Справа № 474/1102/25
Провадження № 1-кс/474/163/25
про застосування запобіжного заходу
14.11.25р. с-ще Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянув клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного 02.12.2024р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150010003005, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Захарівка Врадіївського районну Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, має на утриманні одну малолітню та одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу по мобілізації на посаді оператора другого відділення другого взводу роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані “солдат», -
встановив:
12.11.2025р. слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_5 (далі - слідчий ОСОБА_5 ) звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні - начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 (далі - прокурор ОСОБА_3 ), в рамках кримінального провадження, внесеного 02.12.2024р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150010003005, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У разі внесення застави покладенням обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до слідчих слідчої групи та прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62024150010003005, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, та до процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту, у якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відвідувати місця, де здійснюють реалізацію алкогольних напоїв;
- носити електронний засіб контролю.
Клопотання про застосування запобіжного заходу мотивовано тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за обставин вказаних у клопотанні. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході проведення досудового розслідування доказами.
Також у клопотанні стверджується, що на даний час існують ризики, визначені ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі може:
- переховуватись від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки підозрюваний ОСОБА_6 повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватися від слідства та суду, може спробувати залишити територію України, або відбути у непідконтрольну державою територію України, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України та воєнним станом на Україні. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 не одружений, не має утриманців, ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, що свідчить про слабкість його соціальних зв'язків;
- вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України), оскільки підозрюваний ОСОБА_6 згідно вироку від 04.04.2024р. Кривоозерським районним судом Миколаївської області, визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та останньому призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років, однак на підставі ст. 75 КК України він був звільнений з випробуванням строком 1 (один) рік, вирок набрав законної сили 06.05.2024р. ОСОБА_6 під час випробувального терміну вчинив новий злочин за ч. 5 ст. 407КК України.
Також слідчий ОСОБА_5 вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж взяття під варту, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 та не зможе запобігти вище вказаним ризикам під час проведення досудового розслідування та подальшого судового розгляду кримінального провадження.
Щодо розміру застави слідчий ОСОБА_5 зазначив, що враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, високі ризики, сторона обвинувачення вважає за необхідне визначення підозрюваному ОСОБА_6 , максимальний розмір застави, тобто у розмірі, що дорівнює 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , слідчий ОСОБА_5 та слідча у кримінальному провадженні - заступниця начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_4 підтримали клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з можливістю внесення застави та наполягали на його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_6 не висловив своєї позиції щодо клопотання про застосування до нього запобіжного заходу, однак підтвердив обставини щодо самовільного залишення ним військової частини, які зазначені в підозрі. Зазначив, що не бажає залучати захисника для розгляду клопотання. Також пояснив, що з моменту самовільного залишення місця розташування військової частини він не намагався повернутися на військову службу. Однак, пояснив, що коли довідався про свій розшук відразу, за місця до оголошення йому підозри, на вимогу слідчого ОСОБА_5 з'являвся до відділення поліції де надав пояснення та підписувався, що він з'явився та не тікає. Також ОСОБА_6 пояснив, що має на утриманні двох дітей віком 2 та 16 років, які проживають разом зі своїми матерями, однак він надає їм матеріальну допомогу. Він працює не офіційно та його середній щомісячний дохід становить 10 000 грн.
Розглянув клопотання, заслухав доводи учасників судового розгляду, дослідив докази долученні до клопотання, вважаю встановленим таке.
Клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 184 КПК України, та вручено підозрюваному ОСОБА_7 з дотримання вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.
Враховуючи приписи ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України, вважаю встановленим, що 02.12.2024р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 62024150010003005 щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
06.11.2025р., о 17 год. 30 хв., ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_6 11.06.2024р. призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу по мобілізації та направлений для її проходження до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 163 (по стройовій частині) від 11.06.2024р. ОСОБА_6 призначено на посаду оператора другого відділення другого взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою, у військовому званні шпк “солдат».
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 11.06.2024р., тобто з моменту відправлення ОСОБА_6 до військової частини НОМЕР_1 з ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно ст. 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України “Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З моменту видання Президентом України Указу “Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022р. на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про запроваджений в країні воєнний стан та порядок проходження військової служби солдату ОСОБА_6 достеменно було відомо і до часу самовільного залишення місця служби останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, солдат ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного військового злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
Так, 27.07.2024р., близько 22 год. 50 хв., більш точного час не встановлено, солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації та проходячи військову службу на посаді оператора другого відділення другого взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, всупереч вищезазначених вимог закону, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину.
Надалі, 06.11.2025р. о 10 год. 00 хв., солдат ОСОБА_6 усвідомлюючи протиправність та помилковість своїх дій, добровільно прибув до ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області та повідомив про себе, як про військовослужбовця, що ухиляється від проходження військової служби.
Таким чином, солдат ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він 27.07.2024р. о 22 год. 50 хв., будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації та проходячи військову службу на посаді оператора другого відділення другого взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасової дислокації пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 та до теперішнього часу незаконно перебуває поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину, до 10.00 год. 06.11.2025.
Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6 кримінального правопорушення, за обставин вказаних у підозрі, підтверджується вагомістю доводів зазначених у клопотанні та доказів наданих на підтвердження клопотання, а саме:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150010003005;
- повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення ОСОБА_6 злочину від 16.10.2024р.;
- актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 ;
- рапортом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2024р.;
- показаннями свідка ОСОБА_8 (протокол допиту свідка від 16.10.2025р.), який повідомив, що йому відомий солдат ОСОБА_6 , який проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та який самостійно залишив своє місце несення служби. При цьому з останнього ніхто не знущався, насиллю не він піддавався. Також ОСОБА_8 додав, що йому не відомо де на даний час перебуває ОСОБА_6 ;
- показаннями свідка ОСОБА_9 (протокол допиту свідка від 16.10.2025р.), який повідомив, що йому відомий солдат ОСОБА_6 , який проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та який самостійно залишив своє місце несення служби. Також ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_6 він останній раз бачив в с. Кринички Миколаївського району Миколаївської області де на той час тимчасово базувалася військова частина. Разом з тим в ході допиту ОСОБА_9 повідомив, що з ОСОБА_6 ніхто не знущався, насиллю не він піддавався. Також ОСОБА_9 додав, що йому не відомо де на даний час перебуває ОСОБА_6 .
Також під час судового розгляду встановлено, що вироком Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 04.04.2024р., який набрав законної сили 06.05.2024р., ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та останньому призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років, однак на підставі ст. 75 КК України він був звільнений з іспитовим строком 1 (один) рік.
Отже, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_6 , вчинене в період іспитового строку.
Водночас, твердження підозрюваного ОСОБА_6 про те, що він, за місяць до пред'явлення підозри, за викликом слідчого добровільно з'являвся до відділення поліції, не беруться до уваги, оскільки такі твердження спростовуються дослідженими під час судового розгляду журналами реєстрації доставлених, відвідувачів та запрошених Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.
З огляду на вищевикладене в сукупності, вважаю, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, зазначених у клопотанні.
Встанови вказані обставини, приходжу до такого висновку.
Частинами 1, 3 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
За приписами ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-4421 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 197 КПК України, встановленні під час судового розгляду обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який є особою раніше судимою, його поведінку, стан здоров'я та соціальні зв'язки, вважаю за необхідне застосувати до останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме строком на 53 дні.
Враховуючи приписи п. 2 ч. 5 ст. 182, ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, з огляду на майновий стан підозрюваного, який працює не офіційно та має середній щомісячний дохід 10 000 грн., має на утриманні одну малолітню дитину та одну неповнолітню дитину (копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , виданих повторно 27.12.2023р.), суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірів 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 60 560 грн. 00 коп.
Таким чином, клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного 02.12.2024р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150010003005, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 53 (п'ятдесят три) дні, в межах строку досудового розслідування.
Заставу визначити в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Врадіївського районного суду Миколаївської області: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26299835, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA688201720355229002000016294, призначення платежу: Застава за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62024150010003005 (судова справа № 474/1102/25, Врадіївський районний суд Миколаївської області).
В задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.
Підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12 год. 55 хв. “14» листопада 2025 року до 12 год. 55 хв. “06» січня 2026 року.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчих слідчої групи та прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62024150010003005, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, та до процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту, у якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відвідувати місця, де здійснюють реалізацію алкогольних напоїв;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії покладених слідчим суддею обов'язків, у разі внесення застави, визначити до “06» січня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Врадіївського районного суду Миколаївської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого суддю Врадіївського районного суду Миколаївської області. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту її вручення.
Повний текст ухвали складений та підписаний “18» листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1