Справа № 149/3354/25
Провадження №2/149/1366/25
Іменем України
17.11.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.
при секретарі Зоріній О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
16 жовтня 2025 року АТ "А-Банк" звернулось до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що відповідач звернулася до АТ "А-Банк" щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк". Відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, проте відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 15 жовтня 2025 року у неї утворилась заборгованість в розмірі 65 375,31 грн, з яких 43 439,38 грн - заборгованість за кредитом, 21 935,93 грн - заборгованість за відсотками. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 65 375,31 грн та понесені судові витрати.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час, день та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Позивач просив розгляд справи провести за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач відзиву, заяв, клопотань не надала, причини неявки до суду не повідомила.
За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до АТ "А-Банк" щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" (а.с. 11). Заяву підписано власноручним (цифровим) підписом ОСОБА_1 .
Із заяви вбачається, що ОСОБА_1 згодна з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг, згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua.
Також, 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису підписала паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка " (а.с. 12).
У паспорті споживчого кредиту визначені основні умови кредитування з використанням кредитної картки.
У Розділі 7 Паспорту споживчого кредиту зазначається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Із довідки за картами слідує, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано кредитну картку № НОМЕР_2 (а.с. 28).
Відповідно до довідки за лімітами, за період з 20 грудня 2019 року по 17 серпня 2024 року ОСОБА_1 було збільшено кредитний ліміт з 1 000,00 грн до 48 000,00 грн (а.с. 27).
Позивачем також надано Витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ "АКЦЕНТ-БАНК", розміщених на сайті в розділі "Умови та правила" та Тарифи по картці "Зелена" (а. с. 30-38).
Отримання відповідачем кредитної картки та користування кредитними коштами також підтверджується випискою по карті, наданою банком (а.с. 13-26).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозицію укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 ЦК України).
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з приписом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит шляхом встановлення кредитного ліміту, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, в результаті чого, у неї утворилась заборгованість в розмірі 65 375,31 грн, з яких 43 439,38 грн - заборгованість за кредитом, 21 935,93 грн - заборгованість за відсотками.
Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача порушено невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, тому підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором б/н від 20 грудня 2019 року в розмірі 65 375,31 грн.
В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись 526, 551, 610, 611, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 223, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за договором б/н від 20 грудня 2019 року в розмірі 65 375 (шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят п'ять) гривень 31 (тридцять одну) копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем або іншою особою до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК", місцезнаходження юридичної особи: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.
Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: