17 листопада 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи: 759/5563/25
Суддя в суді першої інстанції: Проскурня О.І.
Провадження № 33/824/4114/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Марченка М.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол серії ЕПР1 № 254186 від 22.02.2025), та накладено на неї адміністративне стягнення - штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (а.с. 40-42).
Не погодившись з вказаною постановою, 21 липня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Вознюк В.А. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 44-53).
В обґрунтування вимог скарги зазначав, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, тобто не виконувала функції водія, поліцейськими зупинена не була, автомобіль стояв, а працівники поліції під'їхали. На відеозаписі працівники поліції підтверджують, що автомобіль стоїть на зупинці. Вказував, що ОСОБА_1 не приводила автомобіль в рух, а просто сиділа за кермом, мети їхати в неї не було.
Посилався на те, що знаходження за кермом ТЗ, який не є в стані руху, особи в нетверезому стані, не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять.
Разом з тим, вказував, що наявні в матеріалах справи відеозаписи не містять безперервної фіксації події, відеозапис з моменту початку переривається неодноразово. Відтак, вказане свідчить про те, що відеозапис змінювався особою, яка копіювала відеозапис на DVD диск, що прямо заборонено Інструкцією. Також, матеріали справи не містять походження зазначеного відеозапису.
З матеріалів справи не вбачається, що працівники поліції склавши протокол про адміністративне правопорушення, здійснили тимчасове затримання ТЗ (а.с. 44-53).
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Особи, які беруть участь у розгляді справи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи апеляційним судом були сповіщені належним чином про що у справі є докази.
Про розгляд справи апеляційним судом 17 листопада 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Вознюк В.А. був сповіщений 23 жовтня 2025 року повідомленням до його Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення. Повідомлення ОСОБА_1 повернулось з відміткою працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною нею адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили. Прокурор був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом (а.с. 71-77).
17 листопада 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Вознюк В.А. подав клопотання в якому підтвердив повідомлення про розгляд справи апеляційним судом 17 листопада 2025 року та просив про відкладення розгляду справи, призначеної у цей день, пославшись на зайнятість в інших справах (а.с.78-81).
Виходячи з положень ст.ст. 268, 271 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисник розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. При цьому присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, не визначена як обов'язкова процесуальним законом (ст. 268 КУпАП).
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зауважив, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Вознюк В.А. 27 липня 2025 року подав апеляційну скаргу, а 24 серпня 2025 року і 20 жовтня 2025 року адвокат Вознюк В.А. подавав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної апеляційним судом на 25 серпня 2025 року і на 20 жовтня 2025 року (а.с. 62-68).
Європейський суд з прав людини вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України" № 16652/04).
Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови районного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 254186 від 22.02.2025 року, 22.02.2025 року о 00 год. 00 хв. у м. Києві по площі Чорнобаївській, 1, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
Від підписання протоколів про адміністративне правопорушення та надання пояснень ОСОБА_1 відмовилась.
Протокол про адміністративне правопорушення підписаний працівником поліції, який його склав, який своїм підписом підтвердив, що ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Пунктом 2.5. ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, неприродна блідість шкіри обличчя,виявлені працівниками поліції 22.02.2025 року у ОСОБА_1 , в розумінні п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - працівники поліції визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилалась на те, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона не керував транспортним засобом, а сиділа на місці водія.
Однак, заперечення ОСОБА_1 щодо відсутності факту керування останнім транспортним засобом спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що поліцейські підійшли до автомобіля «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_1 , двигун автомобіля був приведений до руху, на водійському місці знаходилась ОСОБА_1 . В ході розмови поліцейські повідомили, що вбачають у останньої ознаки алкогольного сп'яніння та пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 відповіла відмовою (а.с. 8).
Разом з тим, відеозаписом (а.с. 9), зафіксовано автомобіль «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 , який в умовах недостатнього освітлення здійснює зупинку біля правового краю проїзної частини дороги, в салоні транспортного засобу перебуває водій, при цьому: увімкнене світло фар, світлові покажчики повороту вимкнені, колеса автомобіля під невеликим кутом повернуті вліво (0 хв. 00 сек. - 1 хв. 00 сек.); потім на переднє пасажирське сидіння сідає ОСОБА_2 та закриває за собою двері, при цьому руки водія знаходяться на кермі (1 хв. 10 сек.); як тільки ОСОБА_2 сів на пасажирське сидіння та закрив двері, водій транспортного засобу увімкнув лівий світловий покажчик повороту (1 хв. 11 сек.), почав здійснювати поворот керма вліво, при цьому колеса автомобіля почали вивертатися ліворуч (1 хв. 12 сек.), потім автомобіль починає рухатися, переміщуючись у просторі (1 хв. 20 сек.), однак в подальшому зупиняється з увімкненим сигналом лівого світлового покажчика повороту та вивернутими вліво колесами (1 хв. 21 сек.); потім до автомобіля «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 , наближається службовий автомобіль працівників поліції з увімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольорів (1 хв. 36 сек. - 1 хв. 50 сек.); працівник поліції підходить до водійських дверей транспортного засобу (2 хв. 22 сек.); ОСОБА_1 залишає місце водія та виходить з транспортного засобу (3 хв. 45 сек.).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Також, доведеним є факт порушення ОСОБА_1 положень ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку.
Посилання апелянта на те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки наявний в матеріалах справи відеозапис чітко відображає послідовність дій, які мали місце 22.02.2025 року та на відеозаписі зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року під час проведення огляду.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об'єктивно та всебічно, а висновки суду щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі доказах.
Отже, відсутні підстави для скасування постанови Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець