Справа №: 148/1509/24
Провадження № 3-в/148/6/25
14 листопада 2025 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 5 (п'ять) років, призначеного постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.07.2024.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.07.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.
06.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про звільнення від заходу адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що посвідчення водія у нього не вилучалось та до органів сервісного центру він його не здав, оскільки не знав про необхідність здачі посвідчення водія. Також зазначив, що не оплатив штрафи за постановами складеними поліцейськими за керування без посвідчення водія, які передували складенню протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Мельник Ю.М. у судовому засіданні послався на ст. 22 та ст. 39 КУпАП. В обґрунтування вказав, що ОСОБА_1 протягом року не вчинив жодного адміністративного правопорушення, штраф в повному розмірі оплатив 26.07.2024, а тому, відповідно до ст. 39 КУпАП, вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню. Також зазначив, посилаючись на ст. 22 КУпАП, що правопорушенням не було завдано значної матеріальної, фізичної чи моральної шкоди, а тому просить звільнити ОСОБА_1 від додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 5 (п'ять) років.
Розглянувши заяву, вислухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає заяву не підлягаючою задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 298 КУпАП передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Окрім того, обов'язковість виконання судового рішення передбачена статтею 129-1 Конституції України. Згідно з цією статтею, судове рішення є обов'язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку.
У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно чинного законодавства, в порядку виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення, розглядаються лише справи про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, що передбачено ст. 301 КУпАП.
Судом встановлено, що постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.07.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.
ОСОБА_1 правом оскарження постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку не скористався.
Посилання захисника на малозначність вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 22 КУпАП суд до уваги не бере, оскільки це порушує процесуальний порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення, а саме ст. 22 КУпАП застосовується під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а не в порядку виконання постанови про накладення адміністративних стягнень.
Окрім того ст. 22 КУпАП містить застереження її застосування у якому зазначено, що положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених … частинами другою - п'ятою статті 126, … цього Кодексу.
Посилання захисника на ст.39 КУпАП суд відхиляє, оскільки дана стаття має інформаційний/загальний характер, що встановлює основні принципи та поняття, а саме встановлює строк, після якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню та не може бути підставою для скасування адміністративного стягнення.
Також вважаю необхідним зазначити, що положеннями КУпАП не передбачено процесуальної можливості та, відповідно повноважень суду, для дострокового звільнення від виконання додаткового адміністративного покарання.
Статтею 317-1 КУпАП передбачено, що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265 - 1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.
Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, являє собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (40800,00 грн) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Повноваженнями про дострокове звільнення від додаткового адміністративного покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений.
Санкція ч.5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною, спеціальною нормою, яка передбачає відповідальність особи, яка не має права керування транспортним засобом, однак здійснює таке керування повторно, протягом року, після притягнення її до адміністративної відповідальності саме та таке керування. При цьому дана санкція встановлює обов'язкове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 5 до 7 років.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дострокове звільнення ОСОБА_1 від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 5 (п'ять) років, накладеного постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 04.07.2022, суперечить засадам притягнення до адміністративної відповідальності осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень та завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому в такому звільненні необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 301, 304 КУпАП, суддя,,
Відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в звільненні від заходу адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років за постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.07.2024 по справі № 148/1509/24.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Дамчук