Справа № 216/7036/25
провадження 2/216/3239/25
іменем України
14 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Скиби М.М.,
за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача Романенко М. Е., звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 06.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200029779 щодо кредитування. Відповідно до умов кредитного договору Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн, з встановленим строком користування з 06.05.2014 р. по 06.05.2019, а відповідач зобов'язалася повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746), далі - Позивач, набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.
Станом на 19.08.2025р. загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 34780,40 грн., з яких: 9867,76 грн. - заборгованість за кредитом; 24912,64 грн. - заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.
В судове засідання сторони не з'явились. Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого відповідача - провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення. Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відзив не направив, причини неявки суду не повідомив. У зв'язку з чим суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач викликався в судове засідання, однак в судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Ухвалою суду прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
06.05.2014 ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» з заявою (оферта) № 200029779 про відкриття поточного рахунку та надання кредиту у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, у розмірі 1000,00 грн. Дана заява підписана особисто ОСОБА_1 та представником банку.
Згідно довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту, сума кредиту до 50 000 грн., строк кредиту 12 місяців. В довідці зазначені загальні умови надання кредиту в рамках карткового продукту та орієнтовна сукупна вартість кредиту в рамках карткового продукту, з якими позичальник ознайомлений 06.05.2014 про що свідчить його підпис.
Відповідно до розписки про отримання платіжної картки ОСОБА_1 отримав платіжну картку № НОМЕР_1 , відповідно до договору № 200029779 від 06.05.2014.
20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк ПАТ «Банк Михайлівський» відступає новому кредитору ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами.
Згідно з витягом з Додатку №1 до Договору №7_БМ про відступлення прав вимоги позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №200029779 від 06.05.2014, загальний розмір заборгованості складає 34 780.40 грн, з яких: 9 867.76 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 24 912.64 грн - заборгованість за нарахованими доходами.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 45513,02 грн, з яких: 34780,40 грн сума боргу; 7605,24 грн інфляційні збільшення; 3127,38 грн 3% річних.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають з зобов'язань за договором кредиту.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1, ч.5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Судом досліджені всі докази надані сторонами.
Як видно з матеріалів справи позивачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів на умовах та в порядку, визначеному у заяві (оферті) № 200029779 від 06.05.2014, та розміру заборгованості за кредитним договором.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів, наявності заборгованості та її розміру є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Водночас, суду не надано доказів, які б підтверджували дату отримання відповідачем кредитних коштів, графіку погашення заборгованості, а також детального розрахунку заборгованості із зазначенням дати платежу, розміру неповерненої суми тіла кредиту, розміру нарахованих процентів за кожен платіжний період з якого було б можливо зробити висновок про період утворення заборгованості, чи сплачувались взагалі кошти відповідачем та в яких сумах, за які періоди, в якому розмірі, та на які суми боргу нараховувались відсотки за користування кредитом.
До аналогічного висновку щодо необхідності доведення позивачем розміру заборгованості дійшов Верховний Суд у постановах від 27 березня 2019 року у справі №334/1746/15-ц, від 01 лютого 2023 року у справі №199/7014/20.
Надана позивачем виписка по рахункам сформована з 23.05.2016, а не з часу укладення договору 06.05.2014. Також у вказаній виписці зазначено рахунки, які не відповідають рахунку № НОМЕР_2 , указаному у заяві(оферті) № 200029779 від 06.05.2014, і жодного доказу того, що рахунки, вказані у виписці, належать саме відповідачу, не зазначено ні у позовній заяві, ні у доданих до позовної заяви доказах.
Отже, надана виписка не є належним, достовірним та достатнім доказом на підтвердження переказу кредитних коштів та розміру заборгованості позичальника.
Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджує, що йому перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 200029779, який було укладено 06.05.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський».
Проте, із наданого витягу з Додатку №1 до Договору №7_БМ про відступлення прав вимоги видно, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №2974708174 від 06.05.2014.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні достатні і беззаперечні докази переходу прав вимоги та суд не може належним чином надати правову оцінку розрахунку заборгованості за спірним кредитним договором, оскільки з долучених до матеріалів справи доказів не вдається можливим встановити суму отриманого кредиту, сплачених коштів за тілом кредиту, дату їх сплати та нарахування, а відтак і підставність нарахування позивачем інфляційних та 3% річних.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на наведне суд доходить висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову .
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279, 280 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Копію рішення направити сторонам.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленомуЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: 04112, місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя М.М.СКИБА