Справа № 305/4044/25
Номер провадження 1-кс/305/471/25
18.11.2025 року м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання клопотання заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12025071140000446, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2025 року, відносно: затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта повна середня, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.1 ст.286-1 КК України, -
12.11.2025 року заступник начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Разом із вказаним клопотання 12.11.2025 року заступник начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 за погодженням прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся з клопотанням про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В той же день ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
17.11.2025 року підозрюваний ОСОБА_5 добровільно з'явився до приміщення Рахівського районного суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо нього, у зв'язку з чим слідчим суддею було призначено до розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2025 за № 12025071140000446 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.1 ст.286-1 КК України.
21.10.2025, близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Toaureg» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі місцевого значення зі сполученням «Ясіня-Чорна Тиса» в населеному пункті с. Чорна Тиса, по вулиці Центральній, біля будинку №273, Рахівського району Закарпатської області, в напрямку с. Чорна Тиса (центр) Рахівського району Закарпатської області, грубо порушив вимоги п.п. 1.5; 2.3; 2.9; 12.1 та 1.10 ( в частині тлумачення поняття «безпечна швидкість», «дорожні умови») Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правил дорожнього руху України), а саме:
п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п.2.3 ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
6) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 2.9 Водієві забороняється: (а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
п. 12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
п. 1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:
…. безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;
….дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;
У порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів, водій ОСОБА_5 при керуванні транспортним засобом, порушивши вимоги п.п. 1.5; 2.3; 2.9; 12.1 та 1.10 ( в частині тлумачення поняття «безпечна швидкість», «дорожні умови») ПДРУ, маючи об?єктивну можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, не впорався з керуванням, що призвело до отримання неповнолітнім потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесних ушкоджень, що знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з фактом ДТП.
З технічної точки зору, умовами настання даної ДТП є обставини, пов'язані з тим, що у водія автомобіля марки «Volkswagen Toaureg» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_5 , вбачаються невідповідності технічним вимогам пунктів 1.5; 2.3; 2.9; 12.1 та 1.10 ( в частині тлумачення поняття «безпечна швидкість», «дорожні умови») чинних Правил дорожнього руху України, недотримання яких в своїй сукупності, знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортноi пригоди.
Таким чином, ОСОБА_5 , в порушення п.п. 1.5; 2.3; 2.9; 11.2 та 1.10 ( в частині тлумачення поняття «безпечна швидкість», «дорожні умови») ПДРУ, діючи з злочинною необережністю, у виді кримінальної протиправної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, в стані алкогольного сп'яніння, 21.10.2025, близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Toaureg» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі місцевого значення зі сполученням «Ясіня - Чорна Тиса» в населеному пункті с. Чорна Тиса, по вулиці Центральній біля будинку №273, Рахівського району Закарпатської області, в напрямку центру с. Чорна Тиса, Рахівського району Закарпатської області, явно перевищивши безпечну швидкість при проїзді заокруглення праворуч, що призвело до з'їзду автомобіля з проїжджої частини на ліве ґрунтове узбіччя, з подальшим з'їздом у кювет, та по інерції руху у дворогосподарство №273. В результаті порушення водієм ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху, пасажир неповнолітня ОСОБА_8 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої стегнової кістки.
За таких обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження
22.10.2025 близько 01 години, по АДРЕСА_1 , під час несення служби працівниками Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, а саме: поліцейським офіцером громади сектору превенції Рахівського РВП ОСОБА_9 (жетон 0142708) та поліцейським СРПП Рахівського РВП ОСОБА_10 (жетон 0206332), під час опрацювання виклику по факту дорожньо - транспортної пригоди, прибувши туди на службовому автомобілі марки «Renault Duster» з д.н.з. НОМЕР_2 , з метою документування ДТП яке відбулось за вище вказаною адресою, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , порушуючи громадський порядок, керуючись спільним умислом на нанесення тілесних ушкоджень працівникам правоохоронного органу, почали агресивно себе поводити, виражатися нецензурною лайкою в бік працівників поліції, погрожувати застосуванням фізичного насильства у зв'язку із виконанням ними своїх службових обов'язків, смикати за формений одяг та наносити численні удари ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зокрема ОСОБА_11 смикав за форменнй одяг та тримав за руки ОСОБА_9 а ОСОБА_12 завдав одного удару рукою, стиснутою в кулак, у область лівої щоки ОСОБА_9 , внаслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій щоці, а в цей час, ОСОБА_5 схопивши за форменний одяг ОСОБА_10 почав руками стискати шию останньому, внаслідок чого ОСОБА_10 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді ссаден на шиї.
Таким чином ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
27.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345, ч.1 ст.286-1 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 22.10.2025; постановою про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження; протоколами допиту свідків; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участі потерпілих; іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду слід відмітити, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Наявність певного ризику, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та всiма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciey y. Moldova (Бекчиев проти Молдови), Panchenkov Russia (Панченко проти Росп)), а в даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований та підтверджуються наявними матеріалами. Дійсним є такий ризик у розрізі того, що підозрюваний будучи обізнаним з санкцією статті, яка їй інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, даний ризик належно вмотивований тим що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому. Даний ризик підтверджений ще тим що останній будучи на місці події де трапилась дорожньо-транспортна пригода перешкоджав працівникам поліції коли ті виконували свої службові обов'язки з метою збереження речового доказу на місці ДТП, що призвело в подальшому до знищення речового доказу шляхом його підпалу.
Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання, ще не допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свiдкiв) у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого.
Ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що останній ніде не працює, підозрюється у вчиненні декількох злочинів.
Крім цього, слідчий просить суд при розгляді клопотання також врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
З огляду на викладене слідчий за погодженням прокурора просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта повна середня, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування та вчинити нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на свідків чи потерпілих, а також продовжити переховуватися від органу досудового розслідування. На їх думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_5 не можливе, тому просять обрати щодо останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що до клопотання не додано жодного доказу на підтвердження ризикам зазначеним у клопотанні, окрім ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив при розгляді клопотання врахувати данні про особу підозрюваного, а також те, що підозрюваним відшкодовано завдану шкоду потерпілому, однак у зв'язку з недостатністю часу для підготовки до розгляду клопотання, на даний час неможливо подати до суду копію розписки потерпілого та така буде подана до органу досудового розслідування для приєднання до матеріалів кримінального провадження. Крім того просив визначити підозрюваному заставу в межах встановлених КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України прокурор повинен довести, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025071140000446, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025071140000446 від 22.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в подальшому на підставі постанови прокурора пор об'єднання кримінальних проваджень від 23.10.2025 року об'єднано з кримінальним провадженням внесеним до ЄРДР за №12025071140000447 від 22.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та присвоєно основний номер в ЄРДР №12025071140000446 від 22.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч. 2 ст. 345 КК України.
27.10.2025 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч. 2 ст. 345 КК України, вказана підозра була отримана батьком ОСОБА_13 28.10.2025 року.
Підозрюваний ОСОБА_5 уникав явки в слідче відділення, покинув місце свого постійного проживання, у зв'язку з чим, постановою заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 03.11.2025 року, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
12.11.2025 року на підставі ухвали слідчого судді було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , з метою його приводу до Рахівського районного суду Закарпатської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.
Про обґрунтованість підозри свідчать докази зібрані під час досудового розслідування, копії яких додані до матеріалів клопотання, а саме: протоколом огляду місця події від 22.10.2025; постановою про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження; протоколами допиту свідків; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участі потерпілих; іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу, на які також в клопотанні посилався слідчий.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні слідчого. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.
Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Про існування ризику, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджується тим, що він вже переховувався та оголошувався в розшук та ризик незаконного впливу ОСОБА_5 , на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, а саме останній може вдатися до незаконного впливу на таких, оскільки мешкає у одному населеному пункті з ними.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч. 2 ст. 345 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів і карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, той факт, що ОСОБА_5 раніше не судимий, не одружений, не має утриманців, тимчасово не працюючий, зареєстрований та має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тобто є односельчанином свідків у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи, що обставини та докази, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою не встановлені та не надані, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя відповідно до положень ст. 178 КПК України враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 , до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, а відтак раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, не має утриманців, тимчасово не працює, тому у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено на рівні 3028 гривні. Отже, на переконання суду, застава у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде забезпечувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177,178,181,183,186,193,196,197,309,376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження за № 12025071140000446, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2025 року, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта повна середня, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч. 2 ст.345 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, починаючи з моменту винесення даної ухвали, а саме з 18.11.2025 року по 16.01.2026 року, включно.
Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду негайно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі, 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, як альтернативний запобіжний захід, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це орган досудового розслідування та суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 16 січня 2026 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1. прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов'язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.
Копію ухвали негайно надати підозрюваному та прокурору.
Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Рахівському районному суді Закарпатської області.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1