Справа № 574/663/25
Провадження №2/574/338/2025
17 листопада 2025 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовує тим, що 21.03.2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №722417, який укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до індивідуальної частини договору, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу позику у сумі 6980,60 грн., а саме перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти у сумі 6980,60 грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед кредитором.
12.04.2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, у відповідності до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.
12.07.2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено додаткову угоду №22 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №22 від 12.07.2019 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №722417 від 21.03.2019 року перейшло до нового кредитора ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
25.07.2024 року відповідно протоколу загальних зборів №1706 перейменовано ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».
Заборгованість відповідача за кредитним договором №722417 від 21.03.2019 року становить 20819,60 грн., яка складається з: 15908,05 грн. - заборгованість за кредитним договором, 1433,03 грн. - 3% річних, 3478,52 грн. - інфляційні втрати.
На підставі викладеного ТОВ «ВІН ФІНАНС» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №722417 від 21.03.2019 року в розмірі 20819,60 грн. та судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. а також витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн..
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 28.08.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з'явився, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався та заяв про відкладення розгляду справи чи його проведення без його участі не подавав.
З врахуванням вказаних обставин та положень ст.280 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
21.03.2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №722417 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 кредитного договору.
Згідно з п.1.1. договору товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 7000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Відповідно п.1.2 договору, позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим договором.
У п.1.3 договору сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування позикою: 1.3.1. знижена процентна ставка становить 1,35% від суми позики за кожен день користування позикою (492,75% річних) у межах строку надання позики, зазначеного в п.1.2. цього договору; 1.3.2. стандартна процентна ставка становить 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (657,00% річних); 1.3.3. стандартна процентна ставка застосовується згідно з п.п.1.7, 3.4, 3.6.2 цього договору.
Згідно п.1.4 договору вартість позики за зниженою ставкою складає 140,50% суми позики (у процентному виразі) або 9835,00 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування позикою - 40,50% від суми позики (у процентному виразі) або 2835,00 (у грошовому виразі).
Відповідно п.1.5 договору, позика надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий клієнтом.
Сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватимуться згідно Графіка платежів, який є невід'ємною частиною цього договору (3.1. договору).
Згідно п.4.4. договору прострочення повернення суми позики, клієнт зобов'язаний сплатити товариству штраф в розмірі 84,00 грн. за кожен день прострочення, починаючи з 4 (четвертого) дня прострочення виконання зобов'язань за договором.
Відповідно п.4.5. договору, штрафи за договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів, пені), нарахованої за порушення клієнтом зобов'язань за цим договором, не може перевищувати 50% суми, одержаної клієнтом за цим договором, і становить 3500,00 грн.
Отримання вказаних кредитних коштів відповідачем не спростовано.
12.04.2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (фактор) укладено договір факторингу №1, у відповідності до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.21-26).
12.07.2029 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (фактор) укладено додаткову угоду №22 до договору факторингу №1 від 12.04.2028 року, згідно якої сторони домовились про наступне, а саме: 1. Викласти п.3.1.1. договору в наступній редакції, а саме: «Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо, та складає: 9,50% від основної суми заборгованості (тіло кредиту)». 2. Викласти п.3.1.2. договору в наступній редакції, а саме: «Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному Реєстрі прав вимог і складає 672782,38 грн. сплачується фактором дев'ятьма платежами» (а.с.74).
Відповідно Реєстру прав вимоги №22 від 12.07.2019 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 21.03.2019 в сумі 6980,60 грн., яка складається із заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) (а.с.50-52).
Наказом ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» №55-к від 25.07.2024 р. перейменовано з 25.07.2024 р. ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у ТОВ «ВІН ФІНАНС» (а.с.33).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання ним своїх зобов'язань за вищевказаним договором, як на користь первісного кредитора, так і на користь позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС», до якого перейшло право вимоги за вказаним договором.
На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним між ним та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», суд приходить до висновку, що право позивача, до якого перейшло право вимоги за ним, порушене і підлягає захисту, а тому з відповідача на його користь необхідно стягнути заборгованість за вказаним договором у сумі 6980,60 грн., яка складається із заборгованості по основному боргу.
При вирішенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією рф проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває на даний час.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, що ним не спростовано, то наявні підстави про застосування до спірних правовідносин частини 2 ст. 625 ЦК України щодо нарахування індексу інфляції та 3% річних на суму боргу за період прострочення з 21.04.2019 р. до 23.02.2022 р.(введення воєнного стану).
Інфляційні втрати за вказаний період становлять 1367,05 грн. (6980,60 x 1.19583593 - 6 980,60), а 3% річних - 596,12 грн. (6980,60 x 3 % x 1040 : 365 : 100).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 8943,17 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір №33 про надання правової допомоги від 22.03.2024 року, копію свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 01.08.2025, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 22.03.2024.
З акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 01.08.2025 вбачається, що загальна сума наданих послуг складає 5000,00 грн., а саме: складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості по цивільній справі, підготовка до позовної заяви (без подання до суду) - 3500,00 грн.; направлення позовної заяви з додатками через підсистему «Електронний суд» - 1500 грн.
Таким чином, оскільки позов підлягає частковому задоволенню (на 42,96%) відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог, понесені ним судові витрати на правову допомогу в розмірі 2148 грн. та по сплаті судового збору у розмірі 1040,66 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за договором №722417 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 21.03.2019 року в розмірі 8943 (вісім тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 17 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1040 (одна тисяча сорок) грн. 66 коп. та на правову допомогу в сумі 2148 (дві тисячі сто сорок вісім) грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» місцезнаходження юридичної особи: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 38750239.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя Т.Р. Гук