ЄУН 387/969/25
Номер провадження по справі 2/387/538/25
14 листопада 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі:
головуючого судді Майстера І.П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 17.06.2025 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24000,00 грн за договором №22209-07/2024 від 19.07.2024.
Свій позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" обґрунтовує тим, що 19.07.2024 між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22209-07/2024. Згідно з умовами договору ОСОБА_1 отримала кредит під відсотки в розмірі 5000 грн, який не повернула в строки визначені умовами цього договору. 19.11.2024 між ТОВ "Аванс Кредит"та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №191124/2. Відповідно до Реєстру боржників додаток №1 до договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024 ТОВ ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 24000,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 10 000,00 грн сума заборгованості по штрафним санкціям.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві позивач просить справу слухати за їх відстуності, позовні вимоги підтримують. Також надав до суду відповідь на відзив згідно з яким під час укладення електронного договору всі дані вносились відповідачем самостійно, кредитний договір був укладений з позичальником в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. Відповідно до листа від 23.04.2025 кредитні кошти було перераховано на банківську картку № НОМЕР_1 . Жодних заперечень, що відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів відповідачем висловлено не було.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлялася вчасно та належним чином. Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву згідно з яким позовні вимоги не визнають, так як в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, відсутні докази на підтвердження оплати за договором факторингу №191124/2 від 19.11.2024. Також під час воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання включаючи сплату штрафних санкцій. Матеріали справи не містять даних, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, саме те що картка банку (маска картки) № НОМЕР_1 дійсно належить саме ОСОБА_1 . Повної інформації щодо номеру банківської картки ( та взагалі кому вона належить) або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять. Підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем не надано. Також ТОВ ФК "ЄАПБ" мало перечислити ТОВ "Аванс Кредит" грошові кошти за відступлення право вимоги, однак жодної квитанції за сплату відступлення право вимоги за Договором факторингу позивач суду не надав. Договір у межах якого позивач заявляє вимогу про стягнення штрафних санкцій, було укладено 19.07.2024, тобто в період дії воєнного стану, який не припинено станом на момент розгляду справи. Також відповідач планує понести судові витрати під час розгляду справи, які складають суму витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень 00 копійок.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 26.06.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25.09.2025 витребувано докази.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи , встановлено, що ТОВ "Аванс Кредит" зареєстровано як фінансову установу 02.12.2021 (а.с.22).
Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.07.2023 ТОВ "Аванс Кредит" зареєстроване як юридична особа 21.07.2023, види економічної діяльності, 64.99 - надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення (а.с.23).
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 28.02.2012 та додатку до свідоцтва встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" має право здійснювати фінансову компанію без отримання ліцензії та /або дозволів відповідно до законодавства: факторинг (а.с.20).
Судом встановлено, що 19.07.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22209-07/2024. Відповідно до умов цього договору, первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти у сумі 5000,00 гривень строком на 120 днів, до 15.11.2024.
Згідно з п. 1.4.1 договору, процентна ставка становить 1,5 % на день і застосовується у межах строку кредитування. Відповідно до п.п. 1.6 п. 1 договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , які були надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Кредит вважається наданим у день перерахування суми кредиту ТОВ «Аванс Кредит» .
Підписавши зазначений кредитний договір, відповідачка ознайомилася з Правилами та Паспортом споживчого кредиту ТОВ «Аванс Кредит»
Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», 23.04.2025 платіж у сумі 5 000,00 грн було перераховано на картку № НОМЕР_1 .
Отже, ТОВ "Аванс Кредит" виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачці грошові кошти у кредит. Однак відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання, не повернула отримані кошти та відсотки за їх користування, у зв'язку з чим їй нарахована заборгованість у розмірі 24000,00 гривень.
Між ТОВ Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "Аванс Кредит" укладено договір факторингу №191124/2 від 19.11.2024 до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло право вимоги за кредитним договором , що підтверджується реєстром прав вимоги №1 від 24.05.2024, а також витягами з реєстру боржників .
Згідно з наданим позивачем розрахунком, відповідачці нарахована заборгованість за кредитним договором №191124/2 від 19.11.2024 у розмірі 24000,00 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 9000,00 грн, штрафні санкції -10 000 грн, - заборгованість за відсотками.
Згідно з листом АТ "Універсал Банк" від 22.10.2025-БТ/Е-16073 встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції ( фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 19.07.2024 по 22.07.2024 зазначено НОМЕР_3 .
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому, частиною 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач зобов'язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
З наведених норм вбачається, що укладення договору про споживчий кредит у електронній формі не суперечить вимогам законодавства, за умови дотримання особливостей його укладення в такій формі.
При цьому, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Частинами 1 та 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 27.01.2024 між відповідачкою та ТОВ "Аванс Кредит" з дотриманням наведених норм законодавства було укладено договори про споживчий кредит та відповідачка була ознайомлена з усіма істотними умовами та прийняла їх.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними, як приклад у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою договору позики та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копія договору відступлення права вимоги та акт прийому-передачі реєстру Боржників за договором факторингу №191124/2 від 19.11.2024 підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "Аванс Кредит" за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту та договором позики, до позивача у справі.
Суд зазначає, що посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду від 17.01.2020 № 916/2286/16 щодо наявності доказів повної оплати за договором відступлення не відповідає обставинам цієї справи, оскільки належне виконання договору факторингу доводиться актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 191124/2 від 19.11.2024, реєстром боржників ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", наявною інструкцією № 343 від 22 листопада 2024 року про оплату за відступлення прав вимоги.
Отже суд зазначає, що у зв'язку з невиконанням умов такого договору позивачем заявлена заборгованість у розмірі 24000, 00 грн, з яких: 5000, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9000, 00 грн - сума заборгованості за процентами та 10 000, 00 грн заборгованість за штрафними санкціями.
Положення статті 14 ЦК України передбачають, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Також суд не приймає доводи сторони відповідача щодо зменшення суми нарахованих процентів, оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справ і№ 910/4518/16 (провадження № 12-16гс19) зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Суд зазначає, що позивач нараховував проценти відповідачу на виконання п.1.4.2. договору позики та в порядку передбаченому частиною першою статті 1054 ЦК України, а не на підставі ст.625 ЦК України.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин суд вважає, що за кредитним договором № 22209-07/2024 від 19.07.2024 підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість, яка становить 14 000, 00 грн, що складається із 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9000, 00 грн - сума заборгованості за процентами.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною відповідача надано суду письмові докази, а саме: договір про надання правничої допомоги №30/06/2025 від 30.06.2025 укладений між адвокатським бюро « Федяєва Сергія Володимировича»; додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги №30/06/25 від 30.06.2025; акт виконаних робіт від 10.11.2025; попередній ( орієнтований) розрахунок судових витрат, ордер.
Суд зазначає, що позивачем не надані свої заперечення з приводу заявлених витрат представником відповідача з надання правничої допомоги. Разом з тим, ураховуючи принцип пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат суд вважає, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок позивача, в розмірі пропорційному до відмови в задоволенні позовних вимог - 3 333,30 гривень.
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 766,30 гривень.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 11, 207, 256, 258 -259, 261, 267, 526, 549, 629, 634, 638, 1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в рахунок оплати заборгованості за кредитним договором № 22209-07/2024 від 19.07.2024 в розмірі 14 000 ( чотирнадцять тисяч гривень) 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати в сумі 1 766 (тисячу сімсот шістдесят шість) гривень 30 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3 333 (три тисячі триста тридцять три) гривні 30 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ( 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк»);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.