Справа № 3-зв/593/1/2025
"14" листопада 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої -судді Данилів О.М.
при секретарі Паньків М.М.
за участі заявниці ОСОБА_1
захисника заявниці Крамар Н.П.
представника малолітнього потерпілого Мартищук Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бережани заяву ОСОБА_1 про відвід судді Німко Наталії Петрівни у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-4КУпАП,-
У провадженні судді Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Наталії Петрівни перебуває справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-4КУпАП.
24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Німко Н.П.. Дану заяву мотивувала тим, що вказана адміністративна справа хоч перебуває у провадженні судді Німко Н.П. з березня 2025 року, однак розгляд справи по суті відбувся фактично лише три рази та жодне із призначених суддею судових засідань не було розпочато вчасно, суддя розпочинала судові засідання із запізненням мінімум на 30хв., а інколи майже на годину. Перед судовим засіданням та після них представниця малолітнього потерпілого тривалий час мала приватну розмову із суддею. Востаннє 23 жовтня 2025 року суддя Німко Н.П., допитуючи малолітнього потерпілого, видалила її із залу судових засідань і не дала можливості їй задати жодного запитання потерпілому, а після закінчення його допиту вийшла в коридор, де подякувала потерпілому за відповідь і сказала, що він все правильно сказав. У зв'язку із вищенаведеним вона не довіряє судді Німко Н.П., оскільки остання демонструє заангажованість і діє в інтересах потерпілої сторони.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її захисник Крамар Наталія Павлівна заяву про відвід підтримали, просили її задоволити.
Малолітній потерпілий ОСОБА_2 та його законний представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися.
Будучи присутньою в судовому засіданні представник малолітнього потерпілого ОСОБА_4 адвокат Мартищук Л.П. пояснила, що вказані заявницею обставини є неправдивими і вони не відповідають дійсності. Вважає, що суддя Німко Н.П., проводячи судове засідання по даній адміністративній справі, не виявляла жодних ознак упередженості до учасників судового розгляду у тому числі і до заявниці ОСОБА_1 та її захисника. Також захисник заперечила, що вона, як представник малолітнього потерпілого мала приватні поза процесуальні розмови із головуючою суддею, яка проводить розгляд даної адміністративної справи, ствердила, що вказане не відповідає дійсності. Вважає, що подана заява ОСОБА_1 про відвід судді Німко Н.П. є безпідставною, а тому у її задоволенні слід відмовити.
У судове засідання суддя Бережанського районного суду Німко Н.П. не прибула, проте подала письмове пояснення, у якому просила проводити судовий розгляд справи без її участі. Крім цього зазначила, що жодної, вказаної у заяві про відвід «заангажованості» та/або вчинення дій «в інтересах потерпілої сторони» при розгляді згаданої справи, як і будь-яких інших, поза процесуальних відносин, як з малолітнім потерпілим так і з його представниками, та з іншими учасниками вказаного судового процесу, нею вчинено не було. Посилання у заяві на інші підстави в обґрунтування відводу, вважає фактичною незгодою заявниці із процесуальними рішеннями судді при розгляді цієї справи, які жодним чином не свідчать про порушення принципів безсторонності, неупередженості чи об'єктивності у цьому судовому провадженні.
З огляду на зміст заяви про відвід, а також на відсутність доказів, які би підтверджували обставини, якими обґрунтована така заява, вважає, що заявлений їй ОСОБА_1 відвід не містить належних доводів та аргументів, які б свідчили про її заінтересованість, як головуючої судді у розгляді зазначеної у заяві справи.
Враховуючи вищезазначене, вважає, що заявлений їй відвід є необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення. Поряд з цим при прийнятті рішення по суті заявленого відводу, покладається на думку суду, який його вирішуватиме.
Вивчивши подану заяву про відвід, заслухавши думку учасників судового розгляду, переглянувши відеозаписи судового засідання, яке проводила головуюча суддя Німко Н.П. та запис із камер відеоспостереження приміщення коридору Бережанського районного суду, оглянувши матеріали адміністративної справи № 593/230/25, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити у задоволенні її заяви про відвід судді Німко Н.П., виходячи із наступного.
Згідно із ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Статтями 75, 76 КПК України визначено обставини, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, зокрема й за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, а також умови, за яких повторна участь судді у кримінальному провадженні є недопустимою.
Відповідно до положення ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Розглядаючи заяву про відвід судді, необхідно виходити з того, що особиста безсторонність суду презюмована доти, допоки не надано доказів протилежного.
Вирішуючи питання, чи є у сторони обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, суд зважає на те, що позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Поряд з цим, вирішальним є з'ясування того, чи можна вважати такі побоювання заявника про відвід об'єктивно обґрунтованими.
І хоч відповідно до вимог ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду та із оглянутої в судовому засіданні справи № 593/230/25 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-4КУпАП видно, що вона перебуває у провадженні судді Німко Н.П. з 11 лютого 2025 року, однак заявницею відвід судді заявлено із збігом восьмимісячного строку, тобто після часу, коли відповідно до якого на неї не може бути накладено адміністративне стягнення у зв'язку із спливом строку, передбаченого ст.38 КУпАП.
Посилання заявниці на те, що за вказаний тривалий період часу суддею було проведено лише три засідання не відповідає дійсності та не є підставою для відводу судді. Як видно із матеріалів справи суддею Німко Н.П. двічі, а саме: 1 лютого та 5 березня 2025 року вказаний адміністративний матеріал направлявся у ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП для належного оформлення. Крім цього, розгляд даної справи відкладався з різних об'єктивних причин: неявка учасників судового розгляду, перебування головуючої судді у відпустці, на лікарняному, чи у нарадчій кімнаті в складі колегії суддів по розгляду кримінальної справи. Також суд звертає увагу на те, що розгляд вказаної справи також неодноразово відкладався і за клопотанням захисників ОСОБА_1 адвоката Дарморіс О.М., а згодом і захисника Крамар Н.П., які подавалися ними 2 квітня, 2 червня та 3 липня 2025 року.
Суд також вважає, що посилання заявниці на те, що судові засідання проводилися суддею із запізненням не свідчить про безсторонність та упередженість судді.
Посилання заявниці на те, що допитуючи малолітнього потерпілого, суддя Німко Н.П. видалила її із залу судових засідань і не дала можливості їй задати жодного запитання потерпілому, не відповідають дійсності, оскільки після видалення заявниці із залу засідань їй надавалася можливість прослухати відеозапис подій, що відбувалися в судовому засіданні у її відсутності, а крім цього в залі засідань був присутній захисник ОСОБА_1 адвокат Крамар Н.П., яка мала можливість та задавала запитання малолітньому потерпілому від імені свого клієнта, та вказані запитання були погоджені із ОСОБА_1 , так як допит малолітнього потерпілого відбувався у два етапи, а тому заявниця мала можливість визначитися із запитаннями, які вона бажала задати малолітньому потерпілому через свого захисника, а тому її права не були порушені, крім цього суд вважає, що незгода сторони і процесуальним рішенням судді не є підставою для відводу судді.
Суд, вивчаючи підстави для відводу судді, викладені заявницею у поданій нею заяві, за клопотанням заявниці переглядав також відеозапис із камер відеоспостереження коридору приміщення Бережанського районного суду, на яких зафіксовано, що суддя Німко Н.П. 23 жовтня 2025 року, після закінчення слухання справи каже до психолога і всіх присутніх учасників судового розгляду: ''Дякую Вам за участь''. Потім звертається до малолітнього потерпілого ОСОБА_4 , який, чекаючи маму, нудиться в коридорі: ''Все гаразд ? Зараз вже йдеш додому. Все ОСОБА_5 , ти великий молодець, вчися гарно. Все до побачення''. Вказані дії суд також не вважає упередженістю судді.
Не заслуговують на увагу також і аргументи заявниці про те, що представник малолітнього потерпілого мала неодноразові приватні розмови із суддею, адже вказане звинувачення є голослівним так як воно нічим не підтверджено, а навпаки спростовано, як усними поясненнями захисника ОСОБА_6 , так і письмовими поясненнями судді Німко Н.П.
З огляду на зміст заяви про відвід, а також на відсутність доказів, які би підтверджували обставини, якими обґрунтована заява, суд вважає, що заявлений ОСОБА_1 відвід судді Німко Н.П. не містить належних доводів та аргументів, які б свідчили про заінтересованість цього судді у розгляді зазначеної у заяві справи.
Так, суд констатує, що заявницею у її заяві не зазначено жодного доказу на підтвердження наявності визначених законом обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості судді під час розгляду судової справи, тобто заявницею не наведено жодної із обставин, визначених чинним Кримінально-процесуальним кодексом України, які б виключали участь судді Німко Н.П. у розгляді судової справи № 593/230/25 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-4 КУпАП.
На підставі наведеного суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відводу судді Німко Н.П. від розгляду згаданої справи, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про відвід головуючої судді Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Наталії Петрівни від розгляду справи № 593/230/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбачене ч.1 ст. 173-4 КУпАП - за безпідставністю.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Данилів О.М.