Cправа № 127/35418/25
Провадження № 1-кс/127/13759/25
Іменем України
11 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12025020010001274 внесеного до ЄРДР 11.09.2025, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в місті Вінниця, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 ..
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що слідчим відділенням проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020010001274 від 11.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що стрілець 1 штурмового спеціалізованого відділення 1, штурмового спеціалізованого взводу, штурмової спеціалізованої роти, військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Так, ОСОБА_4 , був обізнаний в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася та діє по цей час.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України стрілець 1 штурмового спеціалізованого відділення 1, штурмового спеціалізованого взводу, штурмової спеціалізованої роти, військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 27.08.2025 року, у вечірній час ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 , перебували в нічному клубі «Мілорд», що по вулиці Івана Дзюби, 4, у місті Вінниці, де помітили раніше не відомого їм ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вже був в стані алкогольного сп'яніння та продовжував вживати спиртні напої.
У цей час, в ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник спільний злочинний умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_7 із застосуванням до нього насильства, про що вони усно домовились між собою, вступивши таким чином у попередню змову між собою.
27.08.2025 року, близько 23.40 години, ОСОБА_7 вийшов з приміщення нічного клубу «Мілорд», шо по вулиці Івана Дзюби, 4, у місті Вінниці, де на парковці попередньо вказаного клубу, до нього підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які помітили мобільний телефон марки «Samsung Note 20 Ultra», який знаходився у руках ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи спільно, умисно, відкрито, з корисливих спонукань, ОСОБА_6 , шляхом ривка, незаконно заволодів належним ОСОБА_7 мобільним телефоном марки «Samsung Note 20 Ultra», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-картками мобільних операторів № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 .
В подальшому, реалізуючи попередню змову і спільний злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, опираючись на дії один одного, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи відкрито, ОСОБА_4 почав знімати з ОСОБА_7 рюкзак, який знаходився в останнього на спині, однак потерпілий почав чинити опір, тримаючи рюкзак рукою. В цей же час ОСОБА_4 , розуміючи свою перевагу у фізичній силі, з метою подолання опору, наніс ОСОБА_7 два удари кулаком руки по обличчю, застосовуючи таким чином насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, внаслідок чого останній зігнувся і перестав чинити опір, отримавши легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі та крововиливів в сполучні оболонки правого ока.
Після цього, подолавши опір ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 діючи відкрито, спільно, умисно, з метою власної наживи, забрали в потерпілого рюкзак з його особистими речами, безпровідною гарнітурою «Apple AirPods» та грошовими коштами в сумі десять тисяч гривень, з руки зняли наручний годинник марки «Samsung Galaxy Watch 5 44mm SM-R910» та з кишені штанів забрали грошові кошти в сумі дві тисячі п'ятсот гривень.
Заволодівши зазначеним речами та грошовими коштами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишили місце скоєння злочину та розпорядилися ними на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 30914 (тридцять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень.
При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, 07 листопада 2025 року, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю міста Вінниці, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, -
повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 12.09.2025 та про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.09.2025 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави. Строк тримання під вартою рахувати з дня винесення ухвали суду, тобто з 16.09.2025 по 12.11.2025 включно.
Вважаю, що обраний запобіжний захід відповідає обставинам кримінального провадження та особі обвинуваченого.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 , вчинив умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, а тому без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк, він зможе ухилятися від органу досудового розслідування та суду, залишивши район, область та межі держави, де він проживає, що унеможливить своєчасне виконання слідчих (розшукових) дій та процесуальних рішень.
- незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні
Так, обвинувачений ОСОБА_4 , маючи змогу вільно пересуватися, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою схилення їх до зміни показань, маючи їх анкетні дані, які йому стали відомі із наданих копій матеріалів кримінального провадження.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
особисте зобов'язання, є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
особиста порука, не може бути застосована, оскільки у нього відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
домашній арешт, є недостатньо суворим запобіжним заходом, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
За таких обставин та беручи до уваги, що вказані вище ризики продовжують мати місце, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 197 КПК України, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки вчинено тяжкий злочин, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, зокрема обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню направлено до суду, проте підготовче судове засідання не проведено, а строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого спливає.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
З аналізу зібраних по кримінальному провадженню доказів, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місця проживання, не одружений, має на утриманні двох дітей, військовослужбовець, раніше судимий.
Органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання наведено низку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання встановлено, що строк тримання ОСОБА_4 під вартою закінчується 12.11.2025.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи наведене, а також обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 , наслідки в результаті кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою обвинуваченого не зменшилися, тривають та ОСОБА_4 може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 193, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 години 25 хвилин 09 січня 2026 року, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали визначити до 09 січня 2026 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_8