Справа №751/4553/25
Провадження №2/751/1462/25
17 листопада 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого - судді Діденко А. О.
секретаря судового засідання Рак Я.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
представник позивача - ОСОБА_3
представник відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну в залі суду м. Чернігова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 287 010,29 грн інфляційних збитків та 87 018,10 грн 3% річних за користування грошовими коштами, а також понесених судових витрат.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 січня 2018 року у справі №751/4550/17 (провадження 2/751/366/18) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 231194,58 грн в рахунок понесених витрат на лікування та догляд померлого ОСОБА_5 .
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року зазначене рішення суду було змінено в частині визначення розміру відшкодування понесених витрат на лікування та догляд померлого ОСОБА_5 та судового збору, збільшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат з 231194,58 грн до 503001,50 грн.
Згідно постанови Верховного Суду від 16 грудня 2019 року рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 січня 2018 року, в незміненій його частині та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 89531,86 грн та 19550,00 доларів США, що еквівалентно 503721,50 грн, витрат на утримання, догляд та лікування спадкодавця залишено без змін.
09.10.2020 Новозаводським відділом державної виконавчої служби міста Чернігова Східного міжрегіонального управління Міністеррства юситції було відкрито виконавче провадження АСВП №60947058 по виконанню виконавчого листа №751/4550/17.
26.02.2025 на рахунок позивача була нарахована сума заборгованості в порядку примусового стягнення, яка відповідає загальній сумі стягнення по виконавому провадженню.
Позивач зазначає, що має право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період невиконання судового рішення з 18.12.2018 по 25.02.2025 у сумі 87018,10 грн.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 26 травння 2025 року відкрив провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
25.06.2025 представник відповідача - адвокат Пирковська Олеся Василівна подала відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовної заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 287010,29 грн інфляційних збитків та 87018,10 грн 3% річних за користування грошовими коштами, а також понесенитх судових витрат просила відмовити.
Обґрунтовує тим, що в період часу з квітня 2020 року по лютий 2025 року виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.01.2018, зміненого постановою Чернігівського апеляційного суду від 18.12.2018 та залишеної без змін постановою Верховного Суду у складі колегій Другої судової палати Касаційного цмивільного суду від 16 грудня 2019 року у справі №751/4550/17, відбувалося шляхом систематичних відрахувань через звернення стягнення на заробітну плату відповідача, як захід примусового виконання рішення суду. Виконавче провадження з виконання виконавчого листа №751/4550/17 від 29 грудня 2018 року було відкрито на підставі особистої заяви стягувача (позивача) про примусове виконання рішення суду. А тому після відкриття виконавого провадження та накладення арешту на майно боржника (відповідача). Відповідач була позбавлена можливості виконати рішення суду в інший спосіб.
Представник відповідача зазначила, що вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків та 3% річних за користування грошовими коштами, починаючи з 18.12.2018 до 26.02.2025 не можуть бути задоволені у зв'язку зі спливом позовної давності.
Представник відповідача вказала, що ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року у справі №751/4550/17 було зупинено дію та виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 18 груждня 2018 року, якою змінено рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2018 року, до закінчення касаційного провадження. Поновлення дії виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року. Якою змінено рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2018 року, відбулося лише постановою Верховного Суду у складі Другої колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2019 року у справі №751/4550/17. Тому вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків та 3% річних за користування грошовими коштами, почминаючи з 18.12.2018 не є такими, що випливають із правових норм.
Також, представник відповідача зазначила, що відповідач не згодна з розміром сум, нарахованих позивачем та періодом, протягом якого був здійснений такий обрахунок.
01.07.2025 представник позивача подала клопотання про витребування від Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріалів виконавчого провадження №60947058 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми коштів у розмірі 503001,50 грн.
07.07.2025 позивач подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що була змушена звернутися до виконавчої служби щодо примусового виконання судового рішення, ооскільки вцідповідач жодного разу не зверталась до неї щодо добровільного виконання даного рішенння та не виявила зацікавленості щодо врегулювання цього питання в інший спосіб.
Позивач зазначила, що нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання , оскільки виступає способом захисту майного права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компесації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Також позивач зазначила, що інформацію необхідну для підготовки позовної заяви щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням судових рішень про стягнення грошових коштів позивач змогла отримати лише 26.02.2025 на свою електроннну пошту, внаслідок того, що приміщення Новозаводського районного відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові було зруйнованого під час бойових дій на території міста Чернігова, тому строки позозвної давності не було пропущено.
22.10.2025 позивач подала клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить зменшити позовні вимоги у справі №751/4553/25 (провадження №2/751/1462/25) в частині вимог за період з 18.12.2018 по 19.05.2022 на суму 198403,66 грн та залиши їх без розгляду; залиши позовні вимоги лише в частині за період з 20.05.2022 по 21.05.2025 на загальну суму 175624,73 грн; стягнути з відповідача суму коштів в 139328,39 грн в рахунок понесених інфляційних збитків за період з 20.05.2022 по 21.05.2022; стягнути з відповідача 36296,34 грн штрафних санкцій у вигляді 3% річних за користування грошовими коштами ща період з 20.05.2022 по 21.05.2025; відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернути надмірно сплачений судовий збір, пропорційно до зменшеної частини позовних вимог; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача заяву про зменшення позовних вимог підтримала, якщо відповідач частково визнає позов.
Представник відповідача у судовому засіданні погодилась на зменшення позовних вимог.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 січня 2018 року у справі №751/4550/17, провадження по справі №2/751/366/18, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 231194,58 грн в рахунок понесених витрат на лікування та догляд померлого ОСОБА_5 .
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року зазначене рішення суду було змінено в частині визначення розміру відшкодування понесених витрат на лікування та догляд померлого ОСОБА_5 та судового збору, збільшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат з 231194,58 грн до 503001,50 грн.
Згідно постанови Верховного Суду від 16 грудня 2019 року рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 січня 2018 року, в незміненій його частині та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 89531,86 грн та 19550,00 доларів США, що еквівалентно 503721,50 грн, витрат на утримання, догляд та лікування спадкодавця залишено без змін.
На виконання рішення суду від 30 січня 2018 року Новозаводським районним судом міста Чернігова 29 грудня 2018 року було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_6 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) по 503001,50 грн. з кожного в рахунок понесених витрат на лікування та догляд померлого ОСОБА_5 (а.с. 4).
09.01.2020 державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було винесено постанову ВП №60947058 про відкритя виконавчого провадження про стягнення з заєць СМ. На користь ОСОБА_1 503001,50 грн. (а.с. 49).
12.02.2020 державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було винесено постанову ВП №60947058 про арешт майна боржника ОСОБА_2 (а.с. 51).
12.03.2020 державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було винесено постанову ВП №60947058 про звернення стягнення на заробітну плату. Пенсію, стипендію та інші доходи боржника щодо ОСОБА_2 (а.с. 53).
26.02.2025 державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було винесено постанову ВП №60947058 про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 503001,50 грн (а.с. 55).
22.10.2025 позивач подала клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить зменшити позовні вимоги у справі №751/4553/25 (провадження №2/751/1462/25) в частині вимог за період з 18.12.2018 по 19.05.2022 на суму 198403,66 грн та залиши їх без розгляду; залиши позовні вимоги лише в частині за період з 20.05.2022 по 21.05.2025 на загальну суму 175624,73 грн; стягнути з відповідача суму коштів в 139328,39 грн в рахунок понесених інфляційних збитків за період з 20.05.2022 по 21.05.2022; стягнути з відповідача 36296,34 грн штрафних санкцій у вигляді 3% річних за користування грошовими коштами ща період з 20.05.2022 по 21.05.2025; відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернути надмірно сплачений судовий збір, пропорційно до зменшеної частини позовних вимог; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить встановленим обставинам по справі та не порушує права та інтереси інших осіб, дійшов висновку про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні та задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Передбачене ч. 2 до ст. 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майного права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанння виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України, строком ждоговору є час, протягом якого сторони можуть здійнити свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконаннягрошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуваннням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язанння і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утриманими грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, формулювання ст. 625 ЦК України, уколи нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три проценти річних не є неустойукою у розумінні положень ст. 549 ЦК України.
Судом встановлено, що станом на день звернення позавача з даним позовом відповідач неналежним чином виконував зобов'язання за рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 січня 2018 року, заборгованість останнього становила 503001,50 грн, а отже позивач набула право нараховувати 3% річних та індекс інфляції в порядку ст. 625 ЦПК України.
Позивачем у заяві про зменшення позовних вимог було надано розрахунки суми 3% річних та інфляційних втрат за період з 20.05.2022 по 21.05.2025, відповідно до яких позиваче нараховано 3% річних у сумі 36296,34 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 139328,39 грн.
У судовому засіданні представник відповідача частково визнала позов в частині зменшення позовних вимог. Заперечень щодо розрахунків інфляційних втрат та 3% річних за період з 20.05.2022 по 21.05.2025 не надала.
Положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона забов'язана довести ті обставини, на які воена посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказуванння, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На основі повно і всебіно з'ясованих обставин, на які посилалися сторони, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, що відповідач не виконала належним чином покладені на неї зобов'язанння рішенням суду, суд доходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3740,28 грн, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 3310,85 грн (3740,28 х 175624,73 / 198403,66).
Керуючись ст. ст. 15, 16, 19, 257, 261, 267, 526, 530, 549, 599, 611, 625 ЦК України, керучись ст. ст. 9, 10, 12, 18, 141, 158, 247, 263-265, 353, 354 ЦК України п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -
Вирішив:
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та 3% річних за користування грошовими коштами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 139 328 (сто тридцять дев'ять тисяч триста двадцять вісім) грн 39 коп в рахунок понесених інфляційних збитків та 36 296 (тридцять шість тисяч двісті дев'яносто шість) грн 34 коп 3% річних за користування кредитними коштами, а всього 175 624 (сто сімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять чотири) 73 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3310 (три тисячі триста десять) грн 85 коп судового збору.
Повернути ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн 43 коп за квитанцією АТ «ТАСкомбанк» №9297-2325-0114-9549 від 20.05.2025.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 17.11.2025.
Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя А.О. Діденко