Справа № 375/2100/25 суддя в І-й інстанції Антипенко В.П.
Провадження № 33/824/5173/2025 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
10 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Даниленко Тетяни Іванівни на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 17 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09 серпня 2025 року серії ЕПР1 № 417505, 09 серпня 2025 року о 15 годині 05 хвилин в Київській області, Білоцерківський район, село Запруддя по вулиці Івана Франка 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «HONDA DIO», без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому порядку за допомогою алко-тестеру драгер та у найближчому медичному закладі водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 17 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 адвокат Даниленко Т.І.подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Даниленко Т.І. вказує на те, що у суді першої інстанції водій пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки в зв'язку з тим, що поліцейські викликали в нього не довіру (відходили поговорити перед передачею Драгера, спорили між собою). У лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я навпаки був згоден (15:33 хв. відео), але працівниками поліції пройти такий огляд запропоновано не було та відповідного направлення видано також не було. Більш того, прохання водія здати кров на аналіз у Рокитнянській лікарні працівники поліції проігнорували. Тобто, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. На відео чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 підписав направлення на огляд на стан алкогольного сп'яніння та відмову від огляду вже після того, як був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ОСОБА_1 ознайомлений з ним (1:59:58 відео). Направлення ОСОБА_1 на огляд на стан алкогольного сп'яніння до медичної установи та відмова від огляду були надані водію о 17 годині 05 хвилин, після складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто через дві години після зупинки його працівниками поліції. Направлення складене о 15:25 годині. Крім того, працівники поліції не відокремили процедуру складання адміністративних протоколів по двом водіям, не роз'яснили кожному з них їх права, в тому числі право пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, не роз'яснили наслідки відмови від такої процедури. Наведені у протоколі ознаки алкогольного сп'яніння є загальними та жодного відношення до ОСОБА_1 не мали. На відео чітко видно адекватність водія, чіткість мови та координації рухів, відсутність тремтіння рук, відсутність почервоніння шкірного покрову. Сам протокол про адміністративне правопорушення, а також рапорт працівника поліції, не можуть бути визнані належними доказами по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю природою вони не є самостійними та беззаперечними.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції статті 130 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Оскільки у відповідності до приписів ст. 254 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачено виключно у випадку його вчинення, уповноважена посадова особа на момент складання протоколу повинна мати в своєму розпорядженні належні та допустимі докази, визначені ст. 251 КУпАП, які беззаперечно доводять вину особи у вчиненні правопорушення.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 09 серпня 2025 року о 15 годині 05 хвилин в Київській області, Білоцерківський район, село Запруддя по вулиці Івана Франка, 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «HONDA DIO», без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому порядку за допомогою алко-тестеру драгер та у найближчому медичному закладі водій категорично відмовився.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 6-7 розділу І та п. 1 розділу ІІ інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи закладі охорони здоров'я, а водій зобов'язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер (Clip 0, запис 20:34).
Після цього працівник поліції роз'яснив особі, що притягується до адміністративної відповідальності, її права, але пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я не запропонував (Clip 0, запис 21:03).
Надалі ОСОБА_1 висловив бажання пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Проте, працівник поліції не забезпечив йому проведення такого огляду, а лише запитав, чи має ОСОБА_1 посвідчення водія (права) (Clip 0, запис 20:40).
На іншому наявному у матеріалах справи відеозаписі зафіксовано як згоду ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер (Clip 1, запис 22:30, 23:04), так і його відмову від огляду (Clip 1, запис 25:32).
Після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер працівник поліції зазначив, що у такому разі на нього буде складено протокол за порушення ним п. 2.5. ПДР України.
Зазначеними діями поліцейський грубо порушив вимоги ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 7 розділу І інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, встановивши факт відмови водія від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, поліцейський не запропонував ОСОБА_1 проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду, що було його імперативним обов'язком.
Не виконавши вимоги зазначених норм закону та інструкції, поліцейський одразу вказав водію, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. При цьому поліцейський не зважав на пояснення водія, який вказував, що він не довіряє їх приладу «Драгер» та висловлював бажання проїхати до лікарні.
У подальшому, працівник поліції, склавши протокол про адміністративне правопорушення, вказав, що ОСОБА_1 може їхати до медичного закладу, але його можуть зупинити інші працівники поліції.
За змістом ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За приписами ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Близькі за змістом положення викладено в ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Не забезпечивши ОСОБА_1 можливості проходження огляду, працівник поліції, всупереч зазначеним нормам законодавства, не забезпечив дотримання прав останнього на проходження огляду на стан сп'яніння, що позбавило його можливості доведення відсутності стану сп'яніння під час керування транспортним засобом.
В даному випадку, отримавши згоду особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у лікаря закладу охорони здоров'я, яка висловлена до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення, працівник поліції зобов'язаний був виконувати вимоги п. 2, 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, відповідно до якого:
Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність;
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Вказаних вимог порядку поліцейський не дотримався та з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, відмовив водію в проведенні огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, не забезпечивши об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.
Дії поліцейського не відповідали вимогам ст. 245 КУпАП, за якими завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, місцевий суд на зазначене належної уваги не звернув, помилково дійшов висновку про наявність у діях водія складу зазначеного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Даниленко Тетяни Іванівни задовольнити.
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 17 вересня 2025 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлене 17 листопада 2025 року.
Суддя В.О. Фінагеєв