Справа № 467/983/25
Провадження № 1-кп/467/113/25
18.11.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 ,
законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ,
представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 ,
представника служби у справах дітей Арбузинської селищної ради ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка кримінальне провадження № 12025152130000039, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 березня 2025 року по обвинуваченню неповнолітнього
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новопетрівське Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України
Відповідно до п 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із змінами та доповненнями, введених в дію з 01.01.2002 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон);чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року (зі змінами і доповненнями) містить загальне поняття учасників дорожнього руху, а саме - «Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії...».
Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з ч. 3 ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону і стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
ОСОБА_4 у встановленому законодавством України порядку посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В» в органах МВС не отримував, а тому не мав законного права на керування механічними транспортними засобами.
Так, 02 березня 2025 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом та керуючи автомобілем марки «ВАЗ» модель «21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився в технічно несправному та працездатному стані, в якому у якості пасажира на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_7 , проявляючи кримінально протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, рухаючись по вул.Лук'янова в с.Новокрасне Первомайського району Миколаївської області, в темний час доби, при відсутності зовнішнього вуличного електроосвітлення, у хмарну погоду з опадами у вигляді снігу, рухаючись по слизькому покриттю ґрунтової дороги, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, виїжджаючи на спуск проїзної частини, порушив вимоги п.12.1,12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, не обрав встановлену швидкість руху на вказаній ділянці дороги, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням автомобілем, внаслідок чого допустив виїзд за межі проїзної частини дороги на ліве узбіччя, з подальшим перекидання керованого ним автомобіля на дах.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «ВАЗ» модель «21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: рубців обличчя, волосяної частини голови, які утворились на місці значних розмірів скальпованої рани обличчя з пошкодженням повіки лівого ока; значних розмірів скальпована рана волосистої частини голови; значних розмірів рана потилиці, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок не відповідності дій водія автомобіля марки «ВАЗ» модель «21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , вимогам п. 12.1, 12.4, 12.9 (б) ПДР України. В причинному зв'язку з занесенням автомобіля марки «ВАЗ» модель «21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з виїздом за межі проїжджої частини та подальшим перекиданням, перебуває невідповідність вибору водієм швидкості руху автомобіля марки «ВАЗ» модель «21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , особливостям технічного стану транспортного засобу та дорожнім умовам, тобто невідповідність дій водія вимогам п.п. 12.1, 12.4, 12.9 (б) ПДР України, в сукупності з невідповідністю технічного стану автомобіля вимогам п.п. 31.1, 31.4, 31.4.5 (а,г) ПДР України.
Отже, діючи з необережністю у виді кримінально протиправної недбалості, умисно та грубо порушуючи зазначені вище вимоги Правил дорожнього руху України, ОСОБА_4 не передбачав настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити в зв'язку з відсутністю медичних протипоказань щодо керуванням транспортними засобами. При цьому ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди шляхом дотримання технічних вимог п.п. 12.1, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, не допустивши неконтрольованого руху свого транспортного засобу і його виїзду за межі проїжджої частини з подальшим перекиданням.
Викладене обвинувачення підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом.
Допитаний у суді обвинувачений повністю визнав провину у вчиненні кримінального правопорушення, показав, що вночі 02 березня 2025 року в с.Новокрасне він керував автомобілем ВАЗ, який він придбав за 20000 грн. з коштів державної допомоги у ОСОБА_11 автомобілі, крім нього, були дві дівчини на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Всі вони розпивали горілку у автомобілі. Падав сніг. Він поїхав до магазину, де купили слабоалкогольних напоїв. Далі він знову їздив по селу. Під час руху автомобіль під його керуванням перевернувся у кювет по його смузі руху, оскільки він не справився з керуванням. Коли він виліз з автомобіля, то потерпілої вже з ними не було, де вона поділась він не знає. ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_15 і той приїхав до них на власному автомобілі з метою розвести їх по домам. Коли він їхав у автомобілі Єльнікова, то автомобіль зупинили працівники поліції та повернули його на місце ДТП. Після надання пояснень він поїхав до лікарні у м.Південноукраїнськ, де йому надали медичну допомогу. Перед потерпілою він вибачився та надав їй матеріальну допомогу у розмірі 50000 грн. на лікування.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні надала пояснення про те, що про ДТП їй стало відомо зі слів працівників поліції. Вона надала своєму підопічному кошти для придбання автомобіля з метою, щоб він їздив на ньому по вулиці.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 02 березня 2025 року ввечері за пропозицією подруги ОСОБА_16 вона вийшла до зупинки, де знаходився легковий автомобіль зеленого кольору. У автомобілі за кермом був обвинувачений, на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_14 , позаду водія сиділа ОСОБА_12 . У автомобілі вони розпили 0.5 л горілки. Далі ОСОБА_14 придбав пляшку коньяку, який вони всі розпили разом. Потім вони поїхали до центру села, де теж придбали алкогольні напої. По дорозі з магазину назад вона сіла на переднє сидіння, а ОСОБА_14 - позаду. Автомобілем кермував обвинувачений. Вона пам'ятає, що вдарилась головою у лобове скло автомобіля. Далі вона вона вилізла з перевернутого автомобіля та пішла додому, при цьому у неї сильно боліла голова. Вдома вітчим викликав «Швидку допомогу». У лікарні в м.Первомайськ вона знаходилась на лікуванні біля місяця. Обвинувачений вибачився перед потерпілою та відшкодував їй витрати на лікування.
Законний представник потерпілої ОСОБА_8 показала, що у день ДТП донька зателефонувала їй о 23 годині 30 хвилин та повідомила, що через півгодини буде вдома. Вона лягла в ліжко, однак в цей час почула крик доньки в балці. Незабаром прийшла донька, голова у неї була в крові, вони викликали «Швидку допомогу». До «Швидкої» підійшли ОСОБА_17 та ОСОБА_14 та також прохали надати їм медичну допомогу. Їм сказали звернутись окремо за медичною допомогою.
Провина обвинуваченого також підтверджується письмовими доказами по справі.
З висновку щодо результатів медичного огляду щодо ОСОБА_4 від 03 березня 2025 року випливає, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння.
За змістом результату токсикологічного дослідження № 521/194 від 07 березня 2025 року у крові ОСОБА_4 виявлено етанол концентрацією 1.56%.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/115-25/4117-ІТ від 14 травня 2025 року на момент ДТП робоча гальмова система, рульове керування автомобіля «ВАЗ» модель «21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходились у працездатному стані та не мали несправностей і невідповідностей вимогам ПДР України. Ходова частина автомобіля знаходилась у технічно несправному та працездатному стані через невідповідність шин коліс автомобіля вимогам ПДР України. Технічна несправність ходової частини виникла до ДТП, яку водій міг виявити завчасно та усунути.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-25/4118-ІТ від 15 травня 2025 року під час огляду автомобіля «ВАЗ» модель «21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,не виявлено явної слідової інформації, характерної для контактної взаємодії автомобіля з іншими транспортними засобами.
Згідно висновку експерта № 2392-34-25 від 26 травня 2025 року за умов, викладених у постанові про призначення експертизи, водію автомобіля «ВАЗ» модель «21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,необхідно було керуватись вимогами п.12.2,12.4, 12.9 (б), 12.1 Правил дорожнього руху, дії водія вказаного автомобіля, що передували ДТП, не відповідаливимогами п.12.2,12.4, 12.9 (б), 12.1 Правил дорожнього руху, в причинному зв'язку з занесенням автомобіля з виїздом за межі проїзної частини та подальшим перекиданням перебуває невідповідність вибору водієм швидкості руху особливостям технічного стану транспортного засобу та дорожнім умовам. Належними та своєчасними діями водій автомобіля мав би технічну можливість запобігти ДТП, не допустивши неконтрольованого руху свого транспортного засобу і його виїзду за межі проїзної частини з подальшим перекиданням.
Потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: рубців обличчя, волосяної частини голови, які утворились на місці значних розмірів скальпованої рани обличчя з пошкодженням повіки лівого ока; значних розмірів скальпована рана волосистої частини голови; значних розмірів рана потилиці, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я, про що свідчить висновок експерта №121 від 05 травня 2025 року.
Враховуючи викладені обставини, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Норма ч. 2 ст. 50 КК України регламентує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, зокрема засудженими.
Відповідно до положення ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Отже, згідно з положеннями ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, добровільне відшкодування завданого кримінальним правопорушенням збитку.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено та такі в обвинувальному акті не вказані.
Призначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому, суд враховує особу обвинуваченого, який не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання задовільно та за місцем колишнього навчання позитивно, раніше не судимий, виховується у сім'ї бабусі без батьків, сім'я обвинуваченого згідно акту обстеження умов проживання має задовільні умови проживання, перебував на обліку служби дітей як дитина-сирота, висловив у судовому засіданні бажання про проходження військової служби за контрактом у ЗСУ, позицію потерпілої, яка прохала призначити йому покарання на розсуд суду, поведінку піклувальника ОСОБА_5 , яка, погодивши укладення усного договору купівлі-продажу автомобіля за участю неповнолітнього, у якого відсутнє право керування транспортними засобами, та надаючи йому дозвіл на використання автомобіля, сприяла вчиненню кримінального правопорушення, та бере до уваги досудову доповідь органу пробації, який прийшов до висновку про наявність низького ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Також, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, будучи неповнолітнім, суд враховує, що при здійсненні кримінального провадження щодо неповнолітніх необхідно забезпечувати точне й неухильне застосування діючого законодавства, своєчасний та якісний їх розгляд, керуватися, зокрема Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989 року, Мінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29.11.1985 року ("Пекінські правила"), а також враховувати практику Європейського суду з прав людини, запроваджуючи їх положення у вітчизняну правозастосовну практику.
Крім того, суд повинен ухвалювати судове рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу XI КК. При цьому суд при постановленні вироку щодо неповнолітньої особи зобов'язаний суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання. Суд має максимально індивідуалізувати покарання, призначаючи його конкретній неповнолітній особі за конкретне кримінальне правопорушення. Індивідуалізація покарання є важливою вимогою принципового характеру, що передбачає персоніфікацію кримінальної відповідальності: вона настає лише щодо конкретної особи, яка вчинила злочин (статті 2, 18, 50 КК). Тому призначення покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи неповнолітнього та обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, яка полягає у виправленні неповнолітнього засудженого, його вихованні та соціальній реабілітації.
Зважаючи на те, що зазначені вище пом'якшуючі відповідальність обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ст.69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.286-1 КК України, а саме: до пробаційного нагляду, що дасть можливість обвинуваченому оцінити свої дії та стати на шлях виправлення і що, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає застосуванню на мінімальний строк, передбачений санкцією зазначеної статті.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час розгляду справи не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого як документально підтверджені у судовому засіданні.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рікз позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Покласти на ОСОБА_4 відповідно до частин 2 та 3 статті 59-1 КК України, наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у розмірі 11 372 (одинадцять тисяч триста сімдесят дві) грн.
Речовий доказ по справі: автомобіль марки «ВАЗ» модель «21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на майданчику для зберігання транспортних засобіввідділення поліції № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, повернути ОСОБА_4 як законному володільцю.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя ОСОБА_1