Справа № 591/6679/25
Провадження №2/574/355/2025
17 листопада 2025 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовує тим, що 11.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №180330258 на суму 11250,00 грн., у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та відсотків.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. На виконання договору факторингу 1 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали реєстр прав вимоги №168 від 11.01.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором. На виконання договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписали реєстр прав вимоги №10 від 31.07.2023 до договору факторингу 2, з яким від ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №29/05/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС'відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників б/н від 29.05.2025 за договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 47685,86 грн. з яких: 11249,09 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 36436,77 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
На підставі викладеного ТОВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №180330258 від 11.09.2021 року в розмірі 47685,86 грн. та судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн..
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 20.08.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник ТОВ «ФК «ЕЙС» в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглянути за відсутності представника позивача та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався та заяву про розгляд справи без його участі не подавав.
З врахуванням вказаних обставин та положень ст.280 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки, сторони у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.09.2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №180330258 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Відповідно п.1.3. договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 11250 грн. 00 коп. одразу після укладення договору, який має бути повернено до 10.12.2021 р.
Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання ( п.1.6. договору).
На момент укладення цього договору сторони дійшли згоди, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 10.12.2021 р. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість календарних дні, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (п.1.7 договору).
Пунктом 1.9. договору встановлено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: п.1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п.1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70% річних, що становить 1,98% від суми кредиту за кожний день користування ним; п.1.9.2 за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється індивідуальною процентною ставкою в розмірі 506,00% річних, що становить 1,39% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті; п.1.9.3. якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50% річних, що становить 2,10% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст.212 ЦК України сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим договором щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду, є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п.1.8. цього договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,98% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.
Згідно п.2.2.1.1. позичальник має право: достроково повернути кредит, як одним платежем, так і частинами, при цьому у разі дострокового повернення кредиту позичальник сплачує проценти за користування грошовими коштами лише за фактичну кількість днів користування кредитом. У випадку повернення суми кредиту та процентів раніше визначеного терміну (раніше спливу визначеного строку) у неповному обсязі - кредитодавцем здійснюється відповідний перерахунок зобов'язань позичальника, який надається позичальнику в його особистому кабінеті. Дострокове повернення кредиту може бути здійснено після виконання позичальником зобов'язань, строк виконання яких настав, а саме: зобов'язань щодо повернення нарахованих і прострочених процентів, передбачених договором; сплатити проценти за користування кредитом, виходячи з фактичного залишку суми кредиту та строку користування кредитом (п.2.2.1.2. договору).
Відповідно п.4.1. договору невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Згідно п.4.4. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
11.09.2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» через АТ «КБ «Глобус» перерахувало ОСОБА_1 11250,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_5, призначення платежу: переказ коштів згідно договору №180330258 від 11.09.2021, ОСОБА_1 , код 3598711078, для зарахування на платіжну карту № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Мoneyveo SFD Visa Transfer, що вбачається з платіжного доручення.
Згідно з витребуваної судом інформації з АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , а також й інші платіжні картки. За період з 11.09.2021 по 16.09.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_3 було зараховано платіж у сумі 11250,00 грн.. Номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_3 , та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .. Повний номер рахунку картки № НОМЕР_5 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) - НОМЕР_3 та відкритий банківський рахунок НОМЕР_6 . Та надано виписку про рух коштів по картці від 29.08.2025 р. по даному рахунку за період з 11.09.2021 р. по 16.09.2021 р., яка містить зарахування 11.09.2021 р. на суму 11250,00 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. Відповідно до п.п 2.1, 2.2 зазначеного договору факторингу ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов'язалося відступити за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняти права вимоги до позичальників, зазначених у реєстрах прав вимог.
28.11.2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладена додаткова угода №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, якою сторони дійшли згоди викласти п.8.2. договору в наступній редакції: «8.2. строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором». Всі інші умови договору залишаються без змін.
Додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року від 31.12.2020 року, укладеною між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», договір факторингу викладено в новій редакції. Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, у тому числі відступати права вимоги на користь третіх осіб.
31.12.2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року включно. У випадках, не передбачених цією додатковою угодою, сторони керуються положеннями договору.
11.01.2022 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги №168 від 11.01.2022 року.
Відповідно витягу з Реєстру прав вимоги №168 від 11.01.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №180330258 від 11.09.2021 р. в сумі 33271,40 грн., з яких: 11249,09 грн. - заборгованість по основному боргу, 22022,31 грн. - заборгованість по відсоткам.
31.12.2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023 року включно. У випадках, не передбачених цією додатковою угодою, сторони керуються положеннями договору.
31.12.2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024 року.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до п.2.1. зазначеного договору факторингу клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
03.08.2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року.
30.12.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024 року.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором за кредитним договором №180330258 від 11.09.2021 р. в сумі 47685,86 грн., з яких: 11249,09 грн. - заборгованість по основному боргу, 36436,77 грн. - заборгованість по відсоткам.
Відповідно розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №180330258 від 11.09.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 47685,86 грн., яка складається з: 11249,09 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 36436,77 грн. - заборгованості за відсотками (а.с.69).
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №29/05/25-Е, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід'ємною частиною договору.
Відповідно додатку №1 до договору факторингу №29/05/25 від 29.05.2025 року Реєстр боржників до договору факторингу №29/05/25 від 29.05.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №180330258 від 11.09.2021 р. в сумі 47685,86 грн., з яких: 11249,09 грн. - заборгованість по основному боргу, 36436,77 грн. - заборгованість по відсоткам.
З виписки з особового рахунку за кредитним договором №180330258 від 11.09.2021 року ОСОБА_1 заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором станом на 05.06.2025 (включно) складає 47685,86 грн., яка складається з: 11249,09 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 36436,77 грн. - прострочена заборгованості за процентами. Станом на 05.06.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріалами справи підтверджено укладення відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем кредитного договору з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання ним своїх зобов'язань за вищевказаним договором, як на користь первісного кредитора, так і на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС», до якого перейшло право вимоги за вказаним договором.
На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним між ним та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», суд приходить до висновку, що право позивача, до якого перейшло право вимоги за ним, порушене і підлягає захисту, а тому з відповідача на його користь необхідно стягнути заборгованість за вказаним договором в розмірі 47685,86 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 року, додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 року Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 року, додаткову угоду №25770580685 до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 від 30.05.2025, акт прийому-передачі наданих послуг (який є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025) від 05.06.2025 року, копію свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю.
З акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 року (який є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025) вбачається, що загальна сума наданих послуг складає 7000,00 грн., а саме: складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №180330258 від 11.09.2021 (2 год. - вартість послуги 5000,00 грн.); вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором №180330258 від 11.09.2021 (2 год. - вартість послуги 1000 грн.); підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №180330258 від 11.09.2021 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 (1 год. - вартість послуги 500,00 грн.); підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №180330258 від 11.09.2021 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 (1 год. - вартість послуги 500,00 грн.).
Проте, враховуючи складність даної справи, яка відноситься до категорії малозначних, суд вважає заявлений до відшкодування розмір судових витрат на правничу допомогу необґрунтованим та явно завищеним.
Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи, обсяг об'єктивно необхідного часу для надання послуг адвокатом у даній справі, суд вважає обґрунтованим розмір вказаних витрат в сумі 5000,00 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.
Оскільки позов підлягає повному задоволенню, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також необхідно стягнути, понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №180330258 від 11.09.2021 року в розмірі 47685 (сорок сім тисяч шістсот вісімдесят пять) грн. 86 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та на правову допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження юридичної особи: 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя Т.Р. Гук