Справа №369/12278/15-кГоловуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/5600/2025
06 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110200002206, по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України,за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2025 року, -
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про зміну способу стягнення грошових коштів на користь потерпілої за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2016 року.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, вважаючи її незаконною.
За результатами апеляційного перегляду просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про стягнення із засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на користь потерпілої грошових коштів за задоволеним позовом в рівних частинах.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_7 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу, прокурора, які вважала, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає та просила залишити оскаржуване рішення без змін, провівши судові дебати, перевіривши матеріали провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2016 року ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_7 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, та призначено кожному покарання:
- за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком на 11 років із конфіскацією майна;
- за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 14 років з конфіскацією майна.
На підставі ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за сукупністю злочинів визначено, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 14 років з конфіскацією майна.
Цим же вироком суду частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 та стягнуто з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , солідарно, на користь потерпілої ОСОБА_10 4 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 248 040 грн. на відшкодування моральної шкоди.
30 червня 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява засудженого ОСОБА_7 про зміну розподілу задоволених позовних вимог, а саме в рівних частинах на всіх засуджених у кримінальному провадженні.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про зміну способу стягнення грошових коштів за задоволеним позовом на користь потерпілої за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2016 року.
Колегія суддів погоджується з даним рішенням суду, з огляду на наступне.
Частиною 5 статті 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовано, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій. Разом з тим є неприпустимим покладення солідарної відповідальності на осіб, яких хоча й притягнуто до кримінальної відповідальності в одній справі, але за самостійні злочини, не пов'язані спільним наміром, а так само на осіб, коли одних із них засуджено за корисливі злочини, наприклад за розкрадання, а других - за халатність, незважаючи на те, що дії останніх сприяли першим у вчиненні злочину.
Як вбачається із встановлених судом фактичних обставин та не заперечується самим засудженим, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаному з проникненням у житло, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
Колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки діяння, за які було засуджено ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій, судом обґрунтовано та вмотивовано вирішено питання про солідарну відповідальність засуджених за заподіяну злочинами шкоду.
З огляду на те, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та вмотивованою, колегія суддів залишає її без змін, а подану апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про зміну способу стягнення грошових коштів на користь потерпілої за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2016 року - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4