Справа № 309/3206/25
Провадження № 2/309/1161/25
11 листопада 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Орос Я.В.
за участю секретаря : Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом: ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Плешинець Микола Васильович, до Хустської міської ради про визнання права власності на житловий будинок,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Плешинець М.В., звернулася до суду з позовом до Хустської міської ради про визнання права власності на житловий будинок.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 . Після його смерті позивачка прийняла у спадщину належне йому майно, зокрема житлову квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06 жовтня 2016 року зареєстрованого в реєстрі за № 2506 , а також земельну ділянку під цією квартирою розміром 0,0161 га, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом 06 жовтня 2016 року зареєстровано в реєстрі за № 2507.
Вищезазначена житлова квартира належала померлому згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно за № 8841 від 23.03.20211 року .
Після видачі правовстановлюючих документів на це майно, позивачка виявила невідповідність дозвільних документів. Невідповідність полягає в тому, що об'єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , є саме житловим будинком, а не житловою квартирою, її батьком виготовлялись відповідні документи саме на житловий будинок.
Так, зокрема батьком позивачки було замовлено та отримано в процесі будівництва: проект на індивідуальний житловий будинок, адреса будівництва: АДРЕСА_1 , від 01.04.2010 року, технічний паспорт на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 від 12.04.2010 року, рішення № 171 виконкому Хустської міської ради від 11.03.2010 року «Про надання дозволу на розміщення індивідуальної забудови, експертний висновок відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності м. Хуст та Хустського району, дозвіл на виконання будівельних робіт від 12.10.2010 року за № 1632 Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури управління містобудування та архітектури Хустської міської ради, акт готовності об'єкта до експлуатації від 25 жовтня 2010 року, сертифікат відповідності № ЗК 001330 від 12.01.2011 року виданого інспекцією Держархбудконтролю у Закарпатській області .
Також на підтвердження, що вищевказаний об'єкт нерухомості є саме житловим будинком а не житловою квартирою позивачем замовлено акт обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в складі інженера з технічної інвентаризації ОСОБА_3 , техніка з технічної інвентаризації ОСОБА_4 , в якому зроблено висновок: що в результаті обстеження встановлено, що житлова квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу: 184,1, житлову площу 99,5 складається з першого та мансардного поверху, також до неї відносяться господарські будівлі та споруди, а саме: Гараж літ. «Б»; Навіс літ. «б2»; Ворота №1; Огорожа №2. Після набуття у власність власником ОСОБА_2 здійснена реконструкція цього об'єкту нерухомості (влаштовано мансардний поверх та перебудовано гараж та господарські споруди) згідно рішення виконавчого комітету Хустської міської ради за № 171 від 11.03.2010 року та дозволу на виконання будівельних робіт від 12.10.2010 року за № 1632 виданого Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області. Будівельні роботи (реконструкція) були завершені в 2011 році про що видано сертифікат відповідності № ЗК 001330 від 12.01.2011 року Інспекцією Держархбудконтролю у Закарпатській області.
На сьогодні житлова квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянка під нею, належать ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Ляшко В.О. від 06.10.2016 року за реєстровим №2507 та Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Ляшко В.О. від 06.10.2016 року за реєстровим №2508. Розмір земельної ділянки становить 0,0141 га, що менше, ніж передбачено законом для будівництва, через що провести реконструкцію квартири під житловий будинок не є можливим.
Враховуючи, що ця житлова квартира має спільну стіну з іншою квартирою, однак має окремий вихід на двір, є відокремленою та технічно не пов'язаною з іншою квартирою, вона має всі ознаки блокованого житлового будинку розташованого на окремій земельній ділянці та може експлуатуватися, як блокований житловий будинок з окремою поштовою адресою, що відповідає вимогам статті 2 Порядку проведення технічної інвентаризації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №488 блоковані житлові будинки - це два та більше житлових (садибного типу, садові. дачні) будинків заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких є спільна стіна збудована по межі окремих земельних ділянок. Кожен блокований будинок є самостійним об'єктом нерухомого майна, якому присвоюється окрема адреса.
Отже, на сьогодні через помилку при видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за № 8841 від 23.03.20211 року майно позивачки зареєстровано з помилкою, натомість цей об'єкт нерухомості є саме блокованим житловим будинком, враховуючи що розмір земельної ділянки є меншим ніж дозволені законодавством позивачка змушена звернутись до суду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася. Представник позивача - адвокат Плешинець М.В. подав заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Хустської міської ради в судове засідання не з'явилась, подавши заяву, у якій просить розглянути справу у відсутності представника, щодо заявлених позовних вимог залишають на розсуд суду .
В зв'язку із цим суд, враховуючи письмові заяви сторін, вважав за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно з ч. 2ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За змістом ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_2 позивачка прийняла у спадщину належне йому майно, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06 жовтня 2016 року зареєстрованого в реєстрі за № 2506 та свідоцтвом про право на спадщину за законом 06 жовтня 2016 року зареєстровано в реєстрі за № 2507 (а.с.8-11). Так, до складу спадщини входила житлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , яка належала батьку позивачки на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за № 8841 від 23.03.2011 року (а.с.12) .
Після видачі правовстановлюючих документів на спадкове майно, позивачка виявила невідповідність дозвільних документів, а саме те, що об'єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , є саме житловим будинком, а не житловою квартирою, її батьком виготовлялись відповідні документи саме на житловий будинок.
В підтвердження вказаних обставин позивачем долучено наступні докази: проект на індивідуальний житловий будинок (а.с.13-15), технічний паспорт на житловий будинок від 12.04.2010 року (а.с.16-18), рішення № 171 виконкому Хустської міської ради від 11.03.2010 року «Про надання дозволу на розміщення індивідуальної забудови»(а.с.19), експертний висновок відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності м. Хуст та Хустського району (а.с.20), дозвіл на виконання будівельних робіт від 12.10.2010 року за № 1632 Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області (а.с.21), архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури управління містобудування та архітектури Хустської міської ради (а.с.22-23), акт готовності об'єкта до експлуатації від 25 жовтня 2010 року (а.с.24-25), сертифікат відповідності № ЗК 001330 від 12.01.2011 року виданого інспекцією Держархбудконтролю у Закарпатській області (а.с.26). Під час дослідження вище зазначених документів вбачається, що померлим ОСОБА_2 виготовлялась документація саме на індивідуальний житловий будинок.
Крім цього, позивачем долучено акт обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в складі інженера з технічної інвентаризації ОСОБА_3 , техніка з технічної інвентаризації ОСОБА_4 (а.с.31-32).
У вказаному акті зроблено висновок: що житлова квартира має спільну стіну з іншою квартирою, однак має окремий вихід на двір, є відокремленою та технічно не пов'язаною з іншою квартирою, вона має всі ознаки блокованого житлового будинку розташованого на окремій земельній ділянці та може експлуатуватися, як блокований житловий будинок з окремою поштовою адресою, що відповідає вимогам статті 2 Порядку проведення технічної інвентаризації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №488 блоковані житлові будинки - це два та більше житлових (садибного типу, садові. дачні) будинків заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких є спільна стіна збудована по межі окремих земельних ділянок. Кожен блокований будинок є самостійним об'єктом нерухомого майна, якому присвоюється окрема адреса.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ч.1,2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч.1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.
Керуючись ст..12, 13, 263 ЦПК України, 319,321,328,331,354 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Плешинець Микола Васильович, - задоволити.
Визнати , що житлова квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_1 є окремим блоковим житловим будинком, який відповідно до постанови КМУ від 12 травня 2023 року за № 488 « Деякі питання проведення технічної інвентаризації» є окремим об'єктом нерухомості і йому присвоюється окрема поштова адреса та визнати право власності на цей будинок з господарськими будівлями та спорудами за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 17 листопада 2025 р.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.