Справа № 127/23785/25
Провадження 2/127/5054/25
(заочне)
17 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., за участю секретаря судового засідання Левченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.05.2021 між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 102099275, згідно з умовами якого відповідач отримав 4000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів Відповідачем не було внесено. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 102099275 від 24.05.2021 Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 19.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №75-МЛ/Т від 19.08.2021, тому відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 102099275 від 24.05.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем. Сума заборгованості Відповідача перед позивачем становить 17960 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 13200 грн, прострочена заборгованість за комісією - 760 грн. Вказане стало підставою звернення до суду із цим позовом. Окрім суми заборгованості, позивач просить стягнути судові витрати.
Ухвалою від 02.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом (повідомленням) сторін, постановлено розмістити оголошення про повідомлення відповідача на офіційному веб-порталі судової влади України. Також, цією ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав клопотання, у якому просив розглянути справу за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд ухвалив без винесення окремого процесуального документа провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 24.05.2021 укладено кредитний договір №102099275.
Порядок укладення договору визначено у п. 6, відповідно до якого, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно із п.1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн.
Відповідно до п. 1.3, 1.4 договору кредит надається строком на 15 днів з 24.05.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 08.06.2021.
У кредитному договорі (п.1.5) узгоджено загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуваним та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 1960 грн в грошовому виразі та 1,433,640 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 5960 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Пунктом 1.5.1. встановлено комісію за надання кредиту 760 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 1200 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.6. Договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором - фіксована.
Відповідно до п. 2.1. зазначеного кредитного договору кредитні кошти надаються TзOB «Мілоан» позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пунктом 2.3. встановлено можливість пролонгації строку кредитування.
Підписанням зазначеного кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомлений та погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє та зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання коштів у позику. В тому числі і на умовах Фінансового кредиту Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору (п.6.3 Договору).
Згідно із довідкою про ідентифікацію відповідачу 24.05.2021 присвоєно одноразовий ідентифікатор R18128.
Анкета-заява на кредит №102099275 від 24.05.2021 містить анкетні дані відповідача, номер телефону, адресу проживання тощо. Зокрема, відображено процес оформлення на розгляду заяви 102099275 з послідовним відображенням дій сторін з моменту заповнення заяви до прийнятого рішення із погодженими умовами.
Позивач надав також паспорт споживчого кредиту, де викладено інформацію, яка надавалась відповідачу до укладення договору про споживчий кредит та графік платежів за договором про споживчий кредит №102099275 від 24.05.2021, що є додатком 2 до договору.
Відповідно до платіжного доручення №27945554 від 24.05.2021 платник ТОВ «Мілоан» перерахував кошти і у розмірі 4000 грн отримувачу ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 *14, призначення платежу: «Кошти згідно договору 102099275.
Досліджений доказ є документом, оформленим відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тому суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами наявність договірних зобов'язань між сторонами та факт надання позивачем грошових коштів відповідачу у розмірі 8600 гривень
19 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) та ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №75-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і за договором про споживчий кредит №102099275 від 24.05.2021.
Відповідно до п.6.2.3 цього договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору.
Пунктом 7.1 договору встановлено обов'язок нового кредитора у якості компенсації за придбання прав вимоги протягом 5и робочих днів з моменту підписання цього договору сплатити плату, яка складає 2497330,78 грн. При цьому оплата прав вимоги, які підлягають відступленню згідно цього договору щодо кожного окремого боржника визначається згідно з додатком №1 до даного договору.
Факт оплати при здійсненні відступлення права вимоги підтверджується копією платіжної інструкції №38034 від 19 серпня 2021.
Сторони договору відступлення права вимоги 19 серпня 2021 року підписали та скріпили печатками акт приймання-передачі реєстру боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №75-МЛ/Т від 19 серпня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №102099275 від 24.05.2021, загальна сума заборгованості 17960 грн, з яких: залишок по тілу кредиту 4000 грн, залишок по відсоткам 13200 грн., прострочена заборгованість за комісією - 760 грн.
Тобто, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
ТОВ «Кредит-Капітал» на адресу відповідача 13.06.2025 направило претензію повідомлення про відступлення права грошової вимоги та про порядок погашення заборгованості. Відомостей про її отримання відповідачем матеріали справи не містять.
Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором №102099275 від 24.05.2021 складає: 17960 грн, з яких: залишок по тілу кредиту 4000 грн, залишок по відсоткам 13200 грн., прострочена заборгованість за комісією - 760 грн.
Відповідно до відомості про щоденні нарахування за Договором №102099275 від 24.05.2021 встановлено, що нарахування процентів кредитор здійснював за кожен день прострочення з 25.05.2021 по 07.08.2021.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності
Обов'язком позивача, який стверджує про надання відповідачу безготівкових кредитних коштів первісним кредитором за кредитним договором, у якому він набув право вимоги, є надання доказів, що підтверджують зарахування позичальнику таких коштів, а у разі неможливості самостійно подати такий доказ - право на обґрунтування такої неможливості та заявлення клопотання про витребування доказів судом.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Аналогічні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 20 травня 2022 року у справі №336/4796/18 та від 30 серпня 2022 року у справі №509/2976/19.
Отже, позивач довів перерахування кредитних коштів відповідачу за Договором №102099275 від 24.05.2021. Таким чином, позивач довів також існування у відповідача заборгованості за укладеним кредитним договором. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4000 гривень підлягають задоволенню.
Щодо решти позовних вимог суд дійшов такого висновку.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
Одночасно право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).
За умовами кредитного договору № 102099275 від 24.05.2021 встановлено, що кредит надається строком на 15 днів з 24.05.2021. Погоджено договором також термін (дату) повернення кредиту та процентів за користування кредитом, погоджено можливість пролонгації договору.
Згідно із відомістю про щоденні нарахування та погашення кредитор нарахував проценти за користування кредитними коштами за період та у розмірі, що відповідають погодженим сторонами умовам договору, тому такі вимоги підлягають задоволенню.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17(провадження № 14-53цс21) зазначено, що "за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов'язання за кредитним договором полягає в обов'язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов'язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. […] 16 жовтня 2011 року набрав чинності Закон № 3795-VI. Згідно з абзацом дев'ятим пункту 8 розділу І цього Закону частину четверту статті 11 Закону № 1023-XII було доповнено новим абзацом третім такого змісту: "Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною". Наведені приписи у такій редакції діяли до 10 червня 2017 року, коли набрав чинності Закон № 1734-VIII. Згідно з останнім текст статті 11 Закону № 1023-XII виклали у новій редакції, що не передбачала нікчемності зазначених умов договору, а звужувала дію Закону № 1023-XII до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII".
Тому заявлена вимога щодо стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 760 гривень задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4000 грн та за відсотками по кредиту в розмірі 13200 грн, загальний розмір якої - 17200 грн встановлений судом та зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача, тому позов потрібно частково задовольнити.
Крім того, відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України, необхідно стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (95,76 %) з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2319,69 грн.
У позовній заяві позивач вказав про наявність витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7000 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява №19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.
У пункті 2.3 договору про надання правничої допомоги №0605 від 06.05.2025 сторони визначили, що Клієнт сплачує на користь адвокатського об'єднання винагороду, у розмірі 7000 грн.
Однак, визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України суд зважає, що справа є незначної складності, обсяг підготовлених та наданих доказів є незначним, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, представник позивача у судові засідання не з'являвся та подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, а тому суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача 5000 гривень витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 263-265, 268, ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №102099275 від 24.05.2021 у розмірі 17200 (сімнадцять тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2319,69 грн та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, 79000, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, офіс 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В. В. Горбатюк