Справа № 395/1490/25
Провадження № 2-а/392/41/25
06 листопада 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань Покуц І.С., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в місті Мала Виска, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор сектору поліцейської діяльності №1 (м. Новомиргород) ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Резніченко Володимир Сергійович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор сектору поліцейської діяльності №1 (м. Новомиргород) ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Резніченко В.С. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2025 року відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №5284565, про визнання її винною у скоєнні правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 3400 грн, за те, що ОСОБА_1 02.07.2025 року о 12:04 годині в м. Новомиргород по вулиці Соборності, 224 керувала транспортним засобом RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 під час проходження навчання в автошколі Новомиргородська НЗ ТСОУ в присутності спеціалістаз підготовки водіїв, яка знаходиться за адресою: м. Новомиргород, вул. Андрія Гурічева, 50. Вказану постанову вважає, незаконною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального та адміністаривного права, а тому підлягає скасування із наступних підстав. З 20.12.2024 року вона проходила навчання в автошколі Новомиргородської НЗ ТСОУ для підготовки водіїв категорії «В». В подальшому 11.03.2025 року здала теоретичний іспит. Згідно з успішним складанням теоретичного іспиту та показниками медичної довідки серія ЯЯУ № 017995 її було допущено до практичного водіння в автошколі Новомиргородської НЗ ТСОУ. 02.07.2025 року під час навчання водіння з спеціалістом з підготовки водіїв ОСОБА_2 на транспортному засобі RENAULT номерний знак НОМЕР_1 , який належить автошколі Новомиргородської НЗ ТСОУ, їх було зупинено невідомою особою. Після перевірки документів в спеціаліста з підготовки водіїв, нам було повідомлено про те, що претензій до мене і спеціаліста з підготовки водіїв не мають, і ми можемо продовжувати навчання. Проте як надалі з'ясувалось особа, яка нас зупинила є працівником Національна поліція України Департамент внутрішньої безпеки Кіровоградського управління. В подальшому даний працівник склав протокол та направив до Сектору поліцейської діяльності №1 (м. Новомиргород) відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВ ГУНП в Кіровоградській області для складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 сг. 126 КУпАІІ. 22.07.2025 року о 11 год. 19 хв. за адресою Кіровоградська область. Новоукраїнський район, м. Новомиргород, вул. А. Гурічева. 52, а саме за місцем мого працевлаштування відносно мене винесено постанову серія ЕНА № 5284565 у справі про адміністративне правопорушення, відповідно якою мене притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАІІ, що не місце вчинення адміністративного правопорушення. Нею, як учнем автошколи, не було вчинено жодного правопорушення. Жодних документів або протоколів під час зупинки складено не було, їй не повідомлялося про будь-які порушення з її боку. На момент керування транспортним засобом вона перебувала в процесі проходження навчання в автошколі Новомиргородському НЗ ТСОУ, яка знаходиться за адресою: м. Новомиргород, вул. Андрія Гурічева, 50 під керівництвом спеціаліста з підготовки водіїв ОСОБА_3 з підготовки водіїв автошколи допустив до керування транспортним засобом як учня, і вона діяла під його безпосереднім контролем та виключно в межах навчального процесу, оскільки станом на момент зупинки транспортного засобу, а саме 02.07.2025 року, нею здійснювалось практичне заняття.
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та залучено до участі у справі, як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектора сектору поліцейської діяльності №1 (м. Новомиргород) ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ДПП Резніченка В.С.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Компанієць О.В., яка діє на підставі довіреності від 24.04.2025 року на адресу суду надіслала відзив, зареєстрований судом 19.09.2025 року за вх. № 9757, в якому вказує, що в діях поліцейського щодо винесення постанови відносно позивача порушень не було, оскаржувана постанова відповідає всім вимогам закону та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, стягнення застосовано без порушень, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративні правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, а тому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Надалі подала клопотання про проведення судового засідання без участі представника ГУНП в Кіровоградській області, у задоволенні позовних вимог просила відмовити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор сектору поліцейської діяльності №1 (м. Новомиргород) ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області в судове засідання не з'явився.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти, обставини та правовідносини.
Судом встановлено, що 22.07.2025 року інспектором сектору поліцейської діяльності №1 (м. Новомиргород) ВП №1 (м.Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Резніченком В.С. винесено постанову серії ЕНА №5284565 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Даною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., у разі несплати протягом 15 днів, подвійний розмір штрафу - 6800 грн.
Вказана постанова мотивована тим, що 02.07.2025 об 11 год 19 хв. в м. Новомиргород по вул. Соборності, а саме біля будинку 224, гр. ОСОБА_1 керувала транспортним засобів RENAULT CL10, державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не мала права керування даним транспортним засобом, чим порушила п.2.1 Правила дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.126 КУпАП.
Згідно копії свідоцтва серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , у період з 23.12.2024 до 13.01.2025 пройшла 64 години торетичної підготовки з керування транспортним засобом за відповідною програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В».
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність грунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).
Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно (постанова КЦС ВС від19.12.2019 по справі №520/11429/17).
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (постанова КЦС ВС від 17.12.2019 по справі №641/1793/17).
Суд в судовому засіданні за клопотанням позивача дослідив копію рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 07.08.2025 року у справі №395/1524/25, з якого встановлено, що ОСОБА_2 оскаржила постанову серії ЕНА №5283945 від 22.07.2025 року про адміністративне правопорушення якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, за те, що 02.07.2025 року о 12 годині 04 хвилин на вулиці Соборності, біля будинку №224 гр. ОСОБА_1 керувала автомобілем Renault Clio д.н.з. НОМЕР_1 не маючи відповідного права керування, а громадянка ОСОБА_2 передала керування даним автомобілем Renault Clio д.н.з. НОМЕР_1 громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим рішенням встановлено, що 02.07.2025 року позивач, як атестований спеціаліст (інструктор) у відповідності до Розділу 24 Правил дорожнього руху здійснювала навчання водінню автомобілем ОСОБА_1 , яка у відповідності до свідоцтва про закінчення теоретичної підготовки Серії PDR пройшла теоретичну підготовку з керуванням транспортним засобом за відповідною програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорії В, що підтверджується атестатом спеціаліста серії НОМЕР_3 від 11 серпня 2021 року та ОСОБА_2 здійснювала практичну підготовка ОСОБА_1 на спеціалізованому навчальному автомобілі Новомиргородської НЗ ТСОУ.
З даного рішення, слідує, що ОСОБА_2 є спеціалістом закладу Новомиргородської НЗ ТСОУ, що пройшла відповідну підготовку (атестацію) за результатами якої мала право проводила навчальні зайняття з громадянином ОСОБА_1 з використанням автомобіля Renault Clio д.н.з. НОМЕР_1 . А тому, адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасовано постанову серії ЕНА№5283945 від 22.07.2025 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП - задоволено.
Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 07.08.2025 року у справі №395/1524/25 набрало законної сили 19.08.2025 року.
Вирішуючи даний позов, суд застосує такі норми права.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України,Кодексу України про адміністративні правопорушення,Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.126 КупАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно примітки ст.126 КУпАП положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.
Згідно п.2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії
Відповідно до п.2.4.2 Правил дорожнього руху особам, котрі навчаються водінню автомобіля, повинно бути не менше 16 років, а мотоцикла чи мопеда - 14 років. Такі особи зобов'язані мати при собі документ, що засвідчує їхній вік.
Згідно п.24.5 Правил дорожнього руху навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.02.2020 у справі № 496/4315/16-а, обов'язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або не вчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України та предмет спору у цій справі, доведення вчинення особою адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами законодавством покладено на суб'єкта владних повноважень, про що також наголошено в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2018 року в справі №760/3696/16-а, від 18 липня 2019 року в справі №216/5226/16-а, від 17 березня 2020 року в справі № 482/83/17.
Позивач звертаючись до суду з зазначеним позовом та вказуючи на необгрунтованість винесеної відносно неї постанови у справі про адміністративне правопорушення, як на обґрунтування позовних вимог зазначила про відсутність будь - яких доказів вчинення нею адміністративних правопорушень, при цьому, судом відзначається, що зазначені твердження позивача відповідачем не спростовано, шляхом надання суду належних та допустимих доказів.
При цьому, судом відзначається, що саме по собі описання адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення позивачем такого порушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Суд зауважує, що лише встановлений факт вчинення особою правопорушення, який зафіксований належними та допустимими доказами, та за умови дотримання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, може свідчити про правомірність та обґрунтованість рішень суб'єктів владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕНА № 5284565 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22.07.2025 року, винесена суб'єктом владних повноважень третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектором сектору поліцейської діяльності №1 (м. Новомиргород) ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Резніченком В.С., не містить достатніх та беззаперечних доказів, які б надавали підстави стверджувати, що позивач порушила правила дорожнього руху, керувала транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, та як наслідок, вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 маючи свідоцтво про закінчення теоретичної підготовки, здійснювала підготовку на транспортному засобі Renault Clio д.н.з. НОМЕР_1 , який належить автошколі Новомиргородської НЗ ТСОУ, до практичного іспиту для отримання права керування транспортними засобами, тобто відповідно до примітки ст.126 КУпАП, положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що службовою особою відповідача ГУНП в Кіровоградській області при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не проведено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, зокрема, на підставі належних доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст.126 КУпАП, у зв'язку з чим позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5284565 від 22.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення, - підлягає закриттю.
Згідно з ч. 1 ст.132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 5 статті 139 КАС України встановлено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням зазначених процесуальних норм судовий збір підлягає стягненню розмірі 1211,20 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.121,126 КУпАП, ст. ст.6, 8-9, 72, 77, 139, 242 - 246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову серії ЕНА №5284565 від 22.07.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАПта накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн. - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській обалсті, місцезнаходження: вул.Віктора Чміленка, буд. 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 40108709;
- третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор сектору поліцейської діяльності №1 (м. Новомиргород) ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Резніченко Володимир Сергійович, місцезнаходження: вул. Віктора Чміленка, буд. 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 40108709.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова