Справа № 191/4307/25
Провадження № 3/191/1364/25
06 листопада 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Форощук О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Синельниківського РУП ГУПН в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу Серії ВАВ № 199366 від 18.08.2025 року, 14.07.2025 року о 16 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку, ображав нецензурними словами ОСОБА_2 , чим вчинив психологічне домашнє насильство.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що відносно ОСОБА_2 не вчиняв ніяких насильственних дій, між ними відбулася звичайний сімейний словесний конфлікт.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ознайомившись з письмовими матеріалами справи про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, приходить до наступного.
Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім'ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім'ї - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, є суспільні відносини у сфері сім'ї і захисту прав членів сім'ї; об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності вини у формі прямого чи не прямого умислу.
З протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАВ № 199366 від 18.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що в основу обвинувачення останнього покладено вчинення ним домашнього насильства щодосвоєї дружини ОСОБА_2 , однак ні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) ОСОБА_1 , які проявилися як домашнє насильство, ні що його діями була заподіяна чи могла бути заподіяна шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілій у протоколі не зазначено, диспозиція статті взагалі не розписана, свідки відсутні.
За таких підстав, надані на розгляд матеріали, у розумінні до вимог п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», не містять доказів на підтвердження ознак психологічного насильства вчиненого саме з метою навмисного спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, якими могла завдаватись або завдана шкода психічному здоров'ю.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, матеріали адміністративного провадження не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б переконливо вказували на вчинення ОСОБА_1 дій зазначених у диспозиції ст.173-2 КУпАП та настання для потерпілої особи наслідків, зазначених у цій статті.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, що відповідно до приписів п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 173-2, 245, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. В. Форощук