147/1508/24
2/125/53/2025
22.10.2025 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.,
за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором.
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 31.01.2024 сторонами в електронній формі було укладено Договір про надання кредиту, згідно з яким відповідач як позичальник отримала кредит у розмірі 38000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, який зобов'язалася повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.
Позивач зазначає, що ТОВ «Бізнес позика» 31.01.2024 року видав відповідачці кредит у розмірі 38000,00 грн. на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_1 в особистому кабінеті, проте відповідачка свої зобов'язання за кредитним Договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 14.11.2024 року виникла заборгованість за Договором в загальній сумі 165 029, 16 грн, з яких 38000,00 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 121 329,16 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом; 5700,00 грн. - суми прострочених платежів за комісією.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.
Відповідач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, позов визнала повністю, не заперечувала проти його задоволення, просила справу розглядати без її участі, про що зазначила в письмовій заяві до суду. Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторонами в електронній формі було укладено Договір про надання кредиту, згідно з яким відповідач як позичальник 31.01.2024 року отримала кредит у розмірі 38000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, який зобов'язалася повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.
Позивач зазначає, що ТОВ «Бізнес позика» 31.01.2024 року видав відповідачці кредит у розмірі 38000,00 грн. на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_1 в особистому кабінеті, проте відповідачка свої зобов'язання за кредитним Договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 14.11.2024 року виникла заборгованість за Договором в загальній сумі 165 029,16 грн., з яких 38000,00 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 121 329,16 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом; 5700,00 грн. - суми прострочених платежів за комісією.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина перша статті 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов'язання за договором № 484533-КС-003 від 31.01.2024 у зв'язку із чим у останньої виникла заборгованість в загальному розмірі 165 029,16 грн.
Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами статтей 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 2422,40 гривень.
Згідно платіжної інструкції ТОВ «Бізнес позика» сплатили 2422,40 грн судового збору.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором про надання кредиту № 484533-КС-003 від 31.01.2024 року у сумі 165 029,16 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Суддя: