Справа № 481/1331/22
Провадж.№ 1-кп/481/6/2025
іменем УКРАЇНИ
17.11.2025 року Новобузький районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022152270000201 від 14.06.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Нового Бугу, Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, приватного підприємця, раніше не судимого, одруженого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
Установив :
16.12.2022 року до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12022152270000201 від 14.06.2022 року відносно ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 13.06.2022, приблизно о 12 годині 40 хвилин, у світлий час доби, за відсутності опадів, він, керуючи технічно справним автомобілем марки «КО 503В», моделі «на шасі ГАЗ 53», типу вантажний цистерна асенізаційна, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , рухався по сухій, чистій, без пошкоджень, проїжджій частині автомобільної дороги сполученням «Новий Буг - Загальна Користь» (в межах Баштанського району Миколаївської області), що має дві смуги, призначені для руху в обох напрямках (по одній в кожному напрямку), зі швидкістю близько 60 км/год.
Рухаючись в даному напрямку та перебуваючи на відстані 1,4 км від м. Новий Буг Миколаївської області, знизив швидкість руху керованого ним вантажного автомобіля, з метою виконати маневр повороту ліворуч на прилеглу проїжджу частину асфальтованої дороги до будівлі колишнього тваринного комплексу.
В цей час позаду водія ОСОБА_5 , тобто в попутному з ним напрямку, вищевказаною автодорогою, зі швидкістю близько 66 км/год., рухався мотоцикл марки «SHINEKAY XY 200 GY-6 С», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який почав виконувати маневр обгону автомобіля марки «КО 503В», моделі «на шасі ГАЗ 53», типу вантажний цистерна асенізаційна, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебував під керуванням водія ОСОБА_5 .
В свою чергу, водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1, 9.2, 9.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями (далі - ПДР України), а саме: будучи зобов'язаним знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, при виникненні небезпеки для руху у вигляді мотоциклу марки «SHINEKAY XY 200 GY-6С», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який перебував у процесі обгону та якого він об'єктивно спроможний був виявити та мав таку технічну можливість, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не увімкнув завчасно покажчик лівого повороту, а напроти, почав виконувати маневр повороту ліворуч на прилеглу проїжджу частину асфальтованої дороги до будівлі колишнього тваринного комплексу, внаслідок чого допустив зіткнення із вищевказаним мотоциклом, що перебував під керуванням водія ОСОБА_4 .
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу марки «SHINEKAY моделі XY200GY-6С», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних забійних ран голови, обличчя, лівої половини грудної клітини, правої кисті, нижніх кінцівок, перелому 1-го пальця лівої стопи, вивих 2-го пальця лівої стопи.
Тілесні ушкодження у вигляді: перелому 1-го пальця лівої стопи і вивиху 2-го пальця лівої стопи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я (більше як 21 день), всі інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1 ПДР України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із наслідками, що настали.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до вимог ст. 32 КПК України зазначений обвинувальний акт 16.12.2022 року передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 19.12.2022 по справі призначено підготовче судове засідання.
22.12.2022 - підготовче судове засідання не відбулось у зв'язку із зайнятістю головуючої судді в іншій справі ;
05.01.2022 - підготовче судове засідання відкладено у зв'язку із неявкою обвинуваченого та захисника;
02.02.2023 - у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням потерпілого для належного оформлення позовної заяви;
Ухвалою суду від 09.02.2023 підготовче судове засідання закрите, справу призначено до розгляду по суті.
14.02.2023 - розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням судді у відрядженні;
15.03.2023 - судове засідання відкладено за заявою прокурора;
06.04.2023 - судове засідання відкладено за заявою потерпілого;
09.05.2023 - в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням прокурора ;
14.06.2023 - в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням прокурора ;
29.06.2023 - судове засідання відкладено за заявою потерпілого;
27.07.2023 - в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням прокурора;
13.09.2023 - продовжено перерву у судовому засідання у зв'язку із хворобою потерпілого;
10.10.2023 - продовжено перерву в судовому засіданні у зв'язку із відсутністю відеозв'язку із потерпілим;
21.11.2023 - судове засідання не відбулось у зв'язку із зайнятістю головуючої судді в іншій справі ;
13.12.2023 - продовжено перерву у судовому засідання за клопотанням захисника ;
09.01.2024 - продовжено перерву у судовому засідання за клопотанням захисника ;
20.02.2024 - у судовому засідання оголошено перерву для надання прокурору можливості забезпечити речові докази для огляду в судовому засіданні;
21.03.2024 - продовжено перерву у судовому засіданні за клопотанням захисника та потерпілого;
23.04.2024 - продовжено перерву у судовому засіданні за клопотанням потерпілого;
22.05.2024 - продовжено перерву у судовому засіданні за клопотанням захисника;
14.06.2024 - судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням головуючої судді на навчанні ;
16.07.2024 - продовжено перерву у судовому засіданні за клопотанням захисника;
10.09.2024 - продовжено перерву у судовому засіданні за клопотанням захисника;
09.10.2024 - продовжено перерву у судовому засіданні за клопотанням прокурора;
28.11.2024 - судове засідання не відбулось у зв'язку із відсутністю електропостачання в суді;
19.12.2024 - продовжено перерву у судовому засіданні за клопотанням захисника;
12.02.2025 - продовжено перерву у судовому засіданні за клопотанням захисника;
06.03.2025 - продовжено перерву у судовому засіданні за клопотанням захисника;
07.04.2025 - продовжено перерву у судовому засіданні у зв'язку із перебуванням обвинуваченого на лікуванні;
09.06.2025 - продовжено перерву у судовому засіданні за клопотанням прокурора;
10.07.2025 - продовжено перерву у судовому засіданні за клопотанням захисника;
24.07.2025 - продовжено перерву у судовому засіданні у зв'язку із неявкою захисника;
18.09.2025 - продовжено перерву у судовому засіданні у зв'язку із зайнятістю прокурора в іншому процесі ;
07.10.2025 - оголошено перерву у судовому засіданні за клопотанням захисника.
17.11.2025 року захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила кримінальне провадження закрити у зв'язку з необхідністю звільнення останнього від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст.49 КК України, а саме у зв'язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_5 дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.
Потерпілий ОСОБА_4 не заперечував проти закриття кримінального провадження..
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання.
Судом, з метою забезпечення істинності та добровільності позиції обвинуваченого, роз'яснено останньому, що суд, за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, може закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності, звільнити особу від кримінальної відповідальності. Разом з тим, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.
ОСОБА_5 у судовому засіданні надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, пояснивши, що йому відомо про те, що таке звільнення є нереабілітуючою підставою та про наслідки такого звільнення, просить закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, з'ясувавши позицію обвинуваченого, впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, приходить до наступних висновків.
Частиною 4 ст. 286 КПК України визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Так, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яке було вчинене у 13 червня 2022 року.
Відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, є нетяжким злочином , за вчинення якого, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення минуло три роки.
Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин у даному кримінальному провадженні не зупинявся та не переривався.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового кримінального правопорушення.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення його від кримінальної відповідальності.
Зазначений висновок про застосування вищевказаної норми права міститься у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року справа № 345/2618/16-к. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі за №200/4664/14-к.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом зокрема і у зв'язку зі звільнення особи від кримінальної відповідальності про що суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Так, ст. 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
При цьому матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України), а процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Під час звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен з'ясувати думку щодо такого звільнення у особи, яка від такої відповідальності може бути звільнена. Так, у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 02.07.2019 року справа за №515/331/17 зауважено, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи на відповідній підставі. Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи, ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності. Крім того, ВП Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 року справа за №598/1781/17 наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Тобто суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
В даному випадку судом встановлено, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , мали місце у червні 2022 року, що в свою чергу дає підстави вважати, цю дату початком перебігу строку давності. З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні на час розгляду клопотання захисника обвинуваченого, закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України. При цьому судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України.
Крім того, при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Грабчук проти України», відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується, а також рішенням у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», в якому зазначено, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення, термін позовної давності забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим. Така відмова може призвести до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Отже, з'ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі вимог ст. 49 КК України, у зв'язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази слід вирішити, в порядку ст. 100 КПК України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 129 КПК, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду що не позбавляє потерпілу права вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
Згідно правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 12.09.2022 року справа за №203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави.
Відтак процесуальні витрати за проведення експертизи в цій справі слід віднести на рахунок держави.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284, 285-288, 372, 376 КПК України, суд
Постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі п. 3 та п.4 ч. 1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152270000201 від 14.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст.286 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 15.06.2022 року, який полягає у вигляді заборони розпорядження майном, а саме: вантажним автомобілем спеціальним - цистерна асенізаційна, марки: на шасі «ГАЗ 53» моделі Ко 503В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 ..
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 15.06.2022 року, який полягає у вигляді заборони розпорядження майном, а саме: мотоциклом SHINEKAY моделі XY200GY-6С, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з механічними слідами пошкоджень, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 .
Повністю скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 15.06.2022 року на мотошолом зі слідами тертя, який повернути потерпілому.
Процесуальні витрати на залучення експертів віднести за рахунок держави.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає пред'явленню позову в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Повний текст ухвали проголошено 18.11.2025 року о 09 год. 05 хв.
Суддя