Справа № 127/21118/25
Провадження № 1-кп/127/752/25
14.11.2025 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Вінниці, кримінальне провадження, відомості про яке внесені 01 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020010000730 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 14.01.2025 № 26/2025, який затверджено Законом України від 15.01.2025 № 4220-ІХ, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб, 26.04.2024 близько 22 години 14 хвилин, перебуваючи поблизу магазину «АТБ», який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 50А, помітив на землі поруч із магазином належний раніше незнайомій ОСОБА_6 велосипед марки «Cross Bike 29» червоно-чорного кольору. Після цього, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного велосипеду.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , близько 22 години 14 хвилин, підійшов до вказаного велосипеду марки «Cross Bike 29» червоно-чорного кольору, вартістю, згідно висновку експерта 5079,00 гривень, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, взяв вищевказаний велосипед. Після цього, ОСОБА_4 , тримаючи викрадений велосипед, сів на останній та залишив місце вчинення злочину, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_6 та матеріальну шкоду на суму 5079,00 гривень.
До проведення підготовчого судового засідання між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого, у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, 03 липня 2025 року укладено угоду про визнання винуватості.
Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за: - ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану. Погоджено сторонами призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті він скоїв інкриміноване діяння та зазначив, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості, пообіцявши, що в майбутньому такого більше ніколи не повториться.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого і ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила суд затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання.
Потерпіла ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з'явилася, проте надала суду письмову заяву в якій просила суд провести судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_4 у її відсутність. Щодо задоволення угоди про визнання винуватості укладену між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого, не заперечувала. Оскільки, завдана злочином шкода її відшкодована в повному обсязі, а відтак матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_4 вона не має.
Заслухавши думку прокурора, захисника та показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 цього Кодексу.
Винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, що полягає у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 185 К України), є доведеною та підтверджується показаннями самого обвинуваченого, який вину визнав та повідомив обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає переконливим доказом його винуватості з підстав їх належності та допустимості.
Так, ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся та пояснив суду, що дійсно за обставин викладених в обвинувальному акті він вчинив інкриміноване діяння. Про вчинене жалкує в чому щиро розкаюється.
Обвинувачений додатково зазначив, що до вчиненого ставиться самокритично та шкодує, що так сталось.
Аналіз вказаних доказів у справі свідчить, що винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення є доведеною та підтверджується показаннями обвинуваченого, який вину визнав та повідомив обставини вчинення ним кримінального правопорушення.
За таких обставин, суд вважає вказані докази достатні для надання юридичної оцінки дій обвинуваченого та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке вчинено ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів. Потерпіла ОСОБА_6 надала суду письмову заяву в якій надала згоду щодо затвердження угоди укладеної між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого про визнання винуватості з визначеною мірою покарання. Претензій майнового та немайного характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_6 не має, оскільки шкода завдана кримінальним правопорушенням потерпілій відшкодована в повному обсязі, що додатково підтверджується письмовою заявою потерпілої ОСОБА_6 , яка наявна при матеріалах кримінального провадження.
Таким чином, з матеріалів судового провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчинені кримінального правопорушення визнав у повному обсязі в чому щиро розкаявся; активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення; в добровільному порядку відшкодував завдані збитки; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття; активне сприяння розкриття кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 є вірною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, особу винного, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого у виді щирого каяття, активного сприяння розкритті кримінального правопорушення, добровільного відшкодування завданого збитку. Відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди та призначає узгоджене сторонами вид і міру покарання, відповідно до угоди про визнання винуватості від 03 липня 2025 року, укладеної між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого.
Крім того, на підставі ст. 124 КПК України, із ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні до висновку експерта №1047/25-21 від 05.05.2025, становлять 1272 грн. 24 коп.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368-370, 374, 468, 470, 472, 474, 475 КПК України та ст.ст. 60, 65, 185 КК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 03 липня 2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020010000730.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 14.11.2025.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 1272 грн. 24 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
-кросівки торгової марки «Nike», чорно-білого кольору; спортивну кофту торгової марки «Drapp», чорно-білого кольору; спортивні штани торгової марки «Drapp», чорного кольору, які передано ОСОБА_4 на відповідальне зберігання, залишити у власності останнього;
-DVD-R диск із відеозаписом із камер відео-спостереження, які розташовані у приміщенні та на фасаді магазину «АТБ», що за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 50А, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України. Клопотання про його скасування місцевим судом може подаватися прокурором у разі невиконання умов угоди про визнання винуватості згідно зі ст. 476 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: