Справа № 127/30065/25
Провадження №3/127/6349/25
"17" листопада 2025 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого начальником Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
18.09.2025 року о 08:15 год. по вул. Магістратська, 76 в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, суду повідомив, що 18.09.2025 року вранці він дійсно керував своїм автомобілем, їхав на роботу, в автомобілі був його знайомий. Раніше він у м. Вінниця автомобілем не їздив, в місті не орієнтується, тому для побудови маршруту він зі знайомим використав програму «Google Maps», та за вказаним програмою маршрутом з вулиці Театральна, не помітивши забороняючих такий маневр знаків, він повернув на вулицю Магістратську, де його зупинили працівники УПП за порушення ПДР України. Він надав поліцейським техпаспорт та посвідчення водія для перевірки. Далі на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння він погодився пройти такий огляд в медичному закладі. На службовому автомобілі поліцейських він проїхав до мед закладу, де перед початком огляду він попросив дозволити йому скористатися вбиральнею для справлення природних потреб. Поліцейські та лікар в категоричній формі відмовили йому в цьому. Однак, після його неодноразових прохань, йому нарешті дозволили скористатися туалетом, але з вимогою тримати двері відчиненими. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, але хотів зробити це після відвідування туалету, що йому фактично зробити не дозволили.
Крім цього, лікар медичного закладу належним чином йому не представився, інформацію про тип вимірювального приладу та його перевірку йому не надали.
На його думку, дії поліцейських та лікаря були узгодженими, порушували його права, його хотіли дискредитувати, враховуючи його призначення керівником відділу прокуратури, ознак алкогольного сп'яніння у нього не було, від проходження огляду він не відмовлявся.
Після цього, він самостійно звернувся до іншого медичного закладу, пройшов огляд на стан сп'яніння (здав кров), алкогольне сп'яніння у нього не виявлено.
Крім цього, ОСОБА_1 заявив ряд клопотань, а саме:
- про повернення адміністративних матеріалів для належного дооформлення, яке мотивував наступним. Адміністративний матеріал, складений працівниками УПП у Вінницькій області відносно нього, потребує належного дооформлення, оскільки він містить істотні порушення вимог закону, не відображає фактичних обставин його перебування під контролем поліції та не забезпечує можливості ухвалення судом законного і обґрунтованого рішення. На його думку, працівники поліції діяли узгоджено з медичним працівником. З моменту доставлення його до лікарні його свобода фактично була обмежена, він не міг вільно залишити приміщення, відвідати вбиральню. ОСОБА_1 розцінює такі дії поліцейських як його адміністративне затримання. Враховуючи, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено протокол затримання, матеріали службової перевірки та пояснення поліцейських, ОСОБА_1 вважає, що адміністративний матеріал не відповідає вимогам закону та потребує до оформлення;
- про виклик свідків: ОСОБА_2 - лікаря КНП «Калинівська центральна районна лікарня», яка проводила його огляд на стан сп'яніння; ОСОБА_3 - працівника ВП № 1 Хмільницького РВП ГУ НП у Вінницькій області, який був присутній під час проведення його огляду; ОСОБА_4 , який відбирав пояснення у працівників поліції та якому відомі обставини у справі; ОСОБА_5 - лікаря КНП «ВОКПЛ ім. акад. Ющенка», який проводив його огляд та склав висновок, долучений до матеріалів справи; Озерського Е.Е. - прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури, якому відомі обставини справи; ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - поліцейських, які зупинили та доставили його до медичного закладу; ОСОБА_8 , який був очевидцем події його зупинки;
- про закриття провадження у справі з тих підстав, що наявні у справі матеріали свідчать про істотні порушення процедури виявлення та фіксації правопорушення, у тому числі незаконне фактичне адміністративне затримання без належного оформлення, проведення огляду в неуповноваженому закладі, відмову у більш точних лабораторних дослідженнях та приниження гідності, а також про наявність незалежних медичних досліджень, які підтверджують тверезість ОСОБА_1 ; єдиний доказ у справі - висновок № 0577 КНП «ВОКПЛ ім. Ющенка» - походить від неналежного суб'єкта, отриманий унаслідок грубого порушення закону й суперечить об'єктивним даним, а отже, не може визнаватися належним та допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.; після того, як поліцейським стало відомо, що ОСОБА_1 - прокурор, їхнє ставлення помітно змінилося: вони почали активно телефонувати третім особам, доповідаючи, що зупинили «прокурора», і узгоджувати подальші дії; рішення про направлення його на огляд фактично формувалося під впливом сторонніх осіб, а не як самостійне рішення поліцейського, засноване на безпосередньому й об'єктивному сприйнятті ознак сп'яніння; під час руху поліцейські застосовували проблискові маячки та звукові сигнали, рухалися з перевищенням швидкості, хоча ОСОБА_1 не чинив опору, строк у дві години для доставлення на огляд явно не був вичерпаний, а реальної необхідності в «невідкладності» не існувало. Фактично з моменту прибуття до медичного закладу свободу ОСОБА_1 було обмежено та стосовно нього було здійснено адміністративне затримання; при цьому протокол адміністративного затримання відповідно до ст. 260-261 КУпАП не складався і в матеріалах справи відсутній, права, передбачені ст. 268 КУпАП (у тому числі право на захисника та конфіденційний зв'язок із ним), ОСОБА_1 в належній формі не роз'яснювалися, доступ до адвоката фактично блокувався постійною присутністю поліцейських.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Макаренко О.О. заявив ряд клопотань, зокрема про повернення справи на доопрацювання з підстав порушення прав ОСОБА_1 , виклик лікарів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , які проводили огляд ОСОБА_1 та щодо приєднання до справи адвокатського запиту та документів наданих на запит, які підтверджують, що лікар ОСОБА_5 не мав права проводити огляд ОСОБА_1 у зв'язку з не проходження підвищення кваліфікації.
Стороною захисту, крім іншого, долучено до справи також копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння № 249 від 18.09.2025 року.
В судовому засіданні було оглянуто наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудних камер поліцейських. Зокрема, з відео вбачається, що в момент, коли поліцейські підійшли до автомобіля, ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні за кермом автомобіля. При цьому ОСОБА_1 не заперечує, що керував автомобілем. Після перевірки документів, працівники поліції пропонують ОСОБА_1 відкрити багажник для перевірки, на що ОСОБА_1 погоджується. З відеозапису вбачається, що у працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп'яніння та керував в такому стані транспортним засобом. На пропозицію поліцейського пройти огляд на місці зупинки або в наркологічному диспансері ОСОБА_1 відповідає, що згоден пройти огляд в наркологічному диспансері. В приміщенні наркологічного диспансеру поліцейський неодноразово пропонує ОСОБА_1 пройти огляд з допомогою пристрою «Драгер», на що ОСОБА_1 стверджує, що хоче в туалет, потім хоче води. Тривалий час ОСОБА_1 не проходить огляд на стан сп'яніння, що розцінюється лікарем, як відмова від огляду.
Дослідивши докази, наявні у справі, заслухавши особу, щодо якої складено протокол, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року№1452/735 (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).
За ч. ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують ї х увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що і мало місце в даному випадку.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити, зокрема, чи правильно складений протокол та інші матеріали про адміністративне правопорушення, чи витребувані необхідні додаткові докази.
Перевіривши наявні у справі документи суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено правильно, до протоколу долучено необхідні матеріали, суд не знайшов підстав для задоволення клопотань ОСОБА_1 та захисника Макаренка О.О. про повернення справи на доопрацювання.
Суд також не знайшов підстав для задоволення клопотань ОСОБА_1 та захисника Макаренка О.О. про виклик свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , оскільки обставини, які згідно тверджень ОСОБА_1 та його захисника адвоката Макаренка О.О. мають повідомити вказані свідки, не належать до предмету доказування в даному провадженні та не мають відношення до вказаної справи. Суд також вважає недоцільним викликати та допитувати в якості свідків ОСОБА_8 , лікарів ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , поліцейських ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , оскільки все, що відбувалося після зупинення автомобіля ОСОБА_1 поліцейськими, зафіксовано на відеозапису з нагрудних камер поліцейських, який був досліджений судом, тому суд вважає, що таке клопотання направлене на затягування розгляду справи.
Відеозапис, який долучено до справи і був досліджений судом, повністю підтверджує те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Scoda Octavia з державним номером НОМЕР_2 та був зупинений поліцейськими в зв'язку з порушенням водієм ПДР України, тобто правомірно. Працівники поліції відчули запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 , про що йому повідомили та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або у медзакладі. При цьому поліцейські поводилися ввічливо, тактовно, не вчиняли будь-яких протиправних дій щодо ОСОБА_1 , і саме він наполіг, щоб огляд проводився у наркодиспансері. В медичному закладі працівники поліції та лікар неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотеста, однак ОСОБА_1 не зробив цього, натомість робив вигляд, що розмовляє з кимось по телефону, заявляв, що йому потрібно у вбиральню, він хоче води, тощо. Така поведінка ОСОБА_1 в наркологічному диспансері вказує на те, що він навмисно ухилився від проходження огляду на стан сп'яніння, намагаючись зробити вигляд, що природні потреби заважають йому це зробити.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна, зокрема як водій проходити відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського.
Суд вважає, що твердження ОСОБА_1 про те, що працівники поліції діяли упереджено, знущалися над ним, незаконно його затримали без складення відповідного протоколу, обмежили його права та свободи, не надали йому можливість скористатися правовою допомогою, не відповідають дійсності та повністю спростовуються відеозаписами з нагрудних камер поліцейських. Зокрема, в зв'язку з тим що саме ОСОБА_1 виявив бажання проходити медичний огляд у наркодиспансері, його туди і доставили на службовому автомобілі поліції. Далі в поліцейських був обов'язок забезпечити проведення огляду лікарем, зафіксувавши все на безперервний відеозапис. Саме тому вони ввічливо просили ОСОБА_1 не залишати приміщення лікарні, не тікати, жодного наказу йому ніхто не висловлював. Для забезпечення безперевної відеофіксації поліцейський не дозволив ОСОБА_1 повністю зачинити двері туалету, при цьому ніхто не знімав самого ОСОБА_1 в туалеті, не намагався зайти туди чи зазирнути, тому в ОСОБА_1 була можливість справити свої природні потреби, і не один раз. На його прохання йому надавали воду та кілька разів водили в туалет. В ОСОБА_1 була можливість зв'язатися з захисником, оскільки він мав при собі телефон і постійно ним користувався без будь-яких обмежень чи зауважень з боку поліцейських.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №457365 від 18.09.2025 складеного відносно ОСОБА_1 . Його винуватість також доводиться направленням на проходження медичного огляду на стан сп'яніння, висновком медичного огляду № 0577 від 18.09.2025 року, а також відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, про які згадувалося вище у постанові.
Таким чином, зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Встановлені обставини свідчать про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що він був тверезий та дані висновку медичного огляду № 249 від 18.09.2025 року, оскільки ОСОБА_1 не обвинувачують у керуванні транспортним засобом в нетверезому стані. ОСОБА_1 був зобов'язаний пройти медичний огляд на вимогу поліцейського після зупинки, однак він фактично відмовився це зробити. Крім того висновок Калинівської ЦРЛ № 249 від 18.09.2025 року викликає обґрунтований сумнів щодо його правдивості, оскільки згідно з ним ОСОБА_1 отримав результат аналізу у вказаній лікарні в м. Калинівка о 10:58 18.09.2025, в той час як протокол щодо нього був складений в цей же день в м. Вінниці о 10:32, що враховуючи відстань між зазначеними лікарнями у 35 км та час добирання 45 хвилин автомобілем, на думку суду, є маловірогідним.
Дії ОСОБА_1 утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про закриття справи, оскільки воно, на думку суду, є необґрунтованим, викладені в ньому обставини спростовуються сукупністю доказів, дослідженими в судовому засіданні та наведеними вище.
На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284, 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі шістсот п'ять гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя :