Справа № 199/15349/25
(1-кп/199/1434/25)
іменем України
17 листопада 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025052230000842, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гірник, Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, холостого,офіційно не працевлаштованого, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин:
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проги України, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого 'Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
В подальшому указами Президента України «Про продовження дії воєнного стану», воєнний стан неодноразово було продовжено.
Так, Указом від 20 жовтня 2025 року № 379/2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.
ОСОБА_5 , будучи обізнаним про укази Президента України про введення та продовження воєнного стану в Україні, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:
04 серпня 2025 року приблизно о 15:00 години, іонного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 перебував за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Гурова, де його увагу привернув будинок АДРЕСА_3 , у якого були відчиненій ворота.
Перебуваючи біля воріт, розуміючи, що вдома нікого немає, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на незаконне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу проник па територію приватного домоволодіння.
Знаходячись на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , впевнившись що за ним ніхто не спостерігає та його дії не відомі оточуючим, діючи умисно, таємно, з корисливою метою, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу проник до приміщення літньої кухні, яка перебуває на території вказаного домоволодіння, звідки викрав ноутбук торгової марки «НР», лінійки «Laptop» моделі «15-db022ur (4MV87EA)» вартістю 5465 гривень 00 копійок, який належав потерпілому ОСОБА_7 .
Заволодівши викраденим майном і отримавши його у своє повне розпорядження ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5465 гривень 00 копійок.
За обвинувальним актом зазначені діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
11 листопада 2025 року між прокурором Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 і ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 за наявності письмової згоди потерпілого ОСОБА_7 укладена угода про визнання винуватості, яка в підготовчому засіданні надана суду для затвердження.
За змістом угоди про визнання винуватості, підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та щиро розкаявся. Підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язується беззастережно визнані свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні у повному обсязі та всі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, в суді.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявності пом'якшуючих обставин та відсутності обставин, які обтяжують його покарання, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням. Тривалість іспитового строку та обов'язки, передбачені ст..76 КК України, визначаються судом.
Вирішуючи питання щодо можливості затвердження зазначеної угоди суд виходить з того, що зазначена угода про визнання винуватості відповідає вимогам до змісту таких угод, передбаченим ст. 472 КПК України, зокрема угода містить:
- зазначення її сторін;
- формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
- істотні для відповідного кримінального провадження обставини;
- беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення;
- обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце);
- узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення;
- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;
- наслідки невиконання угоди.
Судом при опитуванні в підготовчому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 ,який повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, встановлено, що останній розуміє:
1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має такі права:
- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;
3) характер обвинувачення;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом в підготовчому засіданні встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що:
1) умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Суд враховує приписи ч. 2 ст. 75 КК України, за якими суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Умови угоди про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням ґрунтуються на приписах ст. 75 КК України та підтверджених матеріалами кримінального провадження фактичних обставинах, які доводять можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.
За наведених обставин, з урахуванням думки обвинуваченого, його захисника та прокурора, які підтримують укладення угоди про визнання винуватості та просять її затвердити, слід затвердити укладену між прокурором ОСОБА_3 і ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Запобіжний захід до обвинуваченого раніше не застосовувався і клопотання про його обрання до набрання вироком законної сили сторонами не заявлялося.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Питання подальшої долі речових доказі підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 374, 468 - 475 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 листопада 2025 року між прокурором Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів в загальному розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Речовий доказ: ноутбук торгової марки «НР», лінійки «Laptop» моделі «15-db022ur (4MV87EA)», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена;
шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.
Головуючий:
17.11.2025