Справа № 309/3583/25
Провадження № 2-а/309/72/25
23 жовтня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Волощук О.Я.
при секретарі Кальчевій Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хуст у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бедринець М.Ю. в електронній формі звернулась до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП №1/446 від 28.06.2025 року.
У обґрунтування позову зазначено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2013 року, за місцем навчання.
28 червня 2025 року позивача працівниками поліції було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як працівниками поліції було виявлено порушення правил військового обліку ОСОБА_1
28.06.2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 без відома ОСОБА_1 , його було поставлено на військовий облік.
ОСОБА_1 надав ІНФОРМАЦІЯ_5 документи на підтвердження підстав для відстрочки від призову за мобілізацією за п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
25 вересня 2025 року ОСОБА_1 ДВС заблоковано банківські рахунки та ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження він дізнався про наявність постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст.210 КУпАП №1/446 від 28.06.2025 року.
З постанови вбачається, що підставою накладення адміністративного стягнення є те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 24 червня 2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 , також згідно даних ЄДРВ АС «ОБЕРІГ» востаннє проходив військово-лікарську комісію в 2016 році, як призовник, оновлення даних було 03 липня 2024 року через Резерв +. Таким чином порушив правила військового обліку у визначенні статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим здійснив порушення вимог Постанови КМУ № 1487 п.8 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» - особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У зв'язку із цим ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Позивач стверджує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП не вчиняв, вчасно оновив військово-облікові дані, у зв'язку із чим його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, також позивач про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення не повідомлявся, чим порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення,
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Бедринець М.Ю. не з'явились, представником надано заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задоволити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань та відзиву на позов не подав, не заперечив позовних вимог.
У відповідності до вимог ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно оскаржуваної постанови №1/446 від 28.06.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Суть адміністративного правопорушення, згідно постанови: ОСОБА_1 «28» червня 2025 року доставлено поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_4 та як було направлено звернення ІНФОРМАЦІЯ_6 № Е 2170708 від 15.05.2025 до відділення поліції № 1 Ужгородський РУП ГУ НП в Закарпатській області для адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбаченими статтями 210 КУпАП з метою складання адміністративного протоколу. При перевірці військово-облікових документів та ЄДРВ АС «Оберіг» працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 24 червня 2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 , також згідно даних ЄДРВ АС «ОБЕРІГ» востаннє проходив військово-лікарську комісію в 2016 році, як призовник, оновлення даних було 03 липня 2024 року через Резерв +. Таким чином порушив правила військового обліку у визначенні статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим здійснив порушення вимог Постанови КМУ №1487 п.8 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» - особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно дост. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.5 ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє і на час розгляду справи.
Відповідно до п. 8 ч. 1 додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 «Порядок військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Частина 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає вичерпний перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Оскаржувана постанова не містить посилань на те, які саме дані не повідомив/не оновив ОСОБА_1 у встановлений законом строк.
Крім того, згідно наданих ОСОБА_1 доказів, зокрема, витягів із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 22.05.2025 р., 27.06.2025 р., 30.06.2025 р., отриманих в застосунку «Резерв+», вбачається наявність відмітки «Дані уточнено вчасно».
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі об'єктивної сторони, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Разом з тим, суд враховує законодавчі положення, зокрема, примітку до ст. 210 КУпАП, згідно якої положення ст. 210 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
У контексті зазначеного, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов'язок в обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Втім, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, встановлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови №1/446 від 28.06.2025 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
В матеріалах справи також відсутні й відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого відповідачем винесено оскаржувану постанову №1/446 від 28.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Про що також стверджує позивач. Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу припису частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
Отже, процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 доведено, а відповідачем не спростовано обставин того, що відповідач не повідомив ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП та процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При винесенні постанови відповідачем не з'ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи є провина ОСОБА_1 у його вчиненні, чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності, за ч.3 ст.210 КУпАП, відповідно до вимог ст.77 КАС України ним не доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення, належними доказами не спростовані доводи, викладені у позовній заяві.
Оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями норм КУпАП та ч. 2 ст. 2 КАС України.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а оскаржувана постанова є протиправною, підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат суд виходить із наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат в розмірі 1211,20 грн. за подання вказаного позову, що підтверджується матеріалами справи.
Частиною другою ст. 133 ЦПК України, встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.00 коп.
У постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, а тому за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення у 2025 році належить сплачувати судовий збір у 605,60 грн. (0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
У зв'язку із чим, враховуючи задоволення позову, із відповідача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь позивача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 18, 19, 90, 121, 134, 139, 241-246, 286 КАС України, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Скасувати постанову №1/446 від 28.06.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 судові витрати у вигляді витрат по оплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: Волощук О.Я.