Справа №:521/4664/25
Номер провадження:1-кп/521/1402/25
29 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду, кримінальне провадження №521/4664/25 щодо:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бовшів Галицького району Івано - Франківської області, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_4 допустив порушення вимог п.п. 2.3.6, 12.4, 18.4 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:
п. 2.5 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.»;
п. 18.4 «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Порушення виразились в тому, що 12 листопада 2024 приблизно о 18 годині 30 хвилин, більш точного часу не встановлено, водій ОСОБА_4 , керуючи в темний час доби, при штучному освітленні, технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ-Lanos», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », рухаючись в Хаджибейському районі м. Одеси, по асфальтобетонному, сухому покриттю проїжджої частини вул. Ангарська з боку селища Авангард в напрямку об'їзної дороги, у правій смузі руху за наявності двох смуг для руху в його напрямку та двох смуг для руху в зустрічному напрямку, із швидкістю 58,7 км/год., за кермом транспортного засобу уважним не був, не стежив за дорожньою обстановкою, діючи необережно, проявляючи злочинну недбалість, напроти будинку №162 по вул. Ангарська, при під'їзді до нерегульованого пішохідного переходу, позначеному дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2, а також дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, перед яким у лівій смузі руху зупинився автомобіль, не зменшив швидкість руху та не зупинився, продовжив рух та виїхав на пішохідний перехід, внаслідок чого у своїй правій смузі руху, передньою лівою частиною кузову автомобіля марки «ЗАЗ-Lanos», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який перетинав проїжджу частину вул. Ангарська, по вказаному нерегульованому пішохідному переходу, з ліва на право по ходу руху автомобіля.
В результаті наїзду, пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку середнього ступеню, перелома лобної кістки праворуч зі зміщенням в проекції передньої та задньої стінок правої лобної пазухи, яка ускладнилась гемосинусом (наявність крові в порожнині пазухи), перелома кісток носа справа, яка ускладнилась субарахноїдальним крововиливом (крововилив між твердою і павутинною мозковими оболонками), крововилива під апоневроз лобної ділянки, множинні рани, садна та синці на обличчі, тулубі та кінцівках. Всі вищевказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс і оцінюються разом згідно п. 2.1.3 «б», «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995 року, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, підтвердив вищевикладені обставини та заявив про щире каяття у вчиненому. При цьому, обвинувачений надав пояснення, які повністю співвідносяться з обставинами, викладеними у обвинувальному акті.
Враховуючи те, що учасники судового засідання не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь - які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши положення ст. 349 КПК України та роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої.
Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, вчинене ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд керується загальними принципами призначення покарання, зазначеними в ст.ст. 50, 65 КК України.
Суд визнає пом'якшуючою покарання обставиною щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому.
При цьому, визначаючи щире каяття обвинуваченого пом'якшуючою покарання обставиною, суд враховує, що окрім визнання ОСОБА_4 факту вчинення кримінального правопорушення, відбулося ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання ним своєї провини у вчиненому, про що він, ОСОБА_4 , висловив щирий жаль з приводу цього. Про щирість каяття, на думку суду, свідчить і факт надання обвинуваченим в суді правдивих показів, готовність нести покарання та добровільне відшкодування потерпілому витрат на лікування.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Крім того, суд приймає до уваги, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 притягується вперше, на обліку у лікаря - психіатра та наркологічному обліку не перебуває, що обвинувачений є особою похилого віку, враховує дані про стан його здоров'я і сімейні обставини.
Потерпілий ОСОБА_6 та його законний представник ОСОБА_7 надали до суду заяви про відсутність претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 та не наполягали на застосуванні щодо обвинуваченого покарання, пов'язаного з позбавленням волі.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наведених даних про особу обвинуваченого та інших обставин справи в їх сукупності, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим, вважає можливим застосувати до нього покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком. При цьому, визнавши вчинене ОСОБА_4 порушення п. 18.4 Правил дорожнього руху як грубе ігнорування встановлених правил дорожнього руху, суд вважає за необхідне призначати ОСОБА_4 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 17 509 гривень 80 копійок за проведення експертних досліджень підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 369-374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно зі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Контроль над поведінкою ОСОБА_4 покласти на органи з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 26.11.2024 року, - скасувати.
Речові докази, а саме:
- автомобіль марки «ЗАЗ-Lanos», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », - повернути за належністю його власнику чи за дорученням власника іншій особі.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у сумі 17 509 гривень 80 копійок.
На вирок може бути подана сторонами апеляція в Одеській апеляційний суд через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб від дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_8