Cправа № 127/35633/25
Провадження № 1-кс/127/13843/25
Іменем України
13 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження №12025020010001461, внесеного до ЄРДР 10.11.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в місті Вінниця, Вінницької області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020010001461 від 10.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_7 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 02.09.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 220-РС, солдата ОСОБА_7 , призначено на посаду гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно вимог п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
17.03.2014 ОСОБА_8 Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України оголошено часткову мобілізацію та після його затвердження 17.03.2014 Верховною Радою України цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розпочався особливий період.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та триває до теперішнього часу.
Солдат ОСОБА_7 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової служби призваний по мобілізації, гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
13.09.2025, перебуваючи за місцем служби - в місці тимчасового розташування батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , у АДРЕСА_2 , у солдата ОСОБА_7 , виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, 13.09.2025, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, солдат ОСОБА_7 самовільно, без поважних причин залишив місце служби, а саме місце розташування батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , у АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби понад три доби, перебуваючи за місцем проживання у м. Вінниці до 11.11.2025, поки не був затриманий працівниками Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
За час відсутності за місцем служби у військовій частині, солдат ОСОБА_7 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про самовільне залишення місця служби не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
З огляду на вищеописані обставини, а також беручи до уваги наявність здобутих доказів, які в сукупності є достатніми для прийняття відповідного рішення:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Вінниці, Вінницької області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України,-
повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишені місця служби, вчиненому військовослужбовцем (крім строкової служби) без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.
Підозра ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України обґрунтовується наступними доказами: повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині з додатками, іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому, жодного разу військовослужбовець ОСОБА_7 до органу досудового розслідування не з'явився та про причини не повернення на військову службу не пояснив.
Оскільки в даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого законом визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, тобто тяжкий злочин, у зв'язку із чим може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, необхідно врахувати ситуацію, яка склалась в Україні, адже підозрюваний, перебуваючи на волі, може розголосити відомі йому відомості, що містять державну таємницю, громадянам та військовослужбовцям інших держав, що може завдати істотної шкоди суверенітету та територіальній цілісності України, а також підірвати боєздатність Збройних Сил України.
Питання щодо обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не ставиться, оскільки лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить в подальшому виконання підозрюваним ОСОБА_7 усіх процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.
Відповідно до ч. 4 п. 3 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_7 , жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК не забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання з ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_7 в умовах сьогодення, суспільний осуд, а також враховуючи те, що у зв'язку із тяжкістю вчиненого злочину, підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, керуючись ст. 40, 131, 132, 177, 183 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, слідчому судді пояснила, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, військовослужбовець, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимий.
Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, наявність судимості та кримінальних проваджень, які перебувають на розгляді в суді, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, а тому, з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_7 неодноразово порушував обрані відносно нього запобіжні заходи в тому числі і заставу, в рамках інших кримінальних проваджень, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення підозрюваному розміру застави.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_7 , тобто до 16 години 45 хвилин 09 січня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити до 09 січня 2026 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_9