Рішення від 17.11.2025 по справі 511/3028/25

Справа № 511/3028/25

Провадження № 2/517/428/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

секретаря судових засідань Грабовій І.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача, аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) платника, але не менше, ніж 50 % від прожиткового мінімуму на одну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 05 вересня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , який проживає разом з позивачем та знаходяться на її утриманні.

Відповідач ОСОБА_2 на хронічні захворювання не страждає, інших дітей на утриманні не має, перебуває на військовій службі у Збройних силах України.

З січня 2024 року відповідач не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання спільної дитини.

За таких обставин, позивачка вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 30.10.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Позивачка у судове засідання не з'явилася до матеріалів справи додала заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без її участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, в якій справу просить розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є зокрема, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши і об'єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що складено Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 338 від 20 грудня 2022 року та було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.14).

Під час шлюбу у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 (а.с. 12).

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що батько дитини належної матеріальної допомоги дитині не надає, є працездатним, фізично здоровим та не має на утриманні інших осіб.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У відповідності до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», встановлено з 01.01.2025 року прожитковий мінімум дітей віком до 6 років складає - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років складає - 3196 гривень.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Позивач заявила вимогу про стягнення аліментів з батька дитини на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) платника, але не менше, ніж 50 % від прожиткового мінімуму на одну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 05 вересня 2025 року

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є особою працездатного віку, не є платником аліментів на інших дітей, непрацездатних членів сім'ї та інших осіб, яких зобов'язаний утримувати не має. Дитина знаходяться на повному утриманні матері, що підтверджується матеріалами справи, тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Крім того, відповідачем до початку розгляду справи по суті, позовна заява про стягнення з нього аліментів на утримання дитини була визнана у повному обсязі та будь-які заперечення суду не надав.

Таким чином, враховуючи встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги перебування дитини на повному матеріальному забезпеченні позивача, з урахуванням того, що батьки мають рівні зобов'язання по утриманню дитини, виходячи з рекомендованого грошового рівня забезпечення дитини відповідного віку, встановленого законом, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Таким чином, аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з відповідача з 05.09.2025, тобто з дня звернення позивача з цим позовом до суду, і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів, суд допускає до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Оскільки згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 191, 192 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) платника, але не менше, ніж 50 % від прожиткового мінімуму на одну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05 вересня 2025 року.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя:

Попередній документ
131840451
Наступний документ
131840453
Інформація про рішення:
№ рішення: 131840452
№ справи: 511/3028/25
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 19.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Захарівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (30.10.2025)
Дата надходження: 29.10.2025
Предмет позову: про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
Розклад засідань:
17.11.2025 08:30 Фрунзівський районний суд Одеської області