справа № 761/382/21
провадження № 22-ц/824/281/2025
28 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Біловар Ірини Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко Любові Анатоліївни, про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішень державних реєстраторів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Сіваченка Володимира Васильовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2023 року в складі судді Савицького О. А.,
встановив:
У січні 2021 року ОСОБА_4 , правонаступницею якої є ОСОБА_2 , звернулася до суду позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» (далі - ТОВ «ФК «Локо»), ОСОБА_3 , у якому просила:
- визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на свою користь квартиру АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51685470 від 18 березня 2020 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т.;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 552355556 від 19 листопада 2020 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І. О.;
- визнати недійсним нотаріально посвідчений договір іпотеки від 01 грудня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (далі - ТОВ «ФК «Процент»);
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55443737 від 01 грудня 2020 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А.;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55445357 від 01 грудня 2020 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А. (номер запису про обтяження 39467319).
Одночасно з позовом ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову, в якому просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
25.05.2022 ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування поданої заяви вказала, що постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов залишено без задоволення.
Відповідно до ч. ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Разом з тим, Київським апеляційним судом у вказаній постанові питання про скасування заходів забезпечення позову не розглядалось.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2023 року вказане клопотання задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року, а саме: скасовано арешт квартири АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову, набрало законної сили, а тому потреба у забезпеченні позову відпала.
02.10.2023 представник ОСОБА_2 - адвокат Сіваченко В. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.
Посилається на те, що предметом позову у даній справі є визнання права власності на квартиру за позивачем, витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь позивача спірної квартири.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із Шевченківського районного суду м. Києва.
Скасування заходів забезпечення позову у даній справі призведе до можливості відчуження відповідачем спірної квартири, а тому, у випадку скасування Верховним Судом постанови апеляційної інстанції і залишення рішення суду першої інстанції в силі, неможливо буде виконати таке рішення суду, оскільки спірна квартира буде перебувати у власності іншої особи.
Суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою скасував заходи про забезпечення позову, застосовані ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2021 року, безпідставно застосувавши ст. 158 ЦПК України, яка не підлягала застосуванню до даних правовідносин, оскільки станом на 22.09.2023 були відсутні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову.
13.10.2025 представник ТОВ «ФК «Локо» - адвокат Побережник А. О. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Зазначила, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2025 року частково задоволено касаційну скаргу адвоката Сіваченка В. В. Постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року змінено та викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У решті постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року залишено без змін.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду резолютивну частину постанови Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року залишила без змін, змінивши мотивувальну частину рішення. А відтак, це підтверджує факт того, що єдиним законним власником квартири є ОСОБА_3 .
Більше того, подаючи касаційну скаргу позивач звертався до Верховного Суду з клопотанням про забезпечення позову, в задоволенні якого було відмовлено.
Інші учасники справи правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
24.10.2025 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А. надіслала на адресу суду заяву, в якій просить ухвалити рішення на розсуд суду та розглядати справу за її відсутності.
Представник ТОВ «ФК «Локо» - адвокат Побережник А. О. у своєму клопотанні просить врахувати доводи, що викладені у відзиві та відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі представника ТОВ «ФК «Локо».
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що у січні 2021 року ОСОБА_4 , правонаступницею якої є ОСОБА_2 , звернулася до суду позовом до ТОВ «ФК «Локо», ОСОБА_3 про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішень державних реєстраторів.
Одночасно з позовом подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 червня 2022 року вказаний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 51685470, прийняте 18.03.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. (номер запису про право власності 36000406). Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 552355556, прийняте 19.11.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І. О. (номер запису про право власності/довірчої власності 39272814). Визнано недійсним договір іпотеки (без видачі заставної), укладений 01.12.2020 р. між ОСОБА_3 та ТОВ «ФК «Процент», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Косенко Л. А. та зареєстрований в реєстрі за № 1126. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 55443737, прийняте 01.12.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А. (номер запису про іпотеку 39466746). Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 55445357, прийняте 01.12.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А. (номер запису про обтяження 39467319).
Постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 червня 2022 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, який в задоволенні позову відмовлено.
25.05.2023 ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
05.06.2023 ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
У вересні 2023 року ОСОБА_2 подала клопотання про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року відмовлено.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2023 року вказане клопотання задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року, а саме: скасовано арешт квартири АДРЕСА_1 .
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові активи, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
З аналізу ст. 149 - 150 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
З наведених положень закону вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.
При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування.
Вжиті судом заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов'язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.
За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов'язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатом розгляду справи і вирішенням спору по суті, чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.
Таким чином заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Оскільки постанова Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні позову, в межах якого було вжито відповідне забезпечення, набрало законної сили з моменту його ухвалення, то, в не залежності від касаційного оскарження такого судового рішення, підстави для зберігання дії заходів забезпечення позову були відсутні.
Крім цього, постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2025 року постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року про відмову в задоволенні позову було змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Сукупність вищезазначених обставин та положень закону приводить до висновку, що суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 158 ЦПК України, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та відповідно скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Сіваченка Володимира Васильовича залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 17.11.2025.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук