Справа № 309/2731/25
Провадження № 2/309/954/25
05 листопада 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Волощук О.Я.
за участю секретаря судового засідання Кальчевої Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Кредит Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №103686931, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 15000 грн. зі сплатою процентів за користування кредиту та інших платежів та можливих штрафних санкцій. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі надавши відповідачеві кредит. 19.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №75-МЛ/Т від 19.08.2021 року. Відповідач не виконувала умови договору належним чином, у зв'язку з чим станом на дату подання позову у відповідача виникла заборгованість в сумі 64081,44 грн.
Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 64081,44 грн., судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та 7000 грн. витрат на професійну правову допомогу.
У відзиві на позов адвокат Стець М.І., який представляє інтереси відповідачки ОСОБА_1 , просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що відповідач ОСОБА_1 заперечує позовні вимоги та заявляє, що вона кредитний договір № 103686931 від 13.04.2021 року, згідно умовами якого вона нібито отримала 15000 грн. не укладала, про що свідчить відсутність її електронного підпису на договорі. Також, вона не погоджувала та не підписувала паспорт споживчого кредиту № 103686931 до кредитного договору від 13.04.2021 та заяву анкету на кредит, що підтверджується відсутністю її електронного підпису на цих документах. Вважає, що кредитний договір було укладено третіми особами, які вчинили вказані дії з використанням її реквізитів ( прізвища, імені та по батькові, адреси проживання, електронної пошти, номер банківської картки) з шахрайських мотивів, що почалося з моменту покупки в 2021 році ОСОБА_1 мобільного телефону в розстрочку. Після цього стали поступати претензії до неї про вимогу повернути отримані кредитні кошти. Так, в січні 2025 року відносно відповідачки ОСОБА_1 подано до суду позовну заяву позивачем ТзОВ «Діджи Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним в електронній формі з ТОВ «Мілоан», який вона уклала нібито 12.04.2021 року, за день до укладення кредитного договору, спір з якого виник у даній справі. За даним фактом ОСОБА_1 звернулася із заявою до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про вчинення стосовно неї шахрайських дій із використанням її реквізитів при укладенні кредитного договору. За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 дізнавачем СД Хустського РУП було внесено відомості до ЄРДР кримінальне провадження № 12025078050000030 від 24.01.2025 року за ч.1 ст. 358 КК України та на теперішній час досудове розслідування триває. 25.07.2025 року ОСОБА_1 отримавши претензію від ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит -Капітал» з вимогою про сплату коштів в сумі 64 081,44 грн. за кредитним договором № 103686931 від 13.04.2021 року, знаючи, що нею не укладався такий кредитний договір знову звернулася із заявою до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про вчинення стосовно неї шахрайських дій із використанням її реквізитів при укладенні кредитного договору № 103686931 з ТОВ «Мілоан». За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 начальником СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Михайлом Рак заява ОСОБА_1 була приєднана до матеріалів кримінального провадження № 12025078050000030 від 24.01.2025 року за ч.1 ст. 358 КК України та на теперішній час досудове розслідування триває.
У відповіді на відзив представник позивача підтримує вимоги у повному обсязі. Вказує, що особисті дані, вказані ОСОБА_1 в анкеті-заяві на кредит, співпадають з особистими даними, які вказані у відзиві на позовну заяву. Враховуючи, що первинний кредитор не мав і не міг мати об'єктивної можливості знати персональні дані (зокрема адресу реєстрації, електронну пошту, паспортні дані) іншої особи, окрім самої ОСОБА_1 , можна зробити обґрунтований висновок, що саме ОСОБА_1 вказала відповідний номер телефону та інші персональні дані свідомо й добровільно з метою отримання кредитних коштів, що унеможливлює заперечення факту укладення кредитного договору нею особисто. Відповідач здійснила волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір № 103686931 від 13.04.2021 року. Зазначає, що кредитний договір № 103686931 від 13.04.2021 року був укладений відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в свою чергу ТОВ «Мілоан» підписали даний договір за допомогою КЕП. КЕП і використання одноразового ідентифікатора є електронними підписами в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», тому в даному випадку не порушено вимог щодо підписання Кредитного договору № 103686931 від 13.04.2021 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився, позовна заява містить клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Адвокат Стець М.І. подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, у задоволенні позовних вимог позивача просить відмовити на підставі доводів наведених у відзиві.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до приписів ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З долученого до позовної заяви кредитного договору №103686931 від 13.04.2021 року вбачається, що згідно нього ОСОБА_1 отримала кредит у ТОВ «Мілоан» у сумі 15000 грн. (а.с.9-16).
Згідно з графіком розрахунків, який є додатком № 1 до кредитного договору, проценти за користування кредитом становлять 9000 грн., комісія за надання кредиту 2850 грн. (а.с.17)
Даний кредитний договір укладено в електронній формі і відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 була ідентифікована за допомогою одноразового ідентифікатора Z53116/ (а.с.20)
Згідно платіжного доручення №26719910 від 13.04.2021 року кошти у розмірі 15000 грн. були перераховані ТОВ «Мілоан» одержувачу ОСОБА_1 згідно договору 103686931(а.с.23).
Відповідно до договору про відступлення прав вимоги №75-МЛ від 18.08.2021 року (а.с.28-36) укладеного між ТОВ «Мілоан» (Кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (Новий Кредитор) відступлено права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором та боржникам (Портфель Заборгованості) (п.1.1.). Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості Новий Кредитор заміняє Кредитора у кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними договорами (п.1.2.).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги відбулося відступлення прав вимоги і за кредитним договором №103686931 від 13.04.2021 де боржником є ОСОБА_1 (а.с.46).
Згідно наданої позивачем виписки з особового рахунка за кредитним договором №103686931 від 13.04.2021 станом на 23.06.2025 року рахується наступна заборгованість на загальну суму 64081,44 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 12703 грн., заборгованість за сумою відсотків - 48528,44 грн., заборгованість за комісією - 2850 грн.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).
Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга статті 1055 ЦК України).
Тобто, правовим наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є його нікчемність.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд констатує, що у даному випадку договір про надання фінансового кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 13 квітня 2021 року правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20); від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21); від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відтак, оскільки договір між сторонами був укладений у електронній формі, у такому договорі сторони досягли згоди щодо всіх істотних його умов, кредитор виконав свої зобов'язання та перерахував кредитні кошти у розмірі 15000 грн., то між сторонами виникли кредитні зобов'язання.
Отже суд відхиляє твердження представника відповідача у відзиві щодо недотримання письмової форми договору.
Відповідачем не надано доказів того, що нею не було отримано кредитні кошти за кредитним договором.
Всі інші доводи відповідача, зокрема з посиланням на вчинення на її думку представниками позивача кримінально-карних дій, не мають якогось суттєвого значення в аспекті розгляду даної цивільної справи. Зокрема досудове слідство щодо розгляду кримінального провадження №12025078050000030 триває, рішенням суду не встановлено об'єктивної істини даного кримінального правопорушення.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи із приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тоді як ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
А згідно вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Внаслідок укладення договору про відступлення прав вимоги до позивача перейшли права кредитора за вказаним вище кредитним договором, і такий вправі вимагати повернення кредитних коштів через неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором.
Суд констатує, що відповідачем не надано жодного конкретного заперечення щодо розміру заборгованості, а тому суд бере до уваги долучені до позову докази щодо розміру заборгованості та її складових.
Такими чином, оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість на загальну суму 64081,44 грн., яка підлягає стягненню з неї на користь нового кредитора.
Тобто пред'явлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, у розмірі 2422,40 грн., сплачений останнім при пред'явленні позову.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 грн., то з цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Також витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Вбачається, що 06.05.2025 року між позивачем та адвокатським об'єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокатське об'єднання здійснює представництво інтересів клієнта, у тому числі й у всіх судових установах. Згідно акту наданих послуг та детального опису наданих послуг, підписаного позивачем та адвокатським об'єднанням «Апологет», підтверджено конкретний обсяг наданих адвокатським об'єднанням послуг і виконаних робіт за договором про надання правової допомоги у даній цивільній справі, а також їх вартість у сумі 7000 грн. При цьому відповідачем не подано жодних заперечень з цього приводу, зокрема щодо розміру таких витрат, як і не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу. Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання правової допомоги позивачу, обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, у зв'язку з чим такі витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.11, 258, 512, 514, 526, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, заборгованість за кредитним договором № 103686931 від 13.04.2021 року, укладеним між ТОВ Мілоан» та ОСОБА_1 , в сумі: 64081 (шістдесят чотири тисячі вісімдесят одну) гривню 44 (сорок чотири) копійки, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 12703 грн., заборгованість за сумою відсотків - 48528,44 грн., заборгованість за комісією - 2850 грн., станом на 23.06.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль Стоцького, 1, корпус 28) суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та 7000 (сім тисяч) гривень - витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: Волощук О.Я.