Справа №468/2228/25
3/468/749/25
13.11.2025 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Звягіна О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП,
03.10.2025 року до суду надійшли матеріали справи, відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 поставлено у вину те, що вона 25.09.2025 року близько 11:40 год. за адресою м. Баштанка вул.. Полтавська, 56 в магазині «оптовий» здійснила продаж 1 пляшки горілки без марки акцизного збору, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, направила заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 156 КУпАП, присутність особи, яка притягається до відповідальності не є обов'язковою.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №722602 від 25.09.2025, в якому викладена суть поставленого у вину адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП ;
- письмові пояснення ОСОБА_1 ;
- протокол огляду та вилучення речей від 25.09.2025 та квитанція про отримання на зберігання речей та документів;
- фотоматеріали.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд вважає за потрібне зазначити таке.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Законодавцем встановлена відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, яка настає у разі роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктом вказаного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини регулюються Законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та іншими нормативно-правовими актами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
Торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною. При цьому, оптова торгівля - це діяльність з придбання і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.
Роздрібна торгівля - це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, зокрема на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.
Суб'єктами зазначених правопорушень можуть бути як посадові, так і фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ч. 1 ст. 256 КУпАП).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 поставлено у вину здійснення торгівлі алкогольними виробами без марок акцизного збору.
Однак, поліцейським в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, правильно не зазначено суть адміністративного правопорушення (повинно точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Так, поліцейський в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначає обов'язковий елемент об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а саме: не вказано, це була роздрібна чи оптова торгівля.
Крім того, у протоколі не зазначено, чи є ОСОБА_1 , відносно якої складено протокол, є суб'єктом господарювання (чи зареєстрована вона як підприємець), або є найманим працівником у суб'єкта господарювання, та не долучено до протоколу відповідних доказів, тоді як вказана обставина має значення для належної кваліфікації дій особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вказане свідчить про неконкретність висунутого обвинувачення та не дозволяє суду встановити обставини правопорушення, які мають істотне значення для розгляду справи та вирішення питання про доведеність вини правопорушника, оскільки суд розглядає справу тільки в межах висунутого звинувачення.
Таким чином, із матеріалів справи можна зробити лише один висновок - протокол про адміністративне правопорушення єдиний доказ наданий суду для підтвердження вини ОСОБА_1 , який до того ж складений з порушенням.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
В рішенні у справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».
В цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами КУпАП, справа розглядається в межах даних, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд приходить висновку про відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Таким чином, вилучені у магазині «Оптовик» 5 (п'ять) літрів горілки, згідно з протоколом огляду та вилучення речей від 25.09.2025 року та квитанцією № 76 про отримання на зберігання речей та документів, підлягають знищенню.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 1, 7, 9 КУпАП та керуючись ст.ст. 247, 283-285 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучені 25.09.2025 року 5 (п'ять) літрів горілки, які зазначені в квитанції про отримання речей і документів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення адміністративного правопорушення № 76 - знищити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.