Справа № 577/5645/25
Провадження № 2/577/2011/25
23 жовтня 2025 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,
за участі секретаря судового засідання Мукосєєва І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами на суму 28 831 грн 40 коп, -
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та прохає стягнути з неї заборгованість за:
-договором позики № 5551635191000 від 28 грудня 2021 року на суму 12 808 грн 40 коп;
- договором про споживчий кредит № 4636132 від 03 січня 2022 року на суму 16 023 грн 00 коп, всього 28 831 грн 40 коп.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 28 грудня 2021 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 5551635191000. Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 .
Відповідно до умов зазначеного договору відповідачці був наданий кредит на суму 5 000 грн 00 коп, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, інших платежів та можливих штрафних санкцій, які передбачені кредитним договором.
Відповідачка ОСОБА_1 брала на себе зобов'язання повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, визначені договором позики № 5551635191000 від 28 грудня 2021 року у Графіку платежів.
Свої зобов'язання за вищевказаним договором ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» виконало.
Однак свої зобов'язання за договором позики № 5551635191000 від 28 грудня 2021 року ОСОБА_1 не виконувала, у зв'язку з чим за нею станом на 18 грудня 2023 року утворилася заборгованість за вказаним договором на загальну суму 12 808 грн 40 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 5 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам з користування кредитними коштами в розмірі 7 808 грн 40 коп.
18 грудня 2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір факторингу № 18/12-2023, за умовами якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 5551635191000 від 28 грудня 2021 року.
Крім того, 03 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 4536132. Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 .
Відповідно до умов зазначеного договору відповідачці був наданий кредит на суму 7 000 грн 00 коп, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, інших платежів та можливих штрафних санкцій, які передбачені кредитним договором.
Відповідачка ОСОБА_1 брала на себе зобов'язання повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, визначені договором про споживчий кредит № 4536132 від 03 січня 2022 року, відповідно до Графіку сплати кредитних коштів.
Свої зобов'язання за вищевказаним договором ТОВ «Мілоан» виконало.
Однак свої зобов'язання за договором про споживчий кредит № 4536132 від 03 січня 2022 року ОСОБА_1 не виконувала, у зв'язку з чим станом на 26 липня 2024 року за нею утворилася заборгованість за вказаним договором на загальну суму 16 023 грн. 00 коп, яка включала в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 7 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам з користування кредитними коштами в розмірі 8 673 грн 00 коп. та заборгованість за комісією 350 грн 00 коп.
26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір факторингу № 26-07/2024, за умовами якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 4636132 від 03 січня 2022 року.
Оскільки станом на 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 не погашена заборгованість за вищевказаними договорами, то прохає стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь
ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором позики № 5551635191000 від 28 грудня 2021 року на загальну суму 12 808 грн 40 коп та заборгованість за договором про споживчий кредит № 4636132 від 03 січня 2022 року на суму 16 023 грн 00 коп, всього 28 831 грн 40 коп.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 вересня 2025 року було відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 94).
Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» в судове засідання не з'явився. У позовній заяві ТОВ «Факторинг Партнерс» зазначило, що розгляд справи прохає проводити без участі його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення (а.с. 6зв).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку (а.с. 97), про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1047 визначсено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В судовому засіданні встановлено, що 28 грудня 2021 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 555163519100 (а.с.8-10, 11, 12).
ОСОБА_1 підписала вказаний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «2093» (а.с.10зв).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що на підставі заявки на позику від 28 грудня 2021 року, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 5 000 грн 00 коп, які у випадку проведення пролонгації/реструктуризації заборгованості направляються на погашення заборгованості за договором позики № 555163519100 від 28 грудня 2021 року, укладеного між сторонами, на строк 30 календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.
Підпунктом 1.1.1 договору сторони погодили, що тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання позичальником умов договору та становить: знижена процентна ставка загальна на період, що перевищує пільговий період, 1.21% на день (440.00% річних) від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення заборгованостi або здійснить таке погашення протягом 1 календарних днiв, що слідують за датою закінчення такого строку; Стандартна процента ставка, фіксована 2.60% за день (950.00% річних) від суми позики застосовується: у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п 1.1.1.1 договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України (а.с. 8).
Мета отримання позики - споживчі (особисті) потреби (п. 1.4. договору)
Позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначеними у реєстраційної анкеті клієнта позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua. Датою надання позики є дата списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на банківський картковий рахунок позичальника, передбачений у п .2.1. цього договору (п.п. 2.1.,2.2 договору).
Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зобов'язання за договором позики № 555163519100 від 28 грудня 2021 року ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» виконало, перерахувавши 28 грудня 2021 року на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5 000 грн 00 коп (а.с. 21зв).
Пунктами 3.1. 3.2. договору позики №555163519100 від 28 грудня 2021 року передбачено, що позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до цього договору, є його невід'ємною частиною та підписується позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді смс-коду).
Графік платежів розміщується в особистому кабінеті позичальника на сайті системи. Нарахування процентів за договором здійснюється за процентною ставкою відповідно до п. 1.1.1 на залишок фактичної заборгованості за позикою за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Проценти за користування позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання Позики (відповідно до п. 1.1.1) (а.с. 8, 11).
Однак свої зобов'язання за вищевказаним договором ОСОБА_1 не виконувала належним чином, у зв'язку з чим станом на 18 грудня 2023 року за нею утворилася заборгованість за вказаним договором на загальну суму 12 808 грн 40 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 5 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам з користування кредитними коштами в розмірі 7 808 грн 40 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною ч. 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
18 грудня 2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір факторингу № 18/12-2023 (а.с. 43-46зв)
Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 6.1.4. договору факторингу № 18/12-2023 від 18 грудня 2023 року за цим договором Клієнт (ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія») - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 113 637 981,90 гривень (сто тринадцять мільйонів шістсот тридцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 90 копійок), а Фактор (ТОВ «Факторинг Партнерс») зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить Клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.
Відповідно до умов цього договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від боржників, а Клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані фактором суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
З моменту відступлення (передачі) Фактору прав вимоги, Фактор є таким, що замінив Клієнта у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги. Право вимоги переходить до Фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників у паперовому вигляді (додаток № 4), який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
22 грудня 2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» були підписані Акти приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 18/12-2023 від 18 грудня 2023 року (а.с. 50 зв-51).
Як вбачається з Реєстру боржників до договору факторингу № 18/12-2023 від 18 грудня 2023 року до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за договором позики № 555163519100, укладеним 28 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» на загальну суму 12 808 грн. 40 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами - 7 808 грн 40 коп (а.с. 53).
ОСОБА_1 не здійснювала погашення заборгованості за договором позики № 555163519100 від 28 грудня 2021 року ні ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», ні ТОВ «Факторинг Партнерс».
Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» слід стягнути заборгованість за договором за договором позики № 555163519100 від 28 грудня 2021 року в сумі 12 808 грн. 40 коп.
Крім того, 03 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 4636132 (а.с. 23зв-27).
Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором V41216 (а.с. 35).
Згідно п. 1.1 вищевказаного договору, за цим договором кредитодавець (ТОВ «Мілоан») зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію за користування кредитом у встановлений у п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Умовами вказаного кредитного договору визначено, що ТОВ «Мілоан» надає позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7 000 грн. 00 коп на строк 30 днів з 03 січня 2022 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 02 лютого 2022 року (п.п. 1.2-1.4 договору).
Пунктом п. 1.5.1. договору про споживчий кредит № 4636132 від 03 січня 2022 року визначено, що комісія за надання кредиту 350 грн 00 коп, яка нараховується за ставкою 5,00 % від суми кредиту одноразово.
Згідно п.п. 1.5.2., 1.5.3., 1.7. зазначеного договору проценти за користування кредитом у розмірі 1 323 грн 00 коп, які нараховуються за ставкою 0,63 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору (а.с. 23зв).
Свої зобов'язання за договором про споживчий кредит № 4636132 від 03 січня 2022 року ТОВ «Мілоан» виконало, перерахувавши 03 січня 2022 року ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 7 000 грн 00 коп (а.с. 35 зв).
Пунктом 2.4.1. договору про споживчий кредит № 4636132 від 03 січня 2022 року передбачено, що позичальник зобов'язуються повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитними коштами не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4 договору.
Проте свої зобов'язання за вищевказаним договором ОСОБА_1 не виконала.
Станом на 26 липня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит № 4636132 від 03 січня 2022 року становила 16 023 грн. 00 коп та включала в себе: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 8 673 грн 00 коп та комісію в розмірі 350 грн 00 коп.
26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір факторингу № 26-07/2024 (а.с. 80-85).
Відповідно до п.п. 2.1., 2.5. вищевказаного договору факторингу, за цим договором Клієнт (ТОВ «Мілоан») зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 287 052 895 грн 25 коп, а Фактор (ТОВ «Факторинг Партнерс») зобов'язується, здійснивши фінансування у порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить Клієнту і стає новим Кредитором за договорами про споживчий кредит, укладеним між Клієнтом і боржниками. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі, але не раніше оплати повного фінансування Фактором придбаного у Клієнта права вимоги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Сторони домовились, що розмір фінансування за цим договором згідно реєстру боржників складає 3 310 395, 81 грн. Фактор здійснює оплату розміру фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування горошових коштів протягом 3 робочих днів з дати підписання цього договору на поточний рахунок клієнта за реквізитами вказаними в розділі 16 цього договору (п. 7.1 договору).
Грошові кошти в сумі 3 310 395, 81 грн ТОВ «Факторинг Партнерс» були перераховані на рахунок ТОВ «Мілоан» 26 липня 2024 року, що підтверджується платіжним дорученням № 448090005 від 26 липня 2024 року (а.с. 38).
26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був підписаний Акт приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року (а.с. 38зв, 39зв).
Як вбачається з Реєстру боржників до договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит № 2082590, укладеним 30 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» на загальну суму 16 023 грн. 00 коп з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 8 673 грн 00 коп та комісію в розмірі 350 грн 00 коп (а.с. 42зв).
ОСОБА_1 не здійснювала погашення заборгованості за договором про споживчий кредит № 4636132 від 03 січня 2022 року ні ТОВ «Мілоан», ні ТОВ «Факторинг Партнерс».
Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 4636132 від 03 січня 2022 року на загальну суму 16 023 грн. 00 коп
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Що стосується стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то у ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11 листопада 2021 року у справі № 922/449/21 та від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
ТОВ «Факторинг Партнерс» прохає стягнути з відповідачки ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн 00 коп.
На підтвердження витрат, понесених позивачем за надання адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» професійної правничої допомоги суду надані: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року (а.с. 58-60); прайс-лист «Лігал Ассістанс» (а.с. 62), заявка про надання юридичної допомоги № 949 від 01 серпня 2025року (а.с. 63), витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2025 року (а.с. 63 зв).
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейський суд з прав людини 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн 00 коп є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.
При цьому суд також враховує, що справа розглядалася у порядку спрощеного провадження, а адвокат не приймав участі в судових засіданнях.
Таким чином, суд приходить висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп. Саме така сума, на думку суду, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст.ст. 509,512, 514, 516, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638,1048, 1049, 1054, 1077, 1078, 1083 ЦК України, ст. ст. 12, 77-81, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість:
- за договором позики № 5551635191000 від 28 грудня 2021 року у розмірі 12 808 грн 40 коп (дванадцять тисяч вісімсот вісім грн. 40 коп);
- за договором про споживчий кредит № 4636132 від 03 січня 2022 року в розмірі 16 023 грн 00 коп (шістнадцять тисяч двадцять три грн. 00 коп), а також понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп (дві тисячі грн 00 коп), всього 34 253 грн 80 коп (тридцять чотири тисячі двісті п'ятдесят три грн 80 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачці у день його проголошення, відповідачка має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», юридична адреса: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.
відповідачка: ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Ярмак О. М.