Справа № 573/2264/25
Номер провадження 1-кп/573/348/25
14 листопада 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 16 жовтня 2025 року за №12025200570000569, по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Білопілля Сумської області, із середньою спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- за ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_5 систематично з 19 вересня 2024 року по 16 жовтня 2025 року вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_4 , з якою він мешкає разом в одному будинку за адресою: АДРЕСА_2 та з якою має взаємні права та обов'язки, що виразилися у систематичних словесних образах ОСОБА_4 нецензурними словами, внаслідок чого остання зазнала психологічного страждання, у тому числі негативних переживань.
Так, 19 вересня 2024 року близько 20:34 год ОСОБА_5 за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_4 та її неповнолітніх дітей, що виражалось в протиправних умисних діях психологічного характеру, а саме у висловлюванні нецензурною лайкою та та погрозах фізичної розправи.
Згідно з постановою Білопільського районного суду Сумської області від 26 вересня 2024 року, яка набрала законної сили 07 жовтня 2024 року, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
14 серпня 2025 року близько 13.00 год ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_4 , що виражалось в протиправних умисних діях психологічного характеру, а саме у висловлюванні нецензурної лайки та погрозах фізичної розправи.
Згідно з постановою Білопільського районного суду Сумської області від 03 вересня 2025 року, яка набрала законної сили 16 вересня 2025 року, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.
14 жовтня 2025 року приблизно о 21:00 год ОСОБА_5 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства в сім'ї, незважаючи на вжиті заходи, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи свою перевагу у фізичному розвитку, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім'ї, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив сімейну сварку зі своєю дружиною ОСОБА_4 , під час якої висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою, іншими образливими словами, принижував її честь і гідність, тим самим завдав шкоду її психічному здоров'ю, у зв'язку з чим потерпіла ОСОБА_4 15 жовтня 2025 року звернулись з письмовою заявою до поліції за фактом вчинення відносно неї домашнього насильства з боку чоловіка ОСОБА_5 .
Крім цього, 15 жовтня 2025 року близько 21:30 год ОСОБА_5 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства в сім'ї, незважаючи на вжиті заходи, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи свою перевагу у фізичному розвитку, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім'ї, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив сімейну сварку зі своєю дружиною ОСОБА_4 , під час якої висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою, іншими образливими словами, принижував її честь і гідність, бив по вікнах, у зв'язку з чим потерпілій довелося зачинитися в будинку. Тим самим він завдав шкоду її психічному здоров'ю, у зв'язку з чим потерпіла ОСОБА_4 15.10.2025 року звернулись на лінію «102» із заявою до поліції за фактом вчинення відносно неї домашнього насильства з боку чоловіка ОСОБА_5 .
Внаслідок вчинення умисних, протиправних дій з боку ОСОБА_5 його дружина ОСОБА_4 , зазнала психологічного насильства, яке виразилось в словесних образах нецензурною лайкою, сварках, приниженні її честі і гідності, які викликали у останньої психологічні страждання та погіршення якості її життя.
Відповідно до висновку судової психологічної експертизи №1971 від 28 жовтня 2025 року емоційний стан тривожної полохливості та психічної напруги ОСОБА_4 знаходиться у причинному зв'язку як з діями ОСОБА_5 стосовно неї, так і визначається функціонуванням ОСОБА_4 як демонстративної особистості в конфліктній взаємодії з ОСОБА_5 в ситуації емоційного невдоволення ОСОБА_4 в партнерстві з ОСОБА_5 , що призводить до емоційної залежності та погіршення якості життя ОСОБА_4 .
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_5 усвідомлював їх суспільно небезпечний характер, передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Під час досудового розслідування 30 жовтня 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 укладена угода про примирення у відповідності з вимогами ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, яка 31 жовтня 2025 року надійшла до суду разом з обвинувальним актом.
Згідно з цією угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 126-1 КК України та істотних для нього обставин кримінального провадження. При цьому обвинувачений повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину та органу досудового розслідування у здобутті доказів, попросив вибачення у потерпілої, яка його вибачила,
Також угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України, у виді громадських робіт строком 150 годин із застосуванням обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми кривдників на строк 1 місяць відповідно до ст. 91-1 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені статтею 476 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_4 підтримали угоду про примирення, просили її затвердити.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468, ч. 3 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
За змістом ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом установлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом з'ясовано, що потерпіла також правильно розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом установлено, що умови даної угоди відповідають вимогам ст. ст. 468-470, 472 КПК України та ст. ст. 91-1, 126-1 КК України, оскільки здійснена в інтересах сторін.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин та попросив вибачення у потерпілої; активне сприяння розкриттю злочину, оскільки він правдиво повідомив про обставини його вчинення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлені.
З урахуванням особи обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, є особою з інвалідністю 3 групи унаслідок отриманого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, та учасником бойових дій, зважаючи на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд вважає за можливе затвердити угоду і призначити ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин із застосуванням обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми кривдників на строк 1 місяць відповідно до ч. 3 ст. 91-1 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не застосувався.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У зв'язку з чим із ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати за залучення експерта у розмірі 13570,56 грн.
Речові докази у провадженні відсутні.
Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 30 жовтня 2025 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, та направити його для проходження програми для кривдників строком на один місяць.
Стягнути із ОСОБА_5 процесуальні витрати в розмірі 13570 грн 56 коп. на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя