Справа № 521/18573/25
Номер провадження № 2-о/521/616/25
17 листопада 2025 року
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Поліщук І.О.,
секретаря судового засідання - Коржеван В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фуфаєва О.О., про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
23 жовтня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Рупець Н.О., яка діє на підставі ордера серії ВН № 1588874 від 22.10.2025 року, звернувся до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», з заявою, в якій просив встановити факт належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) договору дарування, а саме 27/100 частини квартири АДРЕСА_1 , договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвою О.О. за №1713.
В заяві зазначив, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником саме 27/100 частини квартири АДРЕСА_1 . У вересні 2025 року заявником при підготовці до продажу квартири, виявлено розбіжності в написанні її по-батькові в договорі дарування. Так, згідно договору дарування по-батькові зазначено « ОСОБА_2 », тоді як згідно паспорту серії НОМЕР_2 виданого 15.12.2003 року Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області її по-батькові зазначено - ОСОБА_3 . З метою виправлення описки заявниця зверталася усно до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвої О.О, однак їй було відмовлено у виправлені описки та рекомендовано звернутися до суду з відповідною заявою. Тому просив задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в повному обсязі.
Встановлення даного факту необхідно заявнику для підтвердження свого права власника на зазначену частини квартири.
Ухвалою суду від 24.10.2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.
В судове засідання заявниця та її представник не з'явилися, надавши суду заяву, в якій просили справу розглядати у їх відсутність, заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заінтересована особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фуфаєва О.О. про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась.
Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи на підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до вимог ст. 315 ЦПК України, суди розглядають справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України - про належність правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз'яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується паспортом громадянина України, серії НОМЕР_2 виданого 15.12.2003 року Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області.
Згідно картки фізичної особи - платника податків виданої ДПІ в Жовтневому районі від 12.08.1996 року прізвище ім'я та по батькові заявника зазначено як ОСОБА_1 .
Згідно копії посвідки на тимчасове проживання серія НОМЕР_3 від 25.11.2002 року прізвище ім'я та по батькові заявника зазначено як ОСОБА_1 .
Також, судом встановлено, що Свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 від 20 листопада 1978 року видане на ім'я « ОСОБА_4 » Ново-Ларгською сільською радою Кагульського району МРСР (документ на російській мові).
Зазначений Договір дарування у встановленому порядку було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується довідкою виданою Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради на ім'я ОСОБА_4 (договір дарування складено російською мовою).
На даний час з-за встановленої помилки у заявника виникли труднощі в реалізації свого права на майно.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тому судом достовірно встановлено, що при посвідченні договору дарування, а саме 27/100 частини квартири АДРЕСА_1 було допущено помилку, а саме - невірно вказано по-батькові власника квартири ОСОБА_1 , а саме її по-батькові зазначено як « ОСОБА_2 ».
Наданими по справі доказами доведено належність договору дарування а саме 27/100 частини квартири АДРЕСА_1 , саме заявнику - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Судовий збір по справі сплачено заявником при зверненні до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19,81,247,259,263-265,293,294, п.6 ч.1ст.315, 319, 354,355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фуфаєва О.О., про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовільнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) договору дарування № 1713 від 28.12.2001р. посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвою О.О на ім'я ОСОБА_1 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст виготовлений та підписаний суддею 17.11.2025 року.
Суддя І.О. Поліщук