Справа №573/2258/25
Номер провадження 1-кп/573/345/25
17 листопада 2025 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2025 за №12025205530000139 відносно
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ворожба Білопільського району Сумської області, з повною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- про застосування примусових заходів медичного характеру,
05.10.2025 близько 18:00 год ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Там також знаходився його батько ОСОБА_4 .
На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникла словесна сварка, у ході якої ОСОБА_5 наніс один удар правою ногою в ділянку обличчя свого батька ОСОБА_4 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у виді синця на повіках правого ока з переходом в лобну ділянку, синця в ділянці перенісся, на фоні якого мається садно, та синця на нижній повіці лівого ока, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
30.10.2025 до Білопільського районного суду Сумської області надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 із клопотанням про застосування до нього примусових заходів медичного характеру за вчинення зазначеного вище суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що вони посварилися з батьком і він вдарив його ногою в обличчя. Але вважає, що лікувати його не потрібно.
Вчинення ОСОБА_5 зазначеного суспільно небезпечного діяння підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив суду, що 05.10.2025 близько 18:00 год разом із сином перебували вдома у АДРЕСА_1 . Потім у них виникла словесна сварка і син вдарив його ногою в обличчя один раз.
Факт вчинення ОСОБА_5 зазначеного суспільно небезпечного діяння також підтверджується такими документами:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 09.10.2025, згідно з яким потерпілий ОСОБА_4 просить пртягнути до кримінальної відпоідальності свого сина ОСОБА_5 , який 05.10.2025 наніс йому удар ногою в обличчя;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.10.2025 та фототаблицею до нього, що був проведений з участю потерпілого ОСОБА_4 , який розказав та показав обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ;
- висновком судово-медичної експертизи №401 від 15.10.2025, згідно з яким у ОСОБА_4 виявлені тілесні пошкодження у виді синця на повіках правого ока з переходом в лобну ділянку, синця в ділянці перенісся, на фоні якого мається садно, та синця на нижній повіці лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказані ушкодження могли утворитися від дії ніг;
- висновком судово-медичної експертизи №402 від 15.10.2025, з якого вбачається, що механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_4 , може відповідати механізму утворення тілесних ушкоджень, продемонстрованих самим потерпілим під час слідчого експерименту;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.10.2025 та фототаблицею до нього, що був проведений з участю ОСОБА_5 , який розказав та показав як вдарив свого батька ногою в голову.
Зазначені вище докази підтверджують той факт, що 05.10.2025 ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.
Сукупність вищевказаних доказів дає підстави зробити висновок, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Вказане діяння вчинено ним в стані неосудності, оскільки на час його вчинення він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 28.10.2025 №920 на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час останній страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдної форми, безперервний перебіг. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_5 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
У статті 92 КК України передбачено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Частиною 4 ст. 503 КПК України передбачено, що примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;
4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до частин 3-5 статті 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме). При цьому в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований).
Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, яке відноситься до проступків, у стані неосудності, що виключає можливість застосування до нього покарання, бо він за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними та потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Запобіжний захід ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувався.
Речові докази та процесуальні витрати у проваджені відсутні.
Керуючись статтями 369-372, 505, 512, 513 КПК України, суд
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя