13.11.25 Справа № 469/1243/25
1-кп/469/306/25
13 листопада 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025152030000456 від 01 квітня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, освіта середня, не судимого, утриманців не має, не працює, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Київ, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, утриманців не має, інвалідності не має, не працює, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Київ, громадянина України, освіта повна загальна середня, утриманців не має, інвалідності не має, не працює, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 , раніше судимого 08 червня 2023 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч.4 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України,
Прокурор надав клопотання, у якому просив продовжити щодо ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Клопотання обгрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, у тому числі за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а тому існує ризик переховування обвинуваченого від суду, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, так як обвинувачений не має місця роботи, навчання, утриманців та інших осіб, які б могли його утримувати за місцем проживання, та, перебуваючи на волі, матиме можливість непомітно перетнути державний кордон з іншою державою, оскільки наразі продовжує тривати воєнний стан, наявна велика кількість осіб, які перетинають кордон, а в деяких місцевостях взагалі відсутні межі територіальної цілісності; прокурор посилався також на існування ризику незаконного впливу на потерпілу ОСОБА_7 та свідків у цьому кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки обвинуваченому відомі відомості щодо потерпілої, свідків та учасників провадження, а тому він, перебуваючи на волі, може вживати заходи щодо незаконного впливу, як безпосередньо, так і опосередковано, на свідків та потерпілу шляхом залякування, погроз, підкупу, шантажу; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином ( п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) шляхом затягування судового розгляду, у тому числі унаслідок неявки за викликом суду, розголошування даних досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини обвинуваченого тощо; ризик вчинення нових кримінальних правопорушень (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки обвинувачений не має стабільного джерела доходів, стійких соціальних зв"язків, що може спонукати його до вчинення аналогічних злочинів.
Ураховуючи зазначені ризики, характер та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , прокурор вважав недостатнім застосування до ОСОБА_4 менш тяжких запобіжних заходів, які не забезпечать його належну процесуальну поведінку і можуть призвести до переховування обвинуваченого. Крім того, відсутність соціальних зв"язків обвинуваченого не гарантують його належну процесуальну поведінку.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_9 надав заперечення проти клопотання, просив застосувати до обвинуваченого цілодобовий домашній арешт за зареєстрованим місцем проживання з носінням електронного засобу контролю.
Обвинувачений підтримав позицію захисника, пояснивши, що має постійне місце проживання у м.Києві, а тому, перебуваючи удома, не зможе впливати на потерпілу, що проживає у Миколаївській області; усі особи, які можуть бути свідками у цьому кримінальному провадженні, є у ньому обвинуваченими, а тому ризик впливу на свідків відсутній.
На підставі ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно зі ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Ухвалою від 30 вересня 2025 року суд продовжив строк застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб до 28 листопада 2025 року.
Судом встановлено існування ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у умисному пошкодженні майна, вчиненому шляхом вибуху, за попередньою змовою групою осіб, а також у незаконному придбанні, зберіганні та носінні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, які є умисними, що за більш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, та що відповідно до обвинувального акта обвинувачений утриманців не має, не працює, тобто не має сталих позитивних соціальних зв"язків, тому існує ризик переховування обвинуваченого від суду, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК. Інші посилання прокурора на те, що обвинувачений, скориставшись воєнним станом, може непомітно перетнути державний кордон, суд вважає припущенням, яке не грунтується на будь-яких достовірних фактах.
Виходячи з характеру та способу кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу на потерпілу ОСОБА_7 (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Відомості про свідків та учасників провадження, щодо яких обвинуваченим може здійснюватися незаконний вплив, прокурором не зазначені, не викладені також і обставини, якими обгрунтовується існування ризику такого впливу, а тому посилання прокурора на існування ризику впливу на свідків не є доведеним.
Прокурором не викладено обставини на підтвердження існування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином ( п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) шляхом затягування судового розгляду, у тому числі унаслідок неявки за викликом суду, а тому таке посилання прокурора є формальним і не пов"язаним з особою обвинуваченого, тобто є недоведеним.
У частині можливості розголошування даних досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини обвинуваченого тощо суд зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчене, тобто всі можливі докази стороною обвинувачення зібрані у тому обсязі, який сторона обвинувачення вважала достатньо повним для пред"явлення обвинувачення, а тому у цій частині клопотання не є обгрунтованим;.
Відсутність у особи стабільного джерела доходу та стійких соціальних зв"язків сама по собі не становить ризику вчинення особою нових кримінальних правопорушень. Разом з тим, за змістом обвинувального акта, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , вчинене під час дії іспитового строку, призначеного за вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 08 червня 2023 року, а тому у своїй сукупності зазначені обставини, на думку суду, свідчать про існування ризику вчинення нових кримінальних правопорушень (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Виходячи з наявності встановлених суддею ризиків, відсутності поручителів, тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, характеру кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів з перебуванням підозрюваного на волі може призвести до реалізації зазначених ризиків. Стан здоров'я та сімейний стан підозрюваного не перешкоджає утриманню під вартою.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 177, 183, 196, 197, 199, 315, 369, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб.
Строк дії ухвали до 11 січня 2026 року включно.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата проголошення повного тексту ухвали 13 листопада 2025 року о 16.30 год.
Суддя