Справа № 487/8022/25
Провадження № 1-кп/487/664/25
18.11.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
за участі прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР № 12025152030000962 від 09.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Миролюбівка, Нововоронцовського району Херсонської області, українця, громадянина України, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно працевлаштованого на ТОВ «Автодистриб?юшн Карго Партс» на посаді комірника, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, суд
ОСОБА_5 будучи достовірно обізнаним про введення на території України воєнного стану, 08.07.2025 в проміжок часу з 18 - 40 год. по 18 - 55 год. знаходячись у приміщенні ПП «Таврія Плюс» магазину «Таврія В», розташованого на першому поверсі Торгового центру «Портал», за адресою: м. Миколаїв, вулиця Мала Морська, 108/5, реалізовуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, скориставшись тим, що його злочині дії не помітні для власника майна та оточуючих осіб, шляхом вільного доступу, взяв з полиці мобільний телефон торгової марки «Google» моделі «Pixel 7 Pro», який належить потерпілій ОСОБА_7 , вартістю 14147,50 грн., після чого, утримуючи вказаний мобільний телефон при собі, ОСОБА_5 покинув приміщення супермаркету, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив всі обставини скоєння кримінальних правопорушень, свою вину в скоєному визнав повністю. У вчиненому щиро кається та визнає вину.
Крім того, обвинувачений заявив про те, що він з доказами, добутими органами досудового слідства в підтвердження його провини згоден, їх не оспорює і просить суд в судовому засіданні їх не досліджувати.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, до суду надала заяву, в якій просить провадження розглядати за її відсутності, щодо призначення міри покарання поклалася на розсуд суду. З урахуванням положень ст.325 КПК України, суд вважає можливим з'ясування всіх обставин справи під час судового розгляду проводити без потерпілої.
Крім визнання вини ОСОБА_5 , вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами дослідженими в суді.
Заявою ОСОБА_5 від 09.07.2025 про добровільну видачу працівникам Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області мобільного телефону марки «Google» моделі «Pixel 7 Pro».
Постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 10.07.2025, складеної слідчим СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській згідно якого визнано речовим доказом по справі мобільний телефон торгової марки «Google» моделі «Pixel 7 Pro».
Висновком експерта № СЕ-19/115-25/11395-ТВ від 17.07.2025, згідно якої вартість викраденого мобільний телефон торгової марки «Google» моделі «Pixel 7 Pro» складає 14147,50 грн.
Заявою потерпілої ОСОБА_7 від 30.07.2025 про отримання на відповідальне зберігання речового доказу, а саме мобільного телефону торгової марки «Google» моделі «Pixel 7 Pro».
Висновком судово - психіатричного експерта № 251 від 08.10.2025, згідно якого:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждав в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, та страждає на даний час на психічні розлади і розлади поведінки внаслідок комбінованого вживання наркотичних засобів та використання інших психоактивних речовин. Синдром залежності. Часткова ремісія. За своїм психічним станом ОСОБА_5 міг в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння та може на даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними;
- психічний розлад у ОСОБА_5 виник до обставин, що досліджуються за кримінальним провадженням. Він спроможний усвідомлювати свої дії в суді та під час слідчих дій;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.
Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю. Дії обвинуваченого, суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який офіційно працює, має позитивну характеристику з роботи та посередню за місцем проживання, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку в лікаря психіатра, раніше не судимий. До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання судом не вбачаються та в обвинувальному акті не встановлені.
Враховуючи вищевикладені обставини, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, визначеному санкцією ч.4 ст.185 КК України.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання за вчинені кримінальні правопорушення, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020 (справа №753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, дані про особу винного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, тому в силу ст.75 КК України останнього можливо звільнити від відбування основного покарання з випробуванням.
Саме таке покарання суд вважає справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута.
В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вказане покарання на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Запобіжний захід не обирався.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст.349, 368, 370, 615 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід не обирати.
Речовий доказ по справі, а саме мобільний телефон торгової марки «Google» моделі «Pixel 7 Pro» - вважати повернутими за належністю потерпілій стороні.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України експертизи № СЕ-19/115-25/11395-ТВ від 17.07.2025 у сумі 3565,60 грн.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою з моменту вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити сторонам.
Суддя ОСОБА_1