Справа №751/7643/25
Провадження №3/751/2618/25
13 листопада 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Топіхи Р.М.,
за участю: секретаря судового засідання Островської А.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Хайтова П.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1
№ 431705, 23 серпня 2025 року об 11 годині 28 хвилин у м. Чернігові по
вул. Глібова, 31, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 210994-20» з державним номерним знаком НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager» ARНК-0087», результат огляду позитивний - 0,79‰ проміле, чим водій порушив вимоги п. 2.9.а) Правил дорожнього рухуза що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, щодо якої складений протокол,
ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що перед днем події ввечері випив трохи пива, тому вважає, що прилад «Драгер» не міг показати такий результат. Одразу після складання протоколу поїхав до лікарні на
вул. Мазепи, 3, але йому відмовили у проходженні огляду.
Захисник у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, звернув увагу на те, що в матеріалах справи міститься результат тесту, в якому зазначено калібрування приладу «Драгер», однак відповідно до інструкції калібрування має відбуватися кожні півроку. У даному випадку останнє калібрування приладу було здійснено у жовтні 2024 року, що є порушенням та свідчить про те, що прилад може надавати неправильні показники.
Допитаний в якості свідка працівник поліції ОСОБА_2 пояснив, що причиною зупинки стало те, що транспортний засіб рухався по лівій смузі, хоча права смуга була вільна, крім того водій не був пристебнутий ременем безпеки під час руху. В ході спілкування з водієм були виявлені ознаки сп'яніння, які саме не пам'ятає. Прилад «Драгер» був у них в екіпажі, він особисто його отримував. В його обов'язки входить записати прилад до протоколу, перевіряти працездатність приладу перед тестом. Ними також здійснюється калібрування, строк між повірками становить 1 рік.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 23 серпня
2025 року вранці їхали з чоловіком з дачі, на вулиці Глібова їх зупинила поліція. Працівник поліції підійшов та попросив чоловіка відкрити багажник та дихнути. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні поруч з чоловіком, ознак сп'яніння у чоловіка вона не помічала, запаху алкоголю не було, він був адекватний, не бачила щоб він пив, взагалі не дозволила б йому сідати за кермо якби він був у стані сп'яніння.
Вислухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, захисника та показання свідків, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вимогами пункту 2.9.а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд безпосередньо дослідив та оцінив докази у справі, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 431705 від
23 серпня 2025 року; - акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результат тесту від
23 серпня 2025 року № 7521; - направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 серпня 2025 року; - відеозапис до протоколу серії ЕПР 1 № 431705; - розписку ОСОБА_1 про доручення ОСОБА_4 доставити транспортний засіб «ВАЗ 210994-20» з державним номерним знаком НОМЕР_1 до місця стоянки; - рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП Рябого О. від
23 серпня 2025 року.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали у суду сумніви.
Водночас, відеозапис, наданий як додаток до протоколу, не підтверджує обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Із відеозапису вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу був не пристебнутий ремінь безпеки. Після спілкування з водієм працівник патрульної поліції повідомив водію про те, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Після цього, водію запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 добровільно погодився. Водію було надано герметично запакований мундштук та перевірено прилад перед тестуванням. З результатом тестування водій погодився та в акті поставив свій підпис щодо такої згоди. Після чого, працівником патрульної поліції роз'яснено
ОСОБА_1 його права та складено протоколи за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 130 КУпАП та оголошено їх зміст.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від
06 листопада 2015 року № 1376 (далі - Інструкція № 1376).
Інструкцією № 1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності, а положення Інструкції 1452/735 та Порядку № 1103 - підстави та правила проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, у встановленому порядку в закладі охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 працівниками поліції проводився на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора "Drager Alcotest 6820», останнє калібрування проводилось 03 жовтня 2024 року.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII (далі - Закон № 1314-VII) надано визначення наступних термінів:
п. 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу;
п. 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал);
п. 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 1314-VII експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Статтею 17 Закону № 1314-VII врегульовано порядок повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Відповідно до ст. 27 Закону № 1314-VII калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання. Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від
13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочні інтервали для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, зокрема у п. 13 для категорії «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» міжповірочний інтервал становить 1 рік.
Разом з тим, із наданої в судовому засіданні захисником ОСОБА_5 інструкції приладу «Drager Alcotest 6820» розділу 10 «Технічні дані» вбачається, що калібрування приладу має проводитись кожні 6 місяців.
Таким чином, використання приладу «Drager Alcotest 6820» який має прострочений термін калібрування є грубим порушенням Наказу
№ 1452/735 та інструкції по експлуатації алкотестера. А отже, результат тесту виданий вказаним приладом не може бути визнаний допустимим доказом, і відповідно не доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» та «Коробов проти України»). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до правової позиції, яка міститься в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі
№ 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності підтверджувати факт порушення ним вимог п. 2.9.а) Правил дорожнього руху суду не надано.
За таких обставин, провадження по справі підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, 130, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за
ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.М. Топіха