14.11.25 Справа № 469/1415/25
1-кп/469/318//25
14 листопада 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025150000000594 від 23 липня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, утриманців не має, інвалідності не має, офіційно не працевлаштованого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,
встановив :
Прокурор надав клопотання, у якому просив продовжити щодо ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на те, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , наявність невідворотних наслідків у вигляді загибелі двох осіб, дані про особу обвинуваченого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, постійного місця роботи та міцних соціальних зв"язків, суворість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його винним, свідчать про існування ризику переховування від суду, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України; свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не допитувались судом, а обвинувачений, який обізнаний з їх адресами, номерами засобів зв"язку, може чинити на них вплив шляхом погроз, умовлянь або схиляння до зміни наданих під час досудового розслідування доказів, тобто існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України; вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запогти зазначеним ризикам, так як не обмежують обвинуваченого у їх реалізації, також відсутні особи, які б могли за нього поручитися, а застосування застави є неможливим в силу п.2 ч.4 ст.183 КПК України, так як злочином заподіяно загибель двох осіб.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на недоведеність зазначених прокурором ризиків та стан свого здоров"я, оскільки він потребує періодичного стаціонарного лікування.
Частинами 1-3 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно зі ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель двох осіб; санкція зазначеної норми передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 25 липня 2025 року щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з строком до 20 вересня 2025 року, дію якого у подальшому було продовжено слідчим суддею, - до 24 листопада 2025 року включно.
Слідчий суддя вважав доведеним існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків, що обгрунтував тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, у вигляді реального позбавлення волі, та обізнаністю обвинуваченого з місцем проживання свідків; вважав, що в умовах дії воєнного стану та на цій стадії кримінального провадження тримання підозрюваного під вартою є виправданим.
Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, наслідки кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , у вигляді загибелі двох людей, враховуючи стадію кримінального провадження, а саме що суд не перейшов до стадії судового розгляду та не розпочав дослідження доказів, суд дійшов до висновку про продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків, які істотно не знизились, та про неможливість з цих підстав застосування менш тяжких запобіжних заходів.
За таких обставин клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Суд не встановив обставин, за яких, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави не визначається.
На підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Таке рішення є правом, а не обов'язком суду.
Суд враховує, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 не містить викладу форми вини обвинуваченого при порушенні правил дорожнього руху, яке може бути вчинене з прямим умислом або зі злочинною недбалістю, та що психічне ставлення особи до наслідків порушення правил дорожнього руху проявляється у складі цього кримінального правопорушення у формі необережності.
За такого, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні необережного тяжкого злочину, який призвів до смерті двох людей, є працездатним, проте не має офіційного джерела доходів, враховуючи стан його здоров"я та відсутність документально підтверджених тяжких захворювань, ризики, доведені прокурором, суд дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який є співмірним тяжкості кримінального правопорушення, не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого та достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, які визначаються судом виходячи з встановлених при розгляді клопотання обставин.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 177, 183, 196, 197, 199, 331, 369, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 діб.
Одночасно визначити для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі п"ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області у будь-який момент протягом дії ухвали.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово Березанський відділ Миколаївської окружної прокуратури та Березанський районний суд Миколаївської області.
З моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та зобов'язаний повідомляти суд, у провадженні якого перебуває це кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання чи роботи та прибувати за кожною вимогою до суду.
Роз"яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання вказаних обов'язків застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу та про накладення на обвинуваченого грошового стягнення у розмірі від 0.25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє до 12 січня 2026 року.
Дата проголошення повного тексту ухвали 14 листопада 2025 року о 15.30 год.
Суддя :