Справа №766/3671/20
н/п 1-кп/766/1867/25
про закриття кримінального провадження
13.11.2025 м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря: ОСОБА_2
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченої: ОСОБА_5
провів відкрите судове засідання на підставі обвинувальних актів у кримінальних провадженнях, відомості про які внесено до ЄРДР за № 12020230040000404, № 12019230040003956, які об'єднані в одне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсона, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190, ч.1 ст. 357 КК України,
встановив:
1. Суть питання, що вирішується ухвалою.
У судовому засіданні обвинуваченою заявлено клопотання про закриття кримінального провадження № 12020230040000404 в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України щодо крадіжки грошей у потерпілого ОСОБА_6 , та № 12019230040003956 в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, у зв'язку закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
Обвинувачена зазначила, що усвідомлює відповідні умови та наслідки закриття кримінального провадження з цих підстав, підтвердила свою згоду на закриття кримінальних проваджень.
Прокурори у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання про закриття вказаних проваджень у справі в цій частині.
3. Встановлені судом обставини
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 03.02.2020 за № 12020230040000404, ОСОБА_5 02.02.2020 близько 19.00 години (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, повторно, таємно, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в приміщенні бані, яка розташована за адресою: м. Херсон, пр. Кутузова, 2 вчинила крадіжку 300 доларів США, що в перерахунку на національну валюту станом на 02.02.2020 складає 7470 грн., які належали ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого покинула місце скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном та розпорядилась ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 7470 грн.
Дії обвинуваченої ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 03.12.2019 за № 12019230040003956, та пред'явленому обвинуваченій 08.02.2021, а у подальшому зміненому стороною обвинувачення та пред'явленому ОСОБА_5 13.11.2025, ОСОБА_5 22.12.2019 в денний час (більш точно досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи прямий умисел, направлений на викрадення платіжної картки АТ КБ «Приватбанк» Gold № НОМЕР_1 , яка відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31, ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом та належить потерпілому ОСОБА_7 , для подальшого викрадення грошових коштів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, таємно, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрала з куртки ОСОБА_7 вказану платіжну картку.
Дії обвинуваченої ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Крім того, ОСОБА_5 , в період часу з 15 години 37 хвилин до 15 години 51 хвилина 22.12.2019, переслідуючи умисел, направлений на викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, з банкомату, що розташований за адресою: м. Херсон вул. Вишнева, 52, використовуючи раніше викрадену платіжну картку АТ КБ «Приватбанк» Gold № НОМЕР_1 , достовірно знаючи цифровий пін-код до цієї картки, здійснила банківські операції, знявши з рахунку ОСОБА_7 грошові кошти на загальну суму 20 000 грн., тобто таємно, повторно, викрала Його майно, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_8 1 матеріальний збиток на вищезазначену суму.
Дії обвинуваченої ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Крім того, ОСОБА_5 в період часу з 00 години 30 хвилин до 01 години 00 хвилин 26.01.2020, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, повторно, таємно, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в приміщенні сауни, яка розташована за адресою: м. Херсон, вул. Будьоного, 18, вчинила крадіжку мобільного телефону марки «Хіаоmі Redmi 8 Sapphire Blue 3/32 GD», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №259-МТ від 31.01.2020 складає 2976 грн. 90 коп. та банківські карти АТ «ПриватБанк», звідки шляхом транзакції викрала 200 грн., «Акцент-Банк» звідки шляхом транзакції викрала 100 грн, після чого покинула місце скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном та розпорядилась ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду на загальну суму 3276 грн. 90 коп.
Дії обвинуваченої ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Крім того, ОСОБА_5 26.01.2020 в нічний час доби (більш точно досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись за адресою: м. Херсон, вул. Будьоного, 18, переслідуючи прямий умисел, направлений на викрадення платіжної картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 та АТ «Акцент-банк» № НОМЕР_3 , які відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом та належить потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для подальшого викрадення грошових коштів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, таємно, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрала з куртки ОСОБА_9 платіжну картку.
Дії обвинуваченої ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
4. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши викладені в клопотанні доводи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні:
- кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яка передбачає відповідальність у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк;
- кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яка передбачає відповідальність у вигляді пробаційного нагляду на строк від трьох до п'яти років або обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк;
- кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 357 КК України, яка передбачає відповідальність у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, вчинені обвинуваченою правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 357 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості (у редакціях, які діяли на момент вчинення інкримінованих їй правопорушень - 22.12.2019 та 26.01.2020).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакціях, які діяли на момент вчинення інкримінованих правопорушень), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, вчинені обвинуваченою правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (у редакціях, які діяли на момент вчинення інкримінованих їй правопорушень - 22.12.2019 та 26.01.2020).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакціях, які діяли на момент вчинення інкримінованих правопорушень), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, які діють на даний час, жодним чином не поліпшують становище обвинуваченої, а тому суд вважає за можливе при вирішенні клопотання обвинуваченої застосувати положення кримінального закону щодо строків давності, які діяли на момент вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Судом за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 вчинено кримінальні правопорушення:
- передбачене ч.2 ст. 185 КК України - 22.12.2019, а тому термін притягнення особи до кримінальної відповідальності за вказаний злочин закінчився 22.12.2024;
- передбачене ч.1 ст. 185 КК України - 26.01.2020, а тому термін притягнення особи до кримінальної відповідальності за вказаний злочин закінчився 26.01.2025;
- передбачені ч.1 ст. 357 КК України - 22.12.2019 та 26.01.2020, а тому термін притягнення особи до кримінальної відповідальності за вказані правопорушення закінчився 22.12.2022 та 26.01.2023 відповідно.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Підставою для переривання перебігу давності є вчинення до закінчення встановленого строку нового злочину (за винятком нетяжкого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років).
Указану норму, розміщену в ч. 3 ст. 49 КК, суд застосовує у світлі презумпції невинуватості, закріпленої в ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК. Відповідно до позиції Конституційного Суду України сутність цієї засади поширюється на всі сфери життя особи й діє доти, доки її не спростовано в законному порядку обвинувальним вироком (рішення від 8 червня 2022 року № 3-р(ІІ)/2022).
Саме тому лише ухвалення обвинувального вироку встановлює факт учинення особою нового злочину як підставу для переривання давності притягнення її до кримінальної відповідальності (постанови від 3 червня 2021 року, 5 лютого, 23 та 30 червня 2022 року, 24 жовтня та 29 листопада 2023 року, 27 березня 2024 року, 9 квітня 2025 року в справах № 344/7812/16-к, 504/2099/18, 204/2626/21, 499/890/18, 489/7500/18, 127/18013/20, 504/2099/18, 761/41888/17 відповідно, постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.09.2025 у справі № 761/24361/17).
З матеріалів справи вбачається, що станом на день розгляду справи обвинувачена ОСОБА_5 є несудимою особою, тобто у період з 22.12.2019 по дату розгляду справи ОСОБА_5 не було вчинено кримінальних правопорушень, за якими її притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді постановлення обвинувального вироку суду. А тому, перебіг строку давності у даних кримінальних провадженнях не переривався.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, а кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, закрити.
Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
У даному кримінальному провадженні арешт на майно не накладався.
Разом з цим, у кримінальному провадженні № 12019230040003956 до ОСОБА_5 заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, у розмірі 3276,90 грн.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України. Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру. Вирішення цивільного позову у разі закриття провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
Тому, у зв'язку із закриттям кримінального провадження та звільненням обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст.357 КК України, в частині завдання матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_9 , у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілою стороною цивільний позов слід залишити без розгляду, що не суперечить ст. ст. 128, 129 КПК України, а також не позбавляє потерпілого права на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова ОП ККС Верховного Суду від 12.09.2022 справа №203/241/17).
Отже, заявлені стороною обвинувачення витрати на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 1099,07 грн., здійснені за рахунок державного бюджету, підлягають віднесенню на користь держави.
За відсутності у справі документів щодо наявності речових доказів це питання судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 100, 122-124, 284-288, 369, 372, 376 КПК України, ст. 49 КК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про закриття кримінальних проваджень задовольнити.
ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, звільнити у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальні провадження, відомості про які внесено до ЄРДР:
- 03.12.2019 за № 12019230040003956, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України;
- 03.02.2020 за № 12020230040000404 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (в частині обвинувачення щодо крадіжки грошей у потерпілого ОСОБА_6 )
у зв'язку з закінченням строків давності - закрити.
Витрати на залучення експертів для проведення експертиз в розмірі 1099,07 грн. віднести на рахунок держави.
Позовну заяву ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, у розмірі 3276,90 грн. - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1