний телефон разом із первісною упаковкою опечатано до полімерного сейф-пакету № CRI1210916.
Відповідно до постанови про визнання предметів речовим доказом від 03.08.2024 року постановлено визнати речовим доказом у кримінальному провадженні №12024163470000550 від 30.07.2024 речі та документи, які вилучено 30.07.2024 під час проведення особистого обшуку у затриманого ОСОБА_5 , в ході якого з сумки чорного кольору, яка знаходилась при ньому, було виявлено та вилучено, а саме:
- мобільний телефон марки «Redmi» моделі «M2006C3LG», в корпусі синього кольору, у вимкненому стані, із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Vodafone», із s\n: НОМЕР_4 , який упакований в сейф-пакет №CRI1210916;
- грошові кошти в сумі 943 гривні, з яких: 1 купюра номіналом 500 гривень із серією та номером: ЄЗ0451836; 2 купюри номіналом 200 гривень, серія та номер: ЄЄ9217520, ЕА1484699; 1 купюра номіналом 20 гривень із серією та номером: ЕЕ9055070; 1 купюра номіналом 10 гривень із серією та номером: ХБ2626902; 2 купюри номіналом 5 гривень із серією та номером: ЮЗ3730226; ЮБ1406252; 1 купюра номіналом 2 гривні із серією та номером: СГ7133184; 1 купюра номіналом 1 гривня із серією та номером: УК6302954, повернути власнику вилученого майна.
Під час досудового розслідування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді від 02.08.2024 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою , який продовжувався судом.
Відповідно до наданих суду стороною захисту медичних документів ОСОБА_5 , останній має певні захворювання, переніс операцію по видаленню внутрішнього органу.
Крім того судом досліджено процесуальні рішення про рух кримінального провадження.
Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що грунтується на вимогах ст.94 КПК України.
Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 750/11509/18 від 01 квітня 2020 року.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку, а також в сукупності з показаннями обвинуваченого, потерпілого, свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК ( 2341-14 ) слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його збудь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місц стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз.Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним.
Отже суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Особа усвідомлює, що вчиняє діяння всупереч передбаченому законом порядку і певним правилам, і бажає їх вчинити.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними, криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Дослдивши докази, вислухавши позиції сторони обвинувачення та сторони захисту, суд приходить до висновку, що обставини зазначені у висунутому обвинуваченні мали місце та знайшли своє підтвердження під час судового розгляду. Надані докази підтверджують існування та перебіг самої події кримінального правопорушення, її місце, спосіб та інші обставини вчинення, дані про розташування учасників події в період її настання, та певні її наслідки.
Під час судового розгляду повністю доведено та сам обвинувачений визнав факт заволодіння ним транспортним засобом, який належить потерпілому, розкаявся у вчиненому.
Заперечення захисника щодо наявності корисливого мотиву у обвинуваченого суд відхиляє, оскільки сам обвинувачений визнав, що він без дозволу власника транспортного засобу поїхав на ньому за кермом з мийки, як він пояснив за власних потреб - відвідати співмешканку з дитиною, тітку та бабу. Отже злочин є закінченим з моменту початку руху автомобіля та подальші намірі обвинуваченого щодо угнаного транспортного засобу - проїхатися, привласнити чи продати його, вже значення для кваліфікацї злочину не мають. Зазначені дії вже містять склад інкримінованого обвиунваченому злочину та є умисними діями з корисливих мотивів, якими є не тільки намір продати автомобіль або його привласнити. Тому заперечення сторони захисту не грунтуються на кримінальному законі і встановлених обставинах, є помилковим та спростовуються дослідженими судом доказами, а тому у свою чергу не можуть бути виключені зі змісту встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення, як на тому наполягала сторона захисту. Крім того зазначені обставини не є кваліфікуючими ознаками інкримінованого злочину та відносятся лише до обставин вчинення злочину.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.3 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, його ставлення до вчиненого,
Суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, офіційно не працює, має захворювання, є людиною мололдого віку, злочин вчинив вперше, матеріальна шкода потерпілому відшкодована. За повідомленням сторони захисту в дитинстві був дитиною-сиротою.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , є його щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки, винуватість у вчиненні злочину - незаконному заволодінні транспортним засобом потерпілого, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян -визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, бажає змінити своє життя, зробив для себе висновки, що, на переконання суду, свідчить про наявність обставини, що пом'якшує покарання, - «щире каяття».
Зважив суд і на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема те, що він раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання суду негативної характеристики не надано, на спеціальних обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.
Крім того судом враховується, що окрім свідка - власника мийки, родичами обвинуваченого також у добровільному порядку була відшкодована матераільна та моральна шкода потерпілому, про що останній зазначив у своїх поясненнях, матеріальних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляв.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин, передбачений ч.3 ст.289 КК України , є особливо тяжким злочином.
Згідно п.1 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику призначення судами кримінального покарання" №7 від 24.10.2003 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».
Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.
Відповідно до ст.66 КК України, суд бере до уваги обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - це щире каяття, вчинення кримінального правопорушення при відсутності обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України. Обвинувачений не становить небезпеку для суспільства, потерпілий не має претензій майнового характеру до обвинувачененого, пробачив його та вважає, що передбачений строк покарання є завеликий для обвиунваченого, про що зазначив у судових дебатах, автомобіль йому повернули у відповідному стані, матеріальну та моральну шкоду відшкодували, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину. З урахуванням викладеного, беручи до уваги наявність декількох пом'якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості скоєного, відношення обвинуваченого до скоєного, зумовлене щирим каяттям вчинених дій, що вбачається з його поведінки як на стадії досудового розслідування, так і під час розгляду справи, врахувавши відсутність претензій зі сторони потерпілого, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого можливе застосування вимог ст. 69 КК України, тобто призначення покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої ч.3 ст.289 КК України, що відповідатиме меті кримінального провадження.
Також суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , який є молодою людиною, втратив батьків у дитинстві, вперше вчинив злочин, враховуючи стан його здоров'я - мав оперативне втручання з видалення внутрішнього органу, позицію потерпілого, можливе без його ізоляції від суспільства, а тому можливим застосувати стосовно обвинуваченого вимоги ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених п.1, 2 ч.1, п.п.3,4 ч.3 ст. 76 КК України. Також суд не призначає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи). Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвивначеного слід скасувати та звільнити його з-під варти негайно після проголошення судового рішення.
Відповідно до вимог ст.72 КК України у строк призначеного покарання обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього його ув'язнення із розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, а саме з 31.07.2024 року по 18.11.2025 року включно.
Відповідно до вимог ст.100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Крім того з обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати за проведення судової експертизи у сумі 5300,96 грн. відповідно до вимог ст.124 КПК України, що підтверджується довідками про витрати на проведення судових експертиз.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 373,374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі вимог ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням строком на три роки. Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 18.11.2025 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 - скасувати та звільнити його з-під варти після проголошення вироку суду негайно.
На підставі ст.72 КК України зарахувати у строк призначеного покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 31.07.2024 року по 18.11.2023 року включно із розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
- автомобіль «Audi Q5», д.н.з НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в кузові чорного кольору із ключами запалювання від нього - повернути потерпілому ОСОБА_4 , скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського (Хаджибейського) районного суду м.Одеси від 06.08.2024 року. ;
-змив із дверної ручки передньої пасажирської двері автомобіля, змив із дверної ручки передньої водійської двері автомобіля, змив із ролевого колеса автомобіля, змив із перемикача коробки передач автомобіля - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського (Хаджибейського) районного суду м.Одеси від 06.08.2024 року;
-мобільний телефон «Redmi M2006C3LG», в корпусі синього кольору, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Vodafone», грошові кошти у сумі 943 гривні - повернути ОСОБА_5 , скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського (Хаджибейського) районного суду м.Одеси від 02.08.2024 року
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у сумі 5300,96 грн.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м.Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1