Справа № 473/5987/25
Номер провадження 1-кс/473/1280/2025
"18" листопада 2025 р. м. Вознесенськ
Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання начальника Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152190000872 від 11.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,
До суду надійшло клопотання прокурора про арешт майна, а саме автомобіля марки «ВАЗ-21104», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .
При цьому, прокурор посилається на те, що СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025152190000872, внесеному 11.11.2025 до ЄРДР за ознаками кримінального
правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
Так, першочергово встановлено, що 11.11.2025 близько 17:30 на автомобільній дорозі з цифровим позначенням 0150602, 700 м від с. Нововоскресенка, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме наїзд на пішохода легковим автомобілем. Водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21104», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в напрямку с. Іванівка зі сторони
с. Нововоскресенка.
В цей час у попутному напрямку по центру дороги пішим ходом рухався гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водій автомобіля через погану видимість запізно помітив пішохода ОСОБА_6 , через що здійснив наїзд передньою частиною автомобіля. Пішохода ОСОБА_6 було доставлено до Вознесенської лікарні із діагнозом: Забій мозку та перелом тім'яної і скроневої кістки справа.
Водій ОСОБА_5 та пасажир автомобіля ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не отримали.
12.11.2025 слідчим винесено постанову про визнання та приєднання до кримінальної справи речових доказів, а саме автомобіля марки «ВАЗ-21104», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить гр. ОСОБА_4 .
Для забезпечення збереження речового доказу, в т.ч., слідів та пошкоджень автомобіля, задля можливості подальшого проведення експертиз, з метою запобігання зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження вилученого в ході огляду майна, а також подальшого забезпечення цивільного позову, прокурор просить накласти арешт на вказаний вище автомобіль з його подальшим зберіганням на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: вул. Київська, 24, м. Вознесенськ, Миколаївська область.
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився. Надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності; клопотання підтримує та просить задовольнити.
Власник майна - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився; від нього до суду надійшла заява про розгляд клопотання про арешт автомобіля без його участі, в якій не заперечує щодо накладення арешту.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, під час розгляду клопотання слідчим суддею фіксація за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
В провадженні СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 11.11.2025 до ЄРДР за №12025152190000872 з правовою кваліфікацією ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
Постановою слідчого від 12.11.2025 автомобіль «ВАЗ-21104», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Так, зазначений вище автомобіль, який вилучено 11.11.2025 в ході огляду місця події за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, Веселинівська ТГ, а/д №0150602, має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні.
Згідно ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
У відповідності з ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, в т.ч., підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя зобов'язаний враховувати, окрім правових підстав для арешту майна, ще й наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Вирішуючи питання щоду арешту майна, слідчим суддею враховано правову підставу для арешту майна, його відповідність критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу, який може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні за наявності ризиків, передбачених п.1 ч. 2 ст.170 КПК України.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про який йдеться у клопотанні прокурора. Арешт майна, вилученого під час огляду місця події, є розумним та співмірним обмеженням права власності на майно та потреб кримінального провадження.
Строк звернення до суду з даним клопотанням, передбачений ч.5 ст.171 КПК України, не порушено.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на автомобіль марки «ВАЗ-21104», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визначити місцем зберігання автомобіля марки «ВАЗ-21104», реєстраційний номер НОМЕР_1 , майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області (вул. Київська, 24, м. Вознесенськ, Миколаївська область).
Виконання ухвали про арешт майна доручити прокурору, слідчому.
Копію ухвали надіслати прокурору, слідчому та іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Попередити власника майна про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
Роз'яснити власнику майна, що, відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1