Справа № 212/12094/25
2/212/6472/25
17 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлов Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідачки про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 05 грудня 2024 року між ТОВ «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1434054948473 шляхом підписання позичальником електронним цифровим підписом заявки, що є невід'ємною частиною даного договору, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 7300 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника строком на 120 днів зі сплатою відсотків за його користування, які позичальник мав сплатити відповідно до графіку платежів. ТОВ «Віва Капітал» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі. Однак ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором не виконав, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 30572,40 грн., з яких борг по тілу кредиту - 7300 грн., по процентах - 8672,40грн., та штраф у сумі - 14600 грн. Враховуючи викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1434054948473 від 05.12.2024 року в розмірі 30572,40 грн., витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 грн., та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 10600 грн.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник позивача, Грушевий Ю.В., у судове засідання не з'явився. В позовній заяві просив провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач, ОСОБА_1 , будучи повідомленим про наявність позову ТОВ «Віва Капітал» до нього про стягнення боргу, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).
Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.
Судом було встановлено, що 05.12.2024 року між ТОВ «Віва Капітал» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» №1434054948473, за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 7300 грн. строком на 120 днів, тобто до 04.04.2025 року.
Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 05.12.2024 року був підписаний ОСОБА_2 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
В договорі №1434054948473 від 05.12.2024 року ОСОБА_1 було зазначено номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .
Судом також було встановлено, що грошові кошти в сумі 7300 грн. на виконання умов кредитного договору №1434054948473 були перераховані 05.12.2024 на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім».
Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за таким кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість на яку відповідач повинен сплатити на користь позивача.
Вирішуючи питання про розмір такої заборгованості, то суд зазначає наступне.
Згідно п. 1.2 Договору №1434054948473сума кредитного ліміту складає 7300 грн.
Згідно п. 1.3 Договору №1434054948473строк кредитування складає 120 днів, з 05.12.2024 по 04.04.2025. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 04.04.2025 або достроково.
Згідно п. 1.3.1 Договору №1434054948473 позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати, зазначену у Графіку платежів, протягом дії кредиту.
Згідно п. 1.4.1 Договору №1434054948473дисконтна процентна ставка становить 0,693% від суми Кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання Кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.
Згідно п. 1.4.2 Договору №1434054948473 Базова процентна ставка складає 0,99% від суми Кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання Кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, після 20 дня користування кредитом,починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення Кредиту.
Згідно п. 1.5 Договору №1434054948473 загальні витрати за кредитом становлять 8316,51 грн.
Згідно п. 6.4 Договору №1434054948473 у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором сума кредиту за яким не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку:
на 2 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі -365,00 грн. (365,00грн=сума кредиту * 5%);
на 4 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі -2190,00 грн. (2190,00грн=сума кредиту * 30%);
на 10 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі -2190,00 грн. (2190,00грн=сума кредиту * 30%);
на 15 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі -2190,00 грн. (2190,00грн=сума кредиту * 30%);
на 20 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі -2190,00 грн. (2190,00грн=сума кредиту * 30%);
на 25 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 2555,00 грн. (2555,00грн=сума кредиту * 35%);
на 30 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі -2920,00 грн. (2920,00грн=сума кредиту * 40%);
У будь-якому разі сукупна сума неустойки (штрафу) та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов'язань на підставі цього Договору, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.
Так, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.
Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Враховуючи вищезазначене, вимоги про стягнення неустойки за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошового зобов'язання, суперечать законодавству.
На підставі переліченого вимоги ТОВ «Віва Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за штрафними санкціями в сумі 14600 грн. задоволенню не підлягають.
Таким чином суд встановив наявність боргу ОСОБА_1 перед позивачем за договором №1434054948473саме в сумі 15972,40 грн., з яких 7300 грн. - борг за кредитом, 8672,40 грн. - борг з відсотків.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
Суд встановив, що понесені ТОВ «Віва Капітал» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10600 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги №1 від 02 січня 2025 року з переліком видів послуг адвоката, актом виконаних робі відповідно до договору про надання правової допомоги №1 від 02 січня 2025 року, яким визначено вартість години роботи адвоката та визначена вартість юридичних послуг, наданих адвокатським бюро «Грушевський Ю.В.», в загальній сумі 10600 грн., ордером на надання правничої допомоги адвокатом Грушевським Ю.В., платіжною інструкцією №LK928/2 про перерахування ТОВ «Віва Капітал» на користь адвокатського бюро «Грушевський Ю.В.» грошових коштів у сумі 10600 грн. за підготовку та позадня позовних матеріалів згідно договору №1 від 02.01.2025 року.
Таким чином з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в сумі 10600 грн. були доведені, оскільки вони пов'язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також дотримані критерії розумності їх вартості.
Натомість, враховуючи, що суд частково задовольнив заявлені позовні вимоги, то витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10600 грн. підлягають на підставі ст. 141 ЦПК стягненню з відповідача на користь ТОВ «Віва Капітал» пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, тобто в сумі 5537,92 (15972,40/ 30572,40х 10600 = 5537,92) грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «Віва Капітал» зі сплати судового збору відповідно до частки задоволених судом позовних вимог, що дорівнює 1265,57 грн. (15972,40/ 30572,40х 2422,40 = 1265,57).
Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15972 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві ) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал» витрати з оплати судового збору в сумі 1265,57 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5537,92 грн.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 17 листопада 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал», ЄДРПОУ 40860735, юридична адреса: Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця буд.20.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Д. О. Козлов