Справа № 577/6744/25
Провадження № 1-кс/577/1609/25
"13" листопада 2025 р. м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Конотоп заяву ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за скаргою ОСОБА_3 на постанову Першого заступника керівника Конотопської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 10.11.2025р. ,
13.11.2025р. ОСОБА_3 на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, заявив відвід слідчій судді ОСОБА_4 під час розгляду його скарги на постанову першого заступника керівника Конотопської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 10.11.2025 р.
Свої вимоги мотивує тим, що в провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває його скарга на постанову першого заступника керівника Конотопської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 10.11.2025. Однак, слідча суддя ОСОБА_4 не може брати участі у розгляді даної скарги та підлягає відводу, оскільки на переконання заявника, існують обставини, що викликають категоричні сумніви у її неупередженості та об'єктивності.
Зазначає, що 10 жовтня 2025 року ним було подано до Вищої ради правосуддя (ВРП) дисциплінарну скаргу щодо неналежної поведінки слідчої судді ОСОБА_4 . Предмет дисциплінарної скарги безпосередньо стосується попередніх дій слідчої судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42024202510000014, в рамках якого подано і цю скаргу на бездіяльність прокурора. Суддя обізнана про факт подання цієї дисциплінарної скарги, що об'єктивно створює конфліктну ситуацію та ставить під сумнів її безсторонність під час розгляду даної скарги.
Також зазначає, що сам факт подання скарги до ВРП на суддю ОСОБА_6 можливо і не є беззаперечною підставою, яка б свідчила про пряму чи опосередковану заінтересованість слідчого судді, однак наголошує на тому, що заявник має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено. За таких обставин, із посиланням на практику Європейського суду з прав людини, наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
У судовому засіданні ОСОБА_3 заяву про відвід слідчої судді ОСОБА_4 підтримав, просить таку задовольнити, з підстав викладених у заяві.
Прокурор та суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, що не перешкоджає розгляду заяви про відвід судді.
Вирішуючи заяву про відвід суд керується наступним.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Суд враховує, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід (ст. 80 КПК).
Виключний перелік підстав для відводу судді, передбачений ст. ст. 75, 76 КПК України.
Зокрема, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі "Хаушильд проти Данії", "Мироненко і Мартенко проти України" зазначається, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартенко проти України"). Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
Згідно пунктів 2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Суд зауважує, що сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Наведене у п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночним та визначається у кожному випадку з урахуванням об'єктивного та суб'єктивного критеріїв, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Суд дійшов висновку, що обставини, зазначенні в заяві про відвід, не викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності слідчого судді ОСОБА_4 під час розгляду скарги, а фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальними діями слідчого судді в кримінальному провадженні № 42024202510000014, в рамках якого ОСОБА_3 також подано дисциплінарну скаргу щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_4 до Вищої ради правосуддя.
Проте, ухвалені слідчим суддею судові рішення не можуть свідчити про упередженість чи необ'єктивність судді, а є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених КПК України. Суд зауважує, що сторона вправі не погоджуватися із прийнятими судовими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об'єктивності та неупередженості дій та рішень судді під час розгляду справи.
Факт подання ОСОБА_3 скарги на дії слідчого судді ОСОБА_4 до Вищої Ради правосуддя, також не є підставою для відводу судді, враховуючи, що у рішенні Ради Суддів України від 08 червня 2017 року, із змінами відповідно до рішення № 13 від 01 березня 2019 року, зазначено: «Наявність скарг щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя не породжує конфлікту інтересів у діяльності цього судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України».
Враховуючи викладене у сукупності, відповідно до доктринальних підходів до розуміння правової концепції безсторонності (неупередженості) суддів, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді, за наведених обставин, задоволенню не підлягає, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Cуд також враховує, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, N? 303-А, § 29; рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява N? 4909/04, § 58).
Керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за скаргою ОСОБА_3 на постанову Першого заступника керівника Конотопської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 10.11.2025р. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 18.11.2025 о 11:30 год.
Слідчий суддяОСОБА_1