Справа №516/327/23
Провадження №2/516/2/25
03 листопада 2025 рокум.Теплодар
Теплодарський міський суду Одеської області у складі:
головуючої судді - Ширінської О.Х.,
за участі секретаря - Дарієнко М.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Реви С.Л. ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідачів і третьої особи - Івченка В.Б. ,
розглянувши вікдритому судовому засіданні в залі суду м. Теплодар Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_7 , про визнання батьківства померлої особи -
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_5 , звернулася із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_7 , про визнання батьківства померлої особи.
Рух справи у суді.
Після надходження адресною довідки щодо місця реєстрації відповідачів 22.05.2023 року, ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 22.05.2023 року по вказаній справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження, справу призначено у підготовче судове засідання на 14.06.2023.
Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 05.06.2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по даній цивільній справі.
Представником відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - адвокатом Івченко В.Б. 30.06.2023 до суду подано відзиви на позов.
02.10.2023 року до суду від представника позивачки - адвоката Полубок Н.А. надійшла заява про зміну предмету позову.
Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 02.10.2023 року за клопотанням позивача судом витребувано у державного нотаріуса Теплодарської міської нотаріальної контори Одеської області Панасюк А.В. (м. Теплодар, вул. Комунальна, 3) належним чином завірену копію спадкової справи, яка була відкрита після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 03.04.2024 рокудо участі в справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, громадянку Республіки Білорусь - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 12.11.2024 по справі призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі зупинене на час проведення експертизи.
Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 17.01.2025 провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду. Експертне дослідження проведено не було.
Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 28.05.2025 по справі призначено ще одну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі зупинене на час проведення експертизи.
15.09.2025 року на адресу Теплодарського міського суду Одеської області надійшла вказана цивільна справа з висновком експерта № 807 від 17.07.2025, відповідно до ухвали суду від 28.05.2025.
Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 15.09.2025 провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулася до суду із вище вказаним позовом, який в ході підготовки справи до розгляду змінила щодо предмету позову.
У зміненому позові представник позивача - адвокат Полубок Н.А. зазначила, що позивач ОСОБА_1 з 2011 року знаходилась у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 , з яким проживала однією сім'єю як чоловік та дружина разом у його садовому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 .
Під час сумісного проживання, їх відносини мали ознаки фактичної сім'ї, що є складовою шлюбу між чоловіком та жінкою: проживали разом, мали взаємні права та обов'язки, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та несли спільні витрати, спільне харчування, здійснювали купівлю майна для сумісного користування, здійснювали витрати на утримання житла та його ремонт, надавали взаємну допомогу.
Від даних стосунків, за час спільного проживання, у них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
У зв'язку з тим, що з батьком дитини ОСОБА_8 . ОСОБА_1 не перебувала у шлюбі, відомості про батька у свідоцтві про народження дитини були внесені відповідно до чинного законодавства, а саме до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
ОСОБА_8 за життя визнавав себе батьком, проте, у зв'язку з смертю не встиг визнати своє батьківство. Він піклувався про сина, займався його вихованням, гуляв, матеріально забезпечував, весь свій час приділяв вихованню сина і привселюдно визнавав своє батьківство щодо сина ОСОБА_5 .
Дана обставина підтверджується актом про встановлення факту проживання від 30.03.2023 року, складеного депутатом Теплодарської міської ради.
Встановлення факту батьківства ОСОБА_8 необхідно для захисту майнових та немайнових законних інтересів дитини, зокрема, для отримання спадщини.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком є ОСОБА_10 , відомості щодо якого внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 подано до Тепдодарської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому вбачається спір про право та позивач обрала спосіб захисту своїх прав в порядку позовного провадження.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, № 3 роз'яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.
Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному приміщенн, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, майна для спільного користування тощо).
Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад: висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, анкети, заяви, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
У пункті 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства вразі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Згідно норм вказаної статті, у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою як одного з батьків так і самою дитиною після досягнення нею повноліття.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при встановленні батьківства, суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини та відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Просила визнати батьківство ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Біляївка, Одеської області.
Внести зміни до актового запису № 1 від 03.01.2020 року, зареєстрованого Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : у графі «відомості про батька» замість запису « ОСОБА_10 » записати « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України»; у графі «відомості про дитину» прізвище дитини « ОСОБА_11 » змінити на « ОСОБА_12 », інші відомості залишити без змін.
Позиції сторін.
Позивач та її представник - адвокат Рева С.Л., яка діє на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 25.02.2025 року № 498, підтримали заявлені позовні вимоги і просили їх задовольнити з урахуванням висновку експерта № 807 від 17.07.2025, яким підтверджено, що померлий ОСОБА_8 може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з ймовірністю 99, 9999%. Просили задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі з наведених підстав.
Відповідач ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, оскільки вона перебувала у зареєстровано шлюбі із ОСОБА_8 , вони мають двох спільних дітей, які на сьогоднішній день повнолітні і мають власні родини. До своєї смерті ОСОБА_8 жив і з нею. Коли чоловік помер, вона займалася його похованням. Про те, що в нього є дитина від іншої жінки їй нічого не було відомо.
Відповідач ОСОБА_6 , третя особа - ОСОБА_7 безпосередньої участі у судовому засіданні не приймали.
Від ОСОБА_6 на адресу суду надходили клопотання про розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги не визнав.
Представник відповідачів та третьої особи - адвокат Івченко В.Б. позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки, на його думку, висновок експерта викликає сумніви.
Так, експерт у своєму висновку зазначає, з посиланням на методологічні рекомендації, що, через мутаційні зміни в одному з трьох локусів, було використано два локуси, тому не можливо надати однозначну відповідь щодо батьківства на 100 відсотків. Вважає, що експерт не міг визначати такий відсоток вірогідності батьківства, який він зазначив у своєму висновку.
Вважав би за доцільне опитати експерта та призначити повторну експертизу з цього питання, але його довірительниця, інтереси якої він представляє в суді, відповідач ОСОБА_13 , не бажає продовження судового розгляду та проведення будь-яких додаткових експертиз, тому він позбавлений можливості заявити подібне клопотання.
Крім того, представник Івченко В.Б. зауважив, що померлий ОСОБА_8 та ОСОБА_1 не перебували у фактичних шлюбних відносинах, оскільки ОСОБА_8 на той час перебував у шлюбних відносинах з своєю дружиною ОСОБА_3 , з якою був зареєстрований шлюб. Дане питання було предметом розгляду в суді і наразі рішенням суду, яке набуло чинності, доведено відсутність фактичних шлюбних відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 . Вони ймовірно мали періодичні інтимні стосунки, від яких народилася дитина - син ОСОБА_5 .
Просив відмовити у задоволення позовних вимог.
Як сторона позивача, так і сторона відповідачів відмовились від допиту заявлених ними раніше свідків і дана відмова прийнята судом, оскільки це є правом сторін.
Позиція та висновок суду.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У відповідності до частини першої статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини зазначено ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 03.01.2020 Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Батько дитини зазначений за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
ОСОБА_8 за життя перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Шлюб було зареєстровано 26.07.1980 Граденицькою сільською радою Біляївського району Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . На час розгляду справи в суді шлюб не було розірвано.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Позивач ОСОБА_1 у своєму позові і в судовому засіданні стверджувала, що біологічним батьком дитини є ОСОБА_8 , з яким вона проживала в АДРЕСА_1 з 2011 року до його смерті.
На підтвердження факту проживання з ОСОБА_8 позивач надала акти, посвідчені підписами свідків: сусідів, членів товариства, головою та заступником голови СТ «Радуга».
Відповідачі по справі заперечували факт спільного проживання як чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_1 .
Також зазначили, що факт спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_1 не був доведений в суді, про що є рішення Теплодарського міського суду від 25.04.2024, яке набуло законної сили, про відмову у задоволенні позову.
При цьому, стороною відповідачів не було спростовано можливості перебування в інтимних стосунках ОСОБА_8 та ОСОБА_1 .
Висновком експерта № 807 від 17.07.2025 р. судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи встановлено наступне.
Відповідно до методичних рекомендацій «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміні дітей)» (Київ 2012, 32 с.), з урахуванням можливих мутацій по одному локусу однозначно не можна робити висновок про виключення батьківства. Для виключення батьківства необхідна невідповідність щонайменше за трьома локусами. Тобто відмінність в одному локусі не є безумовною виключною ознакою. В умовах даної експертизи, формально таку відмінність можливо пояснити виникненням мутаційних змін в локусі СSF1PO у дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проведена оцінка вірогідності результатів генетичного аналізу вказує на те, що такий збіг можна вважати закономірним, тобто зумовленим кровним спорідненням між заявленим передбачуваним батьком та дитиною, з ймовірністю не нижче 99, 9999%.
Таким чином, молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що померлий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з ймовірністю 99, 9999%, таким чином батьківство практично доведене.
Враховуючи, що експертиза є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, суд приходить до висновку, що факт батьківства ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , доведений під час розгляду справи в суді.
Визнання ОСОБА_8 батьком малолітньої дитини відповідає інтересам малолітньої дитини.
Відповідно до статті 234 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Згідно підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
З огляду на вище наведене, заявлені позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 229, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати батьківство ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Біляївка, Одеської області.
Внести зміни до актового запису № 1 від 03.01.2020 року, зареєстрованого Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :
-у графі «відомості про батька» замість запису « ОСОБА_10 » записати « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України»;
-у графі «відомості про дитину» прізвище дитини « ОСОБА_11 » змінити на « ОСОБА_12 », інші відомості залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст рішення складений 14.11.2025.
Суддя: О.Х. Ширінська