Справа № 195/1543/25
2/195/612/25
(ЗАОЧНЕ)
17.11.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Кондус Л.А., за участю секретаря судового засідання - Дєєвої Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
Описова частина.
Короткий зміст позовної заяви.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Томаківського районного суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на своє утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини усіх видів її доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатної особи, починаючи з 17 вересня 2025 року і до закінчення дочкою навчання.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона являється дочкою відповідачки, що підтверджується свідоцтвом про народження, видане Виконкомом Китайгородської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, актовий запис №3 від 05.07.2007 року. Відповідачка вийшла заміж і змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
Позивачка наразі не працює, так як навчається в Університеті митної справи та фінансів державної форми власності, є студенткою 2-го курсу факультету інноваційних технологій, за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою «готельно-ресторанна справа», за спеціальністю «241 готельно-ресторанна справа», термін навчання в Університеті за освітнім ступенем «бакалавр» з 01.09.2024 року по 30.06.2028 року року, що підтверджується договором про навчання №594 від 12.08.2025 року. Вона потребує матеріальної підтримки. Вона навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток.
Відповідачка добровільно надавати матеріальну допомогу їй відмовляється, у зв'язку з чим вона змушена звернутись до суду.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Аргументи учасників справи.
Позивач подала до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за своєї відсутності у судовому засіданні, і у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відзив на позовну заяву відповідачка не надада.
В судове засідання відповідачка не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, за зареєстрованим місцем проживання (перебування).
Відповідачка також була повідомлена про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади». Повістка про виклик до суду разом з копією позовної заяви та додатками до неї надіслані на зареєстровану адресу місця проживання відповідачки. Поштовий конверт з повідомленням та копіями матеріалів справи повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
У відповідності до вимог ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту ч.5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 198 Сімейного кодексу України, визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Тобто, відповідно до статті 199 СК України підставами виникнення аліментного зобов'язання між батьками та їх повнолітніми дочкою, сином, які продовжують навчання після досягнення повноліття і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги є сукупність таких юридичних фактів: 1) продовження навчання дочкою, сином після досягнення повноліття; 2) недосягнення дочкою, сином встановленого законом віку - 23 років; 3) потреба дочки, сина у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням; 4) наявність у батьків можливості надавати матеріальну допомогу.
Сукупність цих юридичних фактів утворює юридичний склад, необхідній і достатній для виникнення зазначеного аліментного зобов'язання. У разі відсутності, або недоведеності в судовому засіданні хоч б одного з наведених вище фактів, вищезазначене аліментне зобов'язання пов'язане з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не виникає.
Крім того, ст. 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 182 ЦПК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
При визначенні розміру аліментів судом мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, вартість проїзду до навчального закладу, вартість проживання за місцем знаходження дитини.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки, сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року, справа №199/9339/16-ц, провадження № 61-32330св18.
З аналізу вищенаведених норм сімейного законодавства вбачається, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Так, згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05 липня 2007 року Китайгородською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області, актовий запис №3 на громадянку ОСОБА_1 , матір'ю якої є громадянка ОСОБА_5 , батько: громадянин ОСОБА_6 (а.с.6).
Відповідачка вийшла заміж і змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
Згідно копії довідки №12.2-35/245 від 01.07.2025 року виданої факультетом інноваційних технологій Університету митної справи та фінансів, дійсно позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є студенткою 2-го курсу факультету інноваційних технологій Університету митної справи та фінансів, денної форми навчання, за спеціальністю: 241 готельно-ресторанна справа, ступінь вищої освіти: Бакалавр. Термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2028 року. Підстава про зарахування на навчання: наказ №542кс від 12.08.2024 року, наказ про переведення на 2 курс №529кс від 15.07.2025 року, що підтверджується вказаною довідкою (а.с.16) та копією Договору про навчання в Університеті митної справи та фінансів (а.с.8-9).
Згідна копії Витягу №2023/003448611 від 03.05.2023 року про відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні виданої Виконавчим комітетом Томаківської селищної ради громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).
Позивачка в позовній заяві вказує, що вона навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток.
Відповідачка, будучи повідомленою про наявний до неї позов, не з'явилася до суду, не спростувала обставини викладені у позовній заяві, а також не надала документів про стан свого здоров'я та матеріального положення.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності надані докази, суд знаходить достовірно встановленим, що її повнолітня дочка продовжує навчатися та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, яку відповідачка має можливість надавати, оскільки не надала суду заперечень щодо позову. Суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачки щомісячно, на період навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Університеті митної справи та фінансів, аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатної особи.
Суд також вважає необхідним вирішити судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнувши з відповідачки в дохід держави, оскільки позивачка звільненена від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 131, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання у зв'язку з навчанням, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатної особи, починаючи з 17 вересня 2025 року і до закінчення дочкою навчання.
Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ):37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 (останнє відоме фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: Л. А. Кондус