Справа № 496/2472/25
Провадження № 3/496/1699/25
11 листопада 2025 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Шаньшина М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,
02.04.2025 року о 12:44 год в с. Дачне, вул. Лазурне, буд. 6, водій ОСОБА_1 , керував маршрутним ТЗ I-VAN A07A-22 д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів в стані наркотичного сп'яніння, згідно висновку КНП «ООМПЗ» ООР від 09.04.2025 №000800, чим порушив п.2.9.а.ПДР.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ушаков О.О., в судовому засіданні проти протоколу заперечував, та просив суд закрити провадження за відсутності складу правопорушення з наступних підстав.
Результати огляду на стан сп'яніння, проведеного відносно ОСОБА_1 згідно з висновком КНП ООМЦПЗ ООР 000800 від 09.04.2025 вважається недійсними в силу положень ч.5 ст.266 КУпАП та п.21 Інструкції, а саме: Відповідно до п.19 Інструкції №1452/735, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Однак, як вбачається із п.7 Висновку, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був проведений 02.04.2025 у той же час, п.1 Висновку свідчить про те, що він був складений 09.04.2025, тобто через 7 (сім) днів після проведеного огляду, що є порушенням вищевказаної Інструкції. Також відповідно до п. 16. зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку, але відповідно до вказаного пункту лікарям ОСОБА_2 така дія не було зроблена, про що свідчить дані, які записані у самому висновку. Крім того огляд водія ОСОБА_1 здійснювався лікарем ОСОБА_2 02.04.2025 року, тобто особою, яка не відповідає п. 2 розділу 3 Інструкції, а саме лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов'язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Даний факт підтверджується відповіддю на адвокатський запит в ході якого було отримано посвідчення до диплому № НОМЕР_2 про проходження підвищення кваліфікації ОСОБА_2 у 2019 році в Одеському національному медичному університеті за назвою «Експертиза у психіатрії та наркології - тематичне удосконалення» термін 18.02.2019 - 22.02.2019 року. Згідно даного посвідчення вбачається, що ОСОБА_2 взагалі не проходила тематичне вдосконалення за відповідною програмою, а якщо взяти до уваги, що на момент огляду даний лікар в загалі не мав права здійснювати свою професійну діяльність, оскільки остання не має підтвердженої атестації за своїм напрямком діяльності лікаря - нарколога, яку повинні проходити всі лікарі з моменту попередньої атестації відповідно до вимог Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказу МОЗ від 19.12.1997 року № 359, тобто кожні 5 років.
На думку захисника висновок № 000800 від 09.04.2025 був складений не безпосередньо після огляду на стан сп'яніння та особою, яка не мала права проводити огляд ОСОБА_1 , і у подальшому складати висновок, оскільки даний висновок є очевидно недопустимим, що тягне за собою неможливість його врахування та дослідження при визнанні винуватості особи.
Сторона захисту вважає, що протокол від 11.04.2025, складений патрульним поліції не може бути визнаний судом, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки у розумінні ст. 251 КУпАП, протокол не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, у матеріалах справи не містять жодних доказів, які б підтверджували відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що свідчить про формальне складення протоколу за ст. 130 КУпАП відносно останнього та ставить під сумнів законність дій працівників поліції та викладені у протоколі обставини. Цей факт також підтверджується відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських. Згідно з фабулою у протоколі серії ЕПР 1 № 297028 від 11.04.2025, подія керування ОСОБА_1 маршрутним автобусом з ознаками наркотичного сп'яніння мала місце 02 квітня 2025 року. Разом з тим, з протоколу вбачається, що протокол було складено лише 11 квітня 2025 року, тобто через 9 днів з дати інкримінованого правопорушення. Чинним законодавством не передбачено будь-яких випадків зволікання у часі оформлення протоколів у побідних справах, у зв'язку із чим складання протоколу через значний проміжок часу від дати виявлення правопорушення є недопустимим та не відповідає принципу законності. Отже, вказані обставини є грубим порушенням при оформленні адміністративних матеріалів та вказують на недопустимість протоколу серії ЕПР 1 № 297028 від 11.04.2025 у якості доказу вини ОСОБА_1 .
Крім того, захисник посилається на те, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Поліцейським УПП в Одеській області Департаментом патрульної поліції НПУ Ткаченко М.Г. під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 всупереч абз. 4 ст. 256 КУпАП не доводились останньому його права і обов'язки, передбаченими ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням законодавства та прав громадянина відповідно до Закону. Якщо особа відмовляться від підпису обов'язок особи, яка складає Протокол повинен в обов'язковому порядку довести вище вказану норму. Відповідно до розділу 2 пункту 11 «ІНСТРУКЦІЯ з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженого наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376 поліцейський ОСОБА_3 порушив вимоги цього пункту, а саме при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не роз'яснив водію ОСОБА_1 його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП.
На думку захисту, відсутність передбачених законом доказів скоєння правопорушення може призвести до випадків безпідставного притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості. Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Таким чином, на думку захисника, що працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була допущена неповнота і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, та відповідно, не дана належна оцінка, а дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Крім того, захисником до суду було долучено результати лабораторних досліджень №817631 від 30.04.2025 року, про дослідження за профілем, аналіз сечі на 10 наркотиків, згідно якого їх не виявлено.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №297028 від 11.04.2025 року, висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння №000800 від 09.04.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди), дослідженим відеозаписом.
Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з наданим захисником актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000800 від 02.04.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, в наслідок вживання каннабіодів. Було відібрано біологічне середовище (сечу).
Так, відповідно до висновку щодо результатів щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем КНП «ООМЦПЗ» ООР від 09.04.2025 року, №000800, встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Таким чином, стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 було встановлено клінічно лікарем-наркологом 09.04.2025 року.
Суд зауважує, що процедура направлення та огляду водіїв на стан сп'яніння регламентуються в тому числі і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, в пункті 3 якого передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов спеціальну підготовку.
Відтак, суд не вбачає правових підстав для сумніву у кваліфікації та відповідності лікаря-нарколога ОСОБА_2 вимогам Інструкції та Порядку для проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Твердження захисника про проведення освідування неуповноваженою особою - лікарем закладу охорони здоров'я, який не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, не заслуговують на увагу, і не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння. Тобто, навіть вдавшись до припущення про можливі недоліки щодо проходження лікарем-наркологом тематичного удосконалення, суд вказує на відсутність підстав ставити під сумнів достовірність Висновку №000800 від 09.04.2025 року, як доказу.
Крім того, суд враховує, що Міністерство охорони здоров'я наказом від 31.08.2023 №1555, який набрав чинності 17.11.2023, внесло зміни до низки власних наказів, які стосуються проведення атестації відповідних працівників. Наказом установлено, що на період дії воєнного стану в Україні не проводять атестації: на підтвердження звання лікаря (провізора)-спеціаліста; присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій лікарям (провізорам); підтвердження звання спеціаліста та на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій професіоналам з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров'я; присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій молодшим спеціалістам з медичною освітою та фармацевтам. Також МОЗ вирішив встановити на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування термін дії: посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів провізора-спеціаліста; посвідчень про кваліфікаційну категорію для молодших спеціалістів з медичною освітою; посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів спеціаліста для професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров'я; посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів лікаря-спеціаліста.
Також, долучений результат лабораторних досліджень лікувально-діагностичного центру клініко-діагностичної лабораторії «АРТМЕДІУЗ» №817631 від 30.04.2025 року, суд до уваги не приймає, оскільки стороною захисту не надано підтверджень, що вказана установа входить до визначеного Переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Наказом Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації. Вказані результати не замінюють висновок лікаря.
Доводи захисника щодо відсутності у поведінці ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з оглянутого судом відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівником поліції ОСОБА_1 дійсно мав виражене тремтіння рук та несфокусований погляд (що за словами останнього пояснюється тим, що він рано прокинувся). Суд зауважує, що вказані ознаки самі по собі не свідчать про перебування особи в стані наркотичного сп'яніння та можуть бути викликані в тому числі іншими факторами, проте свідчать про наявність підстав у працівника поліції направити особу для проходження відповідного медичного огляду.
Щодо посилання адвоката на можливість збереження канабіноїдів у сечі протягом 30 днів після вживання наркотичного засобу, суд вважає, що це не спростовує факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння саме в день направлення його на медичний огляд. Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді водія рейсового транспортного засобу, має додаткові зобов'язання, зокрема щодо безпеки пасажирів, тому час вживання наркотичних засобів в даному випадку не має визначального значення.
Отже, доводи адвоката Ушакова О.О. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами, які були перевірені в ході розгляду справи, а тому на думку суду є такими, які направлені на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Таким чином, оцінюючи у сукупності викладені докази, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вищезазначені докази, на переконання суду, є допустимими, достатніми та достовірними, оскільки підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Сумнівів щодо достовірності вказаних доказів, клопотань про визнання їх недопустимими, а також клопотань щодо витребування будь-яких додаткових доказів на час судового розгляду не надавались.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вважає за необхідне притягнути останнього до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 1, 283, 284, 287, 288 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 14.11.2025 року.
Суддя М.В. Шаньшина